ЯКІСТЬ ЗЕРНА СОРТІВ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗА УМОВ ВНЕСЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-101-108Ключові слова:
пшениця яра, мінеральне живлення, технологічні показникиАнотація
Стаття присвячена дослідженням якісних (технологічних) показників зерна різних сортів пшениці ярої за умов внесення елементів мінерального живлення. Встановлено, що в досліджувані роки врожайність ранньостиглих та середньостиглих сортів пшениці ярої забезпечувалась розрахунковими нормами на рівні 4–5 т/га, однак урожайність ранньостиглих сортів була нижчою за планову через умови посушливого року. Серед ранньостиглих сортів краще реагував на внесення елементів мінерального живлення сорт Улюблена, середньостиглих – Струна Миронівська. Розрахунок варіювання маси 1000 зерен залежно від впливу сорту та варіантів показав, що частка впливу сорту варіювала від 52,5% у 2021 році до 72,6% у 2022 році, а частка впливу фонів добрив – від 0,3% 2021 р. до 6,6% у 2022 році. Маса 1000 зерен з усіх елементів продуктивності була найбільш пов’язана з урожайністю (у 2021 році r = 0,337; у 2022 році r = 0,553). Середньостиглі сорти формували зерно з більш високим показником натури порівняно з ранньостиглими. Закономірного впливу варіантів досвіду на натуру зерна не виявлено. Рівень вмісту клейковини в зерні був досить високим за роки дослідження: 28,9–32,2% у ранньостиглих сортів та 25,8– 26,5% у середньостиглих. Азотні підживлення сприяли зростанню вмісту клейковини, причому сорти реагували неоднозначно. Сорт Барвиста найкраще проявив себе за спільного внесення азоту та Кристалону, сорти Улюблена та Елегія Миронівська за дробного внесення азоту, а сорт Струна Миронівська не реагував на азотні підживлення. За вмістом білка у зерні найкраще проявили себе ранньостиглі сорти пшениці ярої. Найбільші відмінності між цими групами сортів виявлено у варіанті з нормою добрив на 3 т/га незалежно від сорту.
Посилання
Власенко В.А. Оцінка адаптивності сортів пшениці м’якої ярої. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2006. № 4. С. 93–103.
Каленська С.М., Журавльова Н.В., Максименко О.А., Малеончук О.В. Пшениця яра у структурі зернового клину. Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. Київ. 2005. Вип. 3. С. 64–69.
Лозінська Т.П. Успадкування господарсько цінних ознак у гібридів пшениці м’якої ярої та їх трансгресивна мінливість. Агробіологія : збірник наукових праць. Біла Церква, 2010. Вип. 3 (74). С. 76–78.
Martin I.M. Integenotypic competition in biblends of spring wheat. Canadian Plant Disease Survey. 2006. Vol. 66. № 4. P. 871–876.
Бондар Л.П., Карлюк С.С., Герасименко В.П. Кореляційні зв’язки між господарськими ознаками озимої м’якої пшениці. Аграрний вісник Причорномор’я. 2002. Вип. 18. С. 4–8.
Duric V., Malesevic M., Pankovic L. Mineralna ishrana kao faktor stahilmasti tehnoloskog kvaliteti ozimih sorti psehice. Selekciya i semenazstvo. Plant breding and seed production. 2005. VOL. XI. № 1–4. Р. 33–39.
Леонов О.Ю. Формування елементів структури урожаю у зразків озимої м’якої пшениці залежно від їх еколого-географічного походження при достатньому зволоженні. Генетичні ресурси рослин. 2006. № 3. С. 131–139.
Тараріко Ю.О., Чернокозинський А.В., Сайдак Р.В. та ін. Вплив агротехнологічних і агрометеорологічних факторів на продуктивність агроекосистем. Вісник аграрної науки. 2008. № 5. С. 64–67.
Смірнова І.В. Урожайність та якість сортів пшениці залежно від умов мінерального живлення. Наукові праці. Екологія. Миколаїв. 2015. Т. 256. Вип. 244. С. 81–84.
Ноздріна Н.Л. Формування елементів структури врожайності та якості зерна нових сортів пшениці озимої в Північному Степу. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. Вип. 2. С. 165–168.
Крамарьов С.М., Жемела Г.П., Шакалій С.М. Продуктивність та якість зерна пшениці м’якої озимої залежно від мінерального живлення в умовах Лівобережного Лісостепу України. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2014. № 6. С. 61–67.