БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ БІЛКА ФУНДУКА ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ
Ключові слова:
фундук, білок, амінокислота, амінокислотний скорАнотація
Наведено результати досліджень вмісту білка, основних амінокислот у горіхах фундука залежно від сорту, коефіцієнт ефективності метаболізації ессенціальних амінокислот та їх біологічна цінність. Встановлено, що фундук характеризується високим вмістом білка. Проте змінюється в широкому діапазоні – від 16,7 % у горіха сорту Степовий становив до 20,8 % у сорту Морозівський.Із ессенціальних амінокислот найбільше міститься лейцину, вміст якого від 8,8 г/кг у горіха сорту Степовий до 13,3 г/кг у горіха сорту Україна - 50. Вміст валіну був найменшим у горіха фундука сорту Степовий, а найбільшим у сорту Морозівський – 10,2 г/кг. Вміст фенілаланіну змінюється від 5,5 г/кг у сорту Степовий до 8,4 г/кг у сорту Дохідний і Трапезунд, а ізолейцин – від 3,6 г/кг у сорту Степовий до 8,6 г/кг у сорту Морозівський. Найменше в горіха фундука містилось метіоніну (0,1–0,3 г/кг) та триптофану (0,1–0,2 г/кг) незалежно від сорту.У складі замінних амінокислот найбільше було глютамінової кислоти – від 47,2 г/кг у горіха сорту Давидівський до 56,9 г/кг у горіха сорту Морозівський. Аргініну та аспарагінової кислоти було менше, вміст яких істотно змінюється відповідно від 18,4 г/кг горіха фундука у сорту Веселобоковенський до 24,9 г/кг у горіха сорту Долинський та від 15,0 г/кг у горіха сорту Веселобоковенський до 21,8 г/кг у горіха сорту Морозівський. Найменше містилось цистину – від 0,6 г/кг до 3,5 г/кг залежно від сорту фундука.Найнижчий коефіцієнт метаболізації ефективності ессенціальних амінокислот у горіха фундука сорту Степовий – 0,28, а найвищий у горіха сортів Україна – 50 і Трапезунд – 0,35. Із досліджуваних сортів фундука найкращими показниками амінокислотного скору характеризуються сорти Україна – 50, Трапезунд і Морозівський.
Посилання
Labell F.M. Hazelnuts supply flavor and crunch / F.M. Labell // Food Processing USA. – 1992. – Vol. 53. – P. 92–94.
Косенко І. С. Фундук: Прикладна генетика, селекція, технологія розмноження і виробництво / І. С. Косенко, А. І. Опалко, О.А. Опалко // – К.: Наукова думка, 2008. – С. 70–72.
Силагадзе М.А. Культура ореха в Западной Грузии и перспективы ее промышленного использования / М.А. Силагадзе, И.О. Берулава, А.В. Иобидзе // Пищевая промышленность. – 2005. – №8. – С.136–137.
Richardson D.G. The health benefit of eating hazelnuts: implications for bloodlipid profiles, coronary heart disease, and cancer risks / D.G. Richardson // Acta Horticulturae. – 1996. – Vol. 445. – P. 295–300.
Старостин В.В. Орешки из своего сада. Фундук и лещина: будут ли они рости в нашем климате / В.В. Старостин // Флора Price. – 2006. – № 8(79). – С. 36–39.
Newell F.A. Precursors of typical and atypical roasted peanut flavor / F.A. Newell, M.E. Mason, R.S. Matlock // Journal of Agricultural and Food Chemistry. – 1967. – Vol. 15. – P. 767–772.
Sabate J. Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normalmen / J.Sabate, G.E. Fraser, K. Burke, S.F . Knutsen, H. Bennett, K.D. Lindsted // The New England Journal of Medicine. – 1993. – Vol. 328. – P. 603–607.
Villarroel M. Characterization of Chilean hazelnut sweet cookies / M. Villarroel, E. Biolley, S. Bravo, P. Carrasco, P. Rios // Plant Foods for Human Nutrition. – 1993. – Vol. 43. – P. 279–285.
Основи наукових досліджень в агрономії / [В.О. Єщенко, П.Г. Копитко, В.П. Опришко, П.В. Костогриз]. – К.: Дія, 2005. – 286 с.
