ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН АГРОЕКОСИСТЕМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ БОБОВИХ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2021-1-30-33Ключові слова:
пшениця озима, посів, фітосанітарний стан, урожайність, попередники, бобові багаторічні травиАнотація
Стаття присвячена вирішенню проблеми підвищення стійкості посівів пшениці озимої до впливу найпоширеніших хвороб, бур’янів і шкідників за вирощування після попередників шести видів бобових багаторічних трав без використання пестицидів. Показано частку ураження листкової поверхні пшениці озимої хворобами септоріоз і борошниста роса. Проаналізовано чисельність личинок травневого хруща. Досліджено рівень забур’яненості посівів пшениці озимої у розрізі попередників із визначенням переважаючих видів бур’янів після кожного з них. Досліджено рівень урожайності пшениці озимої залежно від попередників та виявлено кореляційно-регресійні залежності між нею та поширенням шкідників, хвороб та бур’янів у їх посівах. Доведено тісний кореляційний зв'язок між урожайністю пшениці озимої та часткою пошкодження листової поверхні борошнистою росою. Показано, що найвищий рівень урожайності пшениці озимої спостерігається після конюшини лучної. Найменше ураження листової поверхні рослин пшениці озимої борошнистою росою було виявлено після попередника конюшини лучної. Ураження листової поверхні пшениці озимої хворобою септоріоз було найменшим після попередника буркуну білого. На період сівби пшениці озимої не було виявлено личинок хруща травневого в орному шарі ґрунту після попередників люцерни посівної, буркуну білого і козлятнику східного. Найменшу кількість бур’янів на час весняного росту пшениці озимої було виявлено після попередника буркуну білого.
Посилання
Мельник П.П., Чайка В.М. Оцінка економічної ефективності заходів захисту рослин (на прикладі озимої пшениці). Захист і карантин рослин, 2002. № 48. С. 224.
Зеленець О.А., Мешко В.А., Малюченко А.Г., Коваленко Н.П., Поспєлова Г.Д. Проблеми фітосанітарного стану посівів пшениці та шляхи їх вирішення. Матеріали IІІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Ефективне функціонування екологічно-стабільних територій у контексті стратегії стійкого розвитку: агроекологічний, соціальний та економічний аспекти». 12 грудня 2019 року, Полтава. Полтава, 2019. С. 44 – 48.
Ретьман С.В. Фітопатогенний комплекс озимої пшениці в Лісостепу України. Карантин і захист рослин, 2008. № 4. С. 5.
Косилович Г.Е., Ващишин Р.П. Ефективність використання нових пестицидів для захисту озимої пшениці від хвороб і шкідників. Вісник Львівського національного аграрного університету: агрономія, 2013. № 17(2). С. 344–350.
Ретьман С.В., Сторчоус І.М., Бабич С.М. Озима пшениця. Технологія захисту посівів з урахуванням конкретної фітосанітарної ситуації. Карантин і захист рослин. 2006. № 9. С. 7–12.
Федоренко В.П., Ретьман С.В. Актуальні питання захисту посівів. Карантин і захист рослин, 2009. № 3. С. 1 – 5.
Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії. К.: Вища школа, 1994. 334 с.
Пльонсак В.А. Фітофармакологія. Ч. 3. Практикум з фітофармакології. Вінниця: РВВ ВДАУ, 2007. 196 с.
Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 350 с.
Ушкаренко В.А., Поляков Н.Н. Математический анализ даннях полевого опыта. Херсон: СХИ, 1997. 82 с.
Вергунова І.М. Основи математичного моделювання для аналізу та прогнозу агрономічних процесів. К.: Нора-принт, 2000. 146 с.
