СОРТОВІ ТА АГРОТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ КОРЕНЕПЛОДІВ ДАЙКОНУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню впливу різних термінів сівби на продуктивність та товарну якість сортів дайкону. У період з 2022 до 2024 рік на території навчальної лабораторії «Плодоовочевий сад» Національного університету біоресурсів і природокористування України було проведено польовий експеримент. Дослідні ділянки були розташовані в Правобережному Лісостепу України. Облікова ділянка кожної повторності площею 5 м², варіанти розміщувались рендомізовано із триразовою повторністю.В результаті дослідження було встановлено, що вирощування сорту Міновасі є значно доцільнішим порівняно з контрольним сортом Гулівер. Загалом, Міновасі демонстрував підвищення врожайності на 4,3–10,6% порівняно з Гулівером, причому найбільший приріст (5,4 т/га) був зафіксований при сівбі в першій декаді серпня. Найвища ж врожайність для досліджуваних сортів була досягнута за сівби в ІІІ декаді липня, що підтверджує взаємозв'язок між терміном сівби та продуктивністю. За цього оптимального терміну сівби врожайність становила 58,9 т/га для сорту Міновасі та 54,6 т/га для сорту Гулівер, а середня маса коренеплоду досягала найвищих значень – 426 г та 414 г відповідно. Також за інших термінів сівби спостерігалося перевищення середньої маси коренеплоду в сорту Гулівер відносно сорту Міновасі, а відхилення становило в межах досліду від 3 до 17 г. Крім того, сорт Міновасі продемонстрував вищу товарну якість, оскільки відсоток нетоварних коренеплодів у нього був нижчим (37,8–42,6 %) порівняно з сортом Гулівером (40,7–44,0 %). Аналіз структури нетоварних коренеплодів показав, що найбільшу частку (75,5–76,5 %) становило пошкодження капустяною мухою. Тут знову проявилася важлива взаємозалежність: сівба у III декаді липня та I декаді серпня забезпечила найвищу стійкість обох сортів до цього шкідника, знизивши рівень ураження до 28,7–32,1 %. Ці ж терміни сівби були оптимальними й для зниження інших показників, забезпечивши найменший відсоток ураження хворобами (1,1–1,8 %) та розтріскування (4,6–4,9 %), а також низьке значення розгалуження (3,0–3,5 %) коренеплодів. Таким чином, дослідження підтвердило, що оптимальний термін сівби у III декаді липня та I декаді серпня є ключовим фактором, який комплексно впливає на врожайність, якість, стійкість до шкідників та хвороб, забезпечуючи максимальну економічну ефективність.