ВМІСТ ХЛОРОФІЛУ Й ЧИСТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕЗУ ЧИНИ ПОСІВНОЇ ЗА ДІЇ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2024-2-7-12Ключові слова:
хлорофіл, чиста продуктивність фотосинтезу, чина посівна, біологічні препаратиАнотація
У статті наведено результати досліджень з вивчення дії біологічних препаратів Біонеостим (обробка насіння перед сівбою – 1,0 л/т) і Вермистим Д (– 7,0 л/т, обприскування посівів – 8,0 л/га) на вміст суми хлорофілів а і b й чисту продуктивність фотосинтезу чини посівної. Нині проблему підвищення урожайності і якості зерна бобових культур та збільшення надходження рослинного білка в харчуванні людей неможливо вирішити без нових зернобобових культур, серед яких високу зацікавленість виявляє чина посівна, на даний час її відносять до нетрадиційних культур, недооцінюючи її біологічний та енергетичний потенціал, що пов’язано з недостатнім вивченням біологічних особливостей культури та технологій її вирощування. Дослідження виконували в польових умовах кафедри біології Уманського національного університету садівництва впродовж 2022–2024 років. Дію біопрепарату Біонеостим і регулятора росту рослин Вермистим Д вивчали в посівах чини посівної сорту Іволга. Польові досліди закладали систематичним методом. Повторність досліду – триразова. Схема досліду включала варіанти з обробкою насіння перед сівбою Біонеостимом у нормі 1,0 л/т окремо й сумісно з Вермистимом Д (7,0 л/т – обробка насіння та 8,0 л/га – обробка вегетуючих рослин). Насіння чини посівної за добу до сівби обробляли окремо і сумішшю Біонеостиму і Вермистиму Д. На фоні обробки насіння чини посівної Біонеостимом і Вермистимом Д посіви у фазу стеблування обприскували регулятором росту рослин Вермистим Д у нормі 8,0 л/га. Встановлено, що передпосівна обробка насіння Біонеостимом із регулятором росту рослин Вермистим Д з наступним післясходовим внесенням останнього забезпечує створення найбільш сприятливих умов для проходження в рослинах фізіолого-біохімічних процесів, у тому числі й фотосинтетичних, обумовлених безпосередньою стимулювальною дією біопрепаратів на функціонування пігментного комплексу литкового апарату й чистої продуктивності культури. В середньому за роки досліджень у всі досліджувані фази розвитку чини посівної спостерігалось зростання вмісту у листках пігментів та чистої продуктивності фотосинтезу, що в середньому перевищувало контроль на 23–55% для хлорофілу та на 20% – для чистої продуктивності фотосинтезу.
Посилання
Гуляєв Б. І. Екофізіологія фотосинтезу: досягнення, стан та перспективи досліджень. Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. 2001. №1. С. 60–74.
Марченко К. Ю. Фотосинтетична продуктивність посівів вівса голозерного за дії біологічних препаратів. Селекція, генетика та технології вирощування сільськогосподарських культур. Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (с. Центральне, 23 квітня 2021 р.). с. Центральне. Україна. 2021. С. 72–73. Електронний ресурс: http://confer.uiesr.sops.gov.ua.
Domaratskiy E., Shcherbakov V., Bazaliy V. [et al.]. Analysis of Synergetic Effects from Multifunctional Growth Regulating Agents in the of Sunflower Mineral Nutrition System. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical. 2019. №10(2). Р. 301–308. http://www.rjpbcs.com/pdf/2019_10(2)/[41].
Карпенко В. П., Новікова Т. П., Притуляк Р. М., Гнатюк М. Г. Вміст пігментів у листках сочевиці за дії біологічних препаратів. Наукові горизонти. Вісник ЖНаЕУ. № 7(80). Житомир. 2019. С. 41–47.
Марченко К. Ю. Вміст хлорофілу та чиста продуктивність фотосинтезу вівса голозерного за дії біологічних препаратів. Зрошуване землеробство: міжвідомчий тематичний науковий збірник. Херсон: Видавничий дім «Гельветика». 2022. Вип. 77. С. 62–67.
Карпенко В. П., Притуляк Р. М., Коробко О. О. Елементи біологізованої технології вирощування нуту. Рекомендації виробництву. Черкаси: «БрамаУкраїна». 2019. 24 с.
Карпенко В. П., Полторецький С. П., Притуляк Р. М. та ін. Елементи біологізації в рослинництві : рекомендації виробництву (монографія); за ред. В. П. Карпенка. Умань : Видавець «Сочінський М. М.», 2017. 112 с.
Бойко Я. О. Вплив гербіциду МаксіМокс за сумісного використання з біологічними препаратами на вміст хлорофілу в рослинах гороху озимого. Новини науки та прикладні наукові розробки: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 28 жовтня 2018 р.). Львів. 2018. Т. 5. С. 76–78.
Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. К.: ЗАТ «Нічлава», 2003. 320 с.
Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових досліджень в агрономії: [підруч.]; за ред. В. О. Єщенка. К. : Дія. 2005. 288 с.
