АКТИВНІСТЬ РОСТУ ЯБЛУНІ ПІД ПРОТИГРАДОВОЮ СІТКОЮ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УТРИМАННЯ ҐРУНТУ

Автор(и)

  • О.В. Мельник Уманський національний університет садівництва
  • М.М. Терещенко Уманський національний університет садівництва
  • О. С. Шарапанюк Уманський національний університет садівництва

DOI:

https://doi.org/10.31395/2310-0478-2021-1-102-107

Ключові слова:

яблуня, протиградова сітка, утримання ґрунту, обхват штамбу, кількість пагонів, довжина пагонів

Анотація

Протиградова сітка ефективно захищає плодові насадження від граду, сонячних опіків і шкодочинності птахів, проте впливає на мікроклімат і як наслідок, на активність процесу росту дерев.Метою роботи була оцінка активності росту інтенсивних насаджень яблуні сорту Джонаголд(Вілмута) на карликовій підщепі М.9 Т337.Утримання ґрунту в міжряддях парове та дерново-перегнійне (залуження), в при штамбових смугах завширшки один метр - гербіцидний пар, весняне мульчування двошаровою агротканиною щільністю 30+50 г/м2 (білим боком уверх) і розстеленою за місяць до збору врожаю дзеркальною плівкою.Чорну протиградову сітку з комірками 0,3 х 0,3 см щільністю 0,08 кг/м2 розгортали над кронами дерев на висоті 3,4 м після цвітіння. Встановлено, що приріст обхвату штамбу не перевищував значення 0,36 см та достовірно не залежав від досліджуваних чинників.За період ведення досліджень приріст обхвату штамбу на ділянках із залуженням міжрядь на 19,3 % перевищував аналогічний показник ділянок під чорним паром.Чисельність пагонів яблуні у насадженнях без сітки з чистим паром у міжряддях й агротканиною у пристовбурних смугах перевищувала показник насаджень під протиградовою сіткою із залуженими міжряддями і гербіцидним паром у пристовбурних смугах. На значення цього показника найбільше вплинув спосіб утримання пристовбурних смуг – 13,8 %.Порівняно з показниками під сіткою, пагони на третину довшів насадженнях без протиградової сітки з чистим паром у міжряддях і гербіцидним паром або світловідбивною плівкою у пристовбурних смугах. Пересічно за роки досліджень пагони на 11 % довші в насадженнях без сітки, а також з чистим паром у міжряддях.В цілому, у накритих сіткою насадженнях з чистим паром у міжряддях пагони коротші на 10 % і на 12,3 % менша їх сумарна довжина. Річний приріст обхвату штамбу дерев на 19 % вищий на залужених міжряддях, а кількість пагонів на 17 % більша за утримання пристовбурних смуг під агротканиною.

Посилання

Куян В. Г., Овезмирадова О. Б. Региональный подбор подвоев яблони для выращивания высоких экологически безопасных урожаев. Экологический вестник. 2016. № 2 (36). С. 63-67.

Терещенко М.М., Мельник О.В. Захист від граду, дощу і птахів. Новини садівництва. 2013. №2. С. 15-17.

Bosco L. C., Bergamaschi H., Cardoso L. S., Paula V. A. D., Marodin G. A. B., Brauner P. C. Microclimate alterations caused by agricultural hail net coverage and effects on apple tree yield in subtropical climate of Southern Brazil. Bragantia. 2018. Vol. 77(1). P. 181–192. https://doi. org/10.1590/1678-4499.2016459.

Amarante C.V.T., Steffens C.A., Argenta L.C. Yield and fruit quality of ‘Gala’ and ‘Fuji’ apple trees protected by white anti-hail net. Sci Hortic. 2011. №129. P. 79–85.

Iglesias I., Alegre S. The effect of anti-hail nets on fruit protection, radiation, temperature, quality and profitability of ‘Mondial Gala’ apples. J. Appl. Hortic. 2006. Vol. 8. P. 91–100. https://doi.org/10.37855/jah.2006. v08i02.22

Bastías R.M., Manfrini, L., Grappadelli, L.C., 2012. Exploring the potential use of photoselective nets for fruit growth regulation in apple. Chil. J. Agric. Res. Vol. 72. P. 224–231.

Solomakhin A., Blanke M. Coloured hailnets alter light transmission, spectra and phytochrome, as well as vegetative growth, leaf chlorophyll and photosynthesis and reduce flower induction of apple. Plant Growth Regul. 2008. Vol. 56. P. 211–218.

Mupambi G., Anthony B. M., Layne D. R., Musacchi S., Serra S., Schmidt T., Kalcsits L. A. The influence of protective netting on tree physiology and fruit quality of apple: A review. Scientia Horticulturae. 2018. № 236. P. 60- 72.

Учеты, наблюдения, анализы, обработка данных в опытах с плодовыми и ягодными растениями: методические рекомендации / Под. ред. Г.К. Карпенчука и А.В. Мельника. Умань: Уманский с.-х. институт, 1987. 115 с.

Мойсейченко В.Ф. Основы научных исследований в плодоводстве, овощеводстве, виноградарстве и технологии хранения плодоовощной продукции. К.: УМК ВО, 1992. 364 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-03