ЧИСТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕЗУ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ГОЛОЗЕРНОГО ЗА ДІЇ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0478-2025-2-5-9

Ключові слова:

ячмінь ярий голозерний, біопрепарати, чиста продуктивність фотосинтезу

Анотація

Наведено результати досліджень з вивчення розрізненої та комплексної дії біологічних препаратів Біозлак (обробка насіння перед сівбою – 1,0; 1,25; 1,5 л/т) та Бактива (обприскування посівів – 250 г/га) на формування чистої продуктивності фотосинтезу посівів ячменю ярого голозерного сорту Натаір.Дослідження виконували в польових та лабораторних умовах кафедри біології Уманського національного університету впродовж 2024 та 2025 років.Польові досліди закладали систематичним методом у триразовій повторності. Схема досліду включала варіанти з обробкою насіння перед сівбою біологічним препаратом Біозлак у нормах 1,0; 1,25; 1,5 л/т, на фоні яких застосовували біологічний препарат Бактива в нормі 250 г/га. Насіння ячменю голозерного за добу до сівби обробляли вищевказаними нормами біологічного препарату Біозлак. На фонах обробки насіння ячменю голозерного Біозлаком посіви у фазу кущіння обприскували акумуляторним обприскувачем DS-3WF-3 біологічним препаратом Бактива в нормі 250 г/га із розрахунку витрати робочого розчину 200 л/га.Чисту продуктивність фотосинтезу посівів розраховували за методикою О. О. Ничипоровича.У результаті досліджень встановлено, що у 2024 та 2025 роках за передпосівної обробки насіння ячменю ярого голозерного біологічним препаратом Біозлак та по його фонах біологічним препаратом Бактива показники чистої продуктивності фотосинтезу зростали в середньому на 10–19%, що є свідченням позитивного впливу комплексного використання біологічних препаратів на проходження в рослинах ячменю ярого голозерного фізіолого-біохімічних процесів, на фоні яких активізується наростання листкового апарату рослин та проходження в них фотосинтетичних процесів.У середньому за роки досліджень найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу формувалися у міжфазний період «вихід в трубку-виколошування» у варіанті з передпосівною обробкою насіння біологічним препаратом Біозлак (1,5 л/т) з наступним посходовим внесенням біологічного препарату Бактива (250 г/га), де перевищення до контрольного варіанту складало за роками 19 і 16% відповідно.

Посилання

Карпенко В. П., Полторецький С. П., При- туляк Р. М. та ін. Елементи біологізації в рослинництві : рекомендації виробництву (моногра- фія) ; за ред. В. П. Карпенка. Умань : Видавець «Сочінський М. М.», 2017. 112 с.

Karpenko V., Marchenko K. Productivity of hul- less oats under the effect of microbiological preparation and a plant growth regulator. Acta Sci. Pol. Agricultura. 2021. № 20 (3). Р. 113–122. DOI: 10.37660/aspagr.2021.20.3.3.

Авраменко С., Попов С., Цехмейструк М. Біостимулятори на озимій пшениці. Агробізнес сьогодні. № 7. 2012. С. 24–26.

Вожегова Р. А., Сергєєв Л. А. Фотосинтетична діяльність насіннєвих посівів пшениці озимої залежно від удобрення та захисту рослин в умовах Півдня України. Наукові доповіді НУБіП України. 2018. № 2 (72). URL:http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/viewFile/10644/9361

Новікова Т. П. Фотосинтетична продуктивність посівів сочевиці за дії біологічних препаратів. Наукові горизонти. Scientific Horizons. Житомир. 2019. № 10 (83). С. 28–34.

Марченко К. Ю. Вміст хлорофілу та чиста продуктивність фотосинтезу вівса голозерного за дії біологічних препаратів. Зрошуване землеробство : міжвідомчий тематичний науковий збірник. Херсон : Видавничий дім «Гельветика». 2022. Вип. 77. С. 62–67.

Грицаєнко З. М., Карпенко В. П., Підан Л. Ф. Пігментний комплекс соняшника за дії гербіциду Фюзилад Форте 150 і регулятора росту рослин Радостим. Карантин і захист рослин. 2016. № 4 (235). С. 1‒3.

Притуляк Р. М., Березюк О. С., Грушка Т. В. Фотосинтетичний потенціал рослин тритикале озимого за дії гербіцидів різних хімічних класів і регулятора росту рослин Біолан. Збірник студентських наукових праць Уманського національного університету садівництва, присвячений 160-річчю від дня народження видатного садівника В. В. Пашкевича. Умань, 2017. Частина 2. С. 11–13.

Asada K. Radical production and scavenging in the chloroplasts. Photosynthesis and the Environment. Netherlands. Kluver Acad. Publ. 2020. Р. 123–150.

Карпенко В. П., Бойко Я. О. Стан пігментної системи гороху озимого за використання гербіциду МаксіМокс, регулятора росту рослин Агріфлекс Аміно та мікробного препарату Оптімайз Пульс. Таврійський науковий вісник. 2019. № 106. С. 79–87.

Тіней В. А. Інтенсифікація технологій виро- щування гречки в умовах південно-західного Лісостепу України. Автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09. «Рослинництво». Подільський державний аграрний університет. Кам’янець-Подільськ. 2007. 19 с.

Рогач Т. І. Вплив суміші хлормекватхлориду і трептолему на морфогенез та продуктивність соняшнику. Збірник наукових праць ВНАУ. Серія : Сільськогосподарські науки. Вінниця. 2012. С. 121–127.

Miliuvienė L., Novickienė L., Jurevičius J. Oilseed rape growth regulation by compounds 3-DEC and 17-DMC. Bot. Lithuan. 2007. Vol. 13. № 2. P. 115–121.

Ткаліч Ю., Кохан А. Фізіологічно активні речовини в технології вирощування соняшнику. Пропозиція. 2011. № 5. С. 86–87.

Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Кар- пенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ : Нічлава. 2003. 320 с.

Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових досліджень в агрономії / за ред. В. О. Єщенка. К. : Дія. 2005. 288 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28