АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2021-1-60-65Ключові слова:
пшениця м’яка озима, незамінні амінокислоти, замінні амінокислоти, сорт, зерноАнотація
Проаналізовано амінокислотний склад зерна пшениці м’якої залежно від сорту. Встановлено, що в зерні пшениці м’якої залежно від особливостей сорту найбільше змінюється вміст лізину, лейцину, фенілаланіну, тирозину й цистину.Загальна маса амінокислот у зерні залежно від сорту пшениці м’якої змінюється від 10,66 до 12,71 %. Частка незамінних амінокислот становить 26–32 % від їхньої загальної маси. Проте вміст суми незамінних амінокислот у зерні істотно змінюється залежно від сорту – від 7,22 до 9,35 %. Встановлено, що серед есенційних амінокислот найвищий вміст лейцину (0,64 %), фенілаланіну (0,58 %) та валіну (0,51 %) був у зерні пшениці м’якої сорту Кохана (st). Найменшим був вміст метіоніну 0,07 %. Вміст решти амінокислот становив від 0,31 до 0,42 %. Серед замінних амінокислот найбільшим був вміст глютаміну (3,98 %) і проліну (1,13 %), а найменшим – цистину (0,12 %). Коефіцієнт варіювання вибірок за роки проведення досліджень був невеликий для амінокислот – гістидин, гліцин і глютамін, великий – для аргініну, а для решти амінокислот – середній. Вміст амінокислот також значно змінюється залежно від погодних умов вегетаційного періоду пшениці озимої.Вміст основних амінокислот у зерні пшениці м’якої сорту Ac Meckinon змінювався від 0,11 до 2,49 %. При цьому серед незамінних амінокислот переважали валін і лейцин (0,57–0,77 %), незамінних – аспарагін, пролін і глютамін (0,72– 2,49 %). Серед незамінних амінокислот найменший вміст був метіоніну (0,09 %), серед незамінних – цистину (0,11 %).Встановлено, що вміст незамінних амінокислот у зерні пшениці м’якої сорту Чорноброва змінювався від 0,08 до 0,71 %. Найбільшим був вміст валіну та лейцину – 0,55–0,74 %, найменшим – метіоніну – 0,08 %. Вміст решти незамінних амінокислот змінювався від 0,36 до 0,47 %. Вміст замінних амінокислот був у межах 0,11–3,76 %. Найбільше містилось проліну (1,01 %) та глютаміну (3,76 %). Вміст решти замінних амінокислот змінювався від 0,33 до 0,93 %. Коефіцієнт варіювання вибірок за роками досліджень був від незначного для більшості амінокислот до середнього (валін, ізолейцин, лейцин, лізин пролін, серин, тирозин) і великого (метіонін, цистин).Зерно сортів пшениці м’якої Кохана та Чорноброва має найбільший вміст незамінних амінокислот. Їх рекомендується використовувати у селекційних програмах для створення нових сортів пшениці м’якої озимої.
Посилання
Siddiqi R., Singh T., Rani M. Diversity in Grain, Flour, Amino Acid Composition, Protein Profiling, and Proportion of Total Flour Proteins of Different Wheat Cultivars of North India. Frontiers in Nutrition. 2020. Vol. 7. Р. 141–152.
Laze A., Arapi V., Ceca E. Chemical Composition and Amino Acid Content in Different Genotypes of Wheat Flour. Periodica Polytechnica Chemical Engineering. 2019. 63(4), pp. 618–628.
Лысиков Ю. А. Аминокислоты в питании человека. Эксперим. и клинич. гастроэнтерология. 2012. № 2. С. 88–105.
Бабич А. О., Бабич-Побережна А. А. Світові ресурси рослинного білка. Селекція і насінництво. 2008. Вип. 96. С. 215–222.
Павлоцька Л. Ф., Дуденко В., Левітін Є. Я. Фізіологія харчування. Суми: Універ. кн., 2011. 473 с.
Капрельянц Л. В. Биологическая химия с основами физиологии питания. Херсон : Изд. Гринь Д. С., 2017. 246 с.
Никитенко А. Н., Домаш В. И., Шейко А. Ч. Исследование аминокислотного состава белков семян злаковых и зернобобовых культур белорусской селекции. Труды БГТУ. 2015. № 4. С. 211–215.
Бажай-Жежерун С. А. Продукты из пророщенного зерна «зернышко пикантное». Зернові продукти і комбікорми. 2015. № 9. С. 3–7.
Господаренко Г. М., Любич В. В., Желєзна В. В. Вміст амінокислот у зерні пшениці озимої залежно від сорту. Вісник Уманського НУС. Вип. 2. 2020. С. 78–82.
Передумови формування якості зерна пшениць і продуктів його перероблення: моногр. / Г. М. Господаренко, В. В. Любич, І. О. Полянецька, В. В. Новіков, В. В. Желєзна, Н. В. Воробйова; за заг. ред. Г. М. Господаренка. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2019. 336 с.
Lim T. K. Edible medicinal and non-medicinal plants. Fruits. Switzerland: Springer International Publishing, 2012. Vol. 2.1113 p.
Екологічні проблеми харчування людини / Ю. Д. Бойчук, Е. М. Солошенко, В. І. Смоляр, О. І. Циганенко. Черкаси, 2002. 92 с
Dietary protein quality evaluation in human nutrition: Report of an FAO Expert Consultation. Rome: FAO, 2013. 66 p.
Павлов А. Н. Повышение содержания белка в зерне. Москва: Наука, 1984. 119 с.
Изучение аминокислотного состава начинки для экструдированных зерновых культур / У. Ч. Чоманов, Г. Е. Жумалиева, М. Ч. Тултабаев и др. Алматы технологиялық университетінің хабаршысы. 2020. №3. С. 90–94.
Содержание белка и аминокислот в зерне озимых культур / О. Б. Кондратенко, О. М. Константинова, Е. А. Соболева и др. Химия растительного сырья. 2015. № 3. С. 143–150.
Руденко В. М. Математична статистика. Київ: Центр учбової літератури. 2012. 304 с.
Punia S, Singh K, Kumar A. Diference in protein content of wheat (Triticum aestivum L.): effect on functional, pasting, color and antioxidant properties. J Saudi Soc Agric Sci. 2019. Vol. 18. P. 78–84.
Siddiqi Raashid, Singh Tajendra, Rani Monika, Sogi Dalbir, Bhat Mohd. Diversity in Grain, Flour, Amino Acid Composition, Protein Profiling, and Proportion of Total Flour Proteins of Different Wheat Cultivars of North India. Frontiers in Nutrition. 2020. Vol. 7. Р. 141–152.
Господаренко Г. М., Любич В. В., Полянецька І. О. Амінокислотний склад білка пшениці спельти залежно від походження сорту та лінії. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. №1. С. 44–47.
Пшениця спельта / Г. М. Господаренко, П. В. Костогриз, В. В. Любич та ін.; за заг. ред. Г. М. Господаренка. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2016. 312 с.
Любич В. В., Желєзна В. В., Полянецька І. О. Формування вмісту амінокислот у зерні пшениці озимої залежно від сорту. Таврійський науковий вісник. 2020. №115. С. 132–144.
