МІКРОБІОТА РИЗОСФЕРИ ЧИНИ ПОСІВНОЇ ЗА ВИКОРИСТАННЯ БІОНЕОСТИМУ І ВЕРМИСТИМУ Д
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2025-2-10-17Ключові слова:
мікробіота, чина посівна, біологічні препаратиАнотація
Наведено результати досліджень з вивчення дії біопрепарату Біонеостим (1,0 л/т) і регулятора росту рослин Вермистим Д (обробка насіння перед сівбою – 7,0 л/т л/т, обприскування посівів – 8,0 л/т л/га) на чисельність окремих груп мікробіоти ризосфери чини посівної (амоніфікувальної, нітрифікувальної і целюлозолітичної груп).Дослідження виконували в польових умовах кафедри біології Уманського національного університету із закладкою дослі- дів систематичним методом. Повторність – триразова. Схема досліду включала варіанти з обробкою насіння перед сівбою Біонеостимом у нормі 1,0 л/т окремо й сумісно з Вермистимом Д (7,0 л/т – обробка насіння та 8,0 л/га – обробка вегету- ючих рослин). Насіння чини посівної за добу до сівби обробляли окремо і сумішшю Біонеостиму і Вермистиму Д. На фоні обробки насіння чини посівної Біонеостимом і Вермистимом Д посіви у фазу стеблування обприскували регулятором росту рослин Вермистим Д у нормі 8,0 л/га.Чисельність мікробіоти у ризосфері чини посівної обліковували у фазу цвітіння–утворення бобів. Проби ґрунту відбирали у відповідності до загальноприйнятих методик. Кількісний облік амоніфікувальних, нітрифікувальних та целюлозолітич- них мікроорганізмів виконували на елективних середовищах, прописаних у відповідних методиках. Чисельність мікро- організмів виражали в колонієутворюючих одиницях – тис. в 1 г абсолютно сухого ґрунту.Результати досліджень з вивчення дії біопрепарату Біонеостим, внесеного за різних способів застосування регулятора росту рослин Вермистим Д, на чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів у ризосфері чини посівної, засвідчили залежність їх розвитку від комбінації препаратів, погодних умов та фізіологічних особливостей окремих груп бактерій. Проте найбільшу стимулювальну дію препаратів на розвиток ризосферної мікробіоти відмічено за сумісного використання для обробки насіння перед сівбою біопрепаратом Біонеостим і регулятором росту рослин Вермистим Д з наступним обприскуванням вегетуючих рослин Вермистимом Д. Дана композиція забезпечила зростання у ризосфе- рі чини посівної чисельності амоніфікувальних бактерій на 13–61%, нітрифікувальних – 26–62%, целюлозолітичних – 40–53%. Зростання чисельності окремих груп мікроорганізмів у ризосфері чини посівної за поєднаного використання біологічних препаратів узгоджується з активним проходженням фізіологічних та біохімічних процесів у рослинах, завдяки яким збільшується надходження у ризосферу кореневих виділень, які є живильним субстратом для мікробіоти.
Посилання
Патика В. П., Макаренко Н. А., Моклячук Л. І. [та ін.]. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів : монографія; за ред. В. П. Патики. К. : Основа, 2005. 300 с.
Kumar A., Nayak A. K., Shukla A. K., Panda B. B., Raja R., Shahid M., Tripathi R., Mohanty S., Rath P. C. Microbial biomass and carbon mineralization in agricultural soils as affected by pesticide addition. Bull. Environ. Contam. Toxicol. 2012. № 88 (4). P. 538–542.
Карпенко В. П., Притуляк Р. М. Формування ризобіального апарату чини посівної за дії біологічних препаратів. Тези доповідей XVI з'їзду Товариства мікробіологів Україну ім. С. М. Виноградського, 2–6 червня 2025 р. Київ, 2025. С. 36.
Arora S., Sahni D. Pesticides effect on soil microbial ecology and enzyme activity – An overview. J App. Nat. Sci. 2016. № 8 (2). P. 1126–1132.
Фурдичко О. І. Агроекологія : монографія. К. : Аграрна наука. 2014. 400 с.
Біологізована технологія вирощування нуту : монографія / В. П. Карпенко, І. І. Мостов’як, О. О. Коробко, Р. М. Притуляк ; за редакцією І. І. Мостов’яка. Умань : ВПЦ «Візаві», 2021. 125 с.
Карпенко В. П., Грицаєнко З. М., Івасюк Ю. І. Симбіотичний стан посівів сої за дії біологічно активних речовин. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2015. № 2. С. 13−16.
Данильченко О. М., Коваленко І. М., Бутенко А. О. Продуктивність чини при внесенні різних доз мінеральних добрив та інокуляції насіння в умовах Північно-Східного Лісостепу України. «НАУКОВІ ГОРИЗОНТИ», «SCIENTIFIC HORIZONS». 2018. № 2 (65). С. 29–33.
Небаба К. С. Симбіотична продуктивність гороху посівного залежно від впливу мінеральних добрив та регуляторів росту в умовах Лісостепу Західного. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. ПДАТУ. Кам’янець-Подільський. 2020. Вип. 32. С. 54–58.
Буряк Ю. І., Чернобаб О. В., Бондаренко Л. В. Застосування регуляторів росту при вирощуванні насіння ярого ячменю. Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва в Харківській області. Харків. 2006. Вип. 4. С. 14–21.
Вишнівський П. С., Фурман О. В. Продуктивність сої залежно від елементів технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Рослинництво та ґрунтознавство. 2020. Вип. 11. № 1. С. 13–22.
Zhalnina K. [et al.]. Dynamic root exudate chemistry and microbial substrate preferences drive patterns in rhizosphere microbial community assembly. Nature microbiology. 2018. Vol. 3. № 4. P. 470–480. DOI: 10.1038/s41564-018-0129-3
Кириченко О. В., Титова Л. В., Жеймода А. В. [та ін.]. Симбіотичні властивості Bradyrhizobium japonicum 634б за дії фіторегулятора Reglalg. Мікробіологічний журнал. 2008. T. 70. № 1. С. 17–25.
Карпенко В. П., Патика В. П., Притуляк Р. М. [та ін.]. Біологізована технологія вирощування гречки: рекомендації виробництву / за ред. В. П. Карпенка. Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві». 2016. 16 с.
Волкогон В. В., Надкернична О. В., Ток- макова Л. М. [та ін.]. Експериментальна ґрунтова мікробіологія / за редакцією В. В. Волкогона. К. : Аграрна наука. 2010. 464 с.
Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ : Нічлава. 2003. 320 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







