ПРИРОДООХОРОННІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ВІД ФІТОФАГІВ - ВЕКТОРІВ ВІРУСНОЇ ТА МІКОПЛАЗМОВОЇ ІНФЕКЦІЇ НА БІОЦЕНОТИЧНИХ ПРИНЦИПАХ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2019-1-103-111Ключові слова:
фітофаги - вектори (переносники), вірус, мікоплазма, ентомофаги, пшениця озима, ячмінь ярий, строки сівбиАнотація
Дослідження, проведені в умовах Уманського національного університету садівництва (центральна частина Лісостепу України), присвячені вивченню заходів і засобів, які сприяють природному регулюванню фітофагів, що є векторами (від лат. Vector - той, що несе, переносить, носій) вірусів та мікоплазм в агроценозах зернових культур. Встановлено, що в посівах пшениці озимої та ячменю ярого присутні комахи (цикадки і попелиці), еріофідний пшеничний кліщ Aceria tritici Shevtch., виявлені нами раніше як фітофаги, які є біологічними векторами (переносниками) вірусів і мікоплазм, а також встановлено наявність ентомофагів, зокрема хижих жужелиць як осіннього, так і весняно-літнього типу розвитку.Останнє обумовлює їх присутність в посівах цих культур протягом всього вегетаційного періоду. Доведено, що в даних умовах рослини пшениці озимої ранніх строків сівби (третя декада серпня та перша-друга декада вересня) інтенсивно заселяються фітофагами, що є переносниками вірусів та мікоплазм, а відтак, в значній мірі уражуються вірозами та мікоплазмозами. Останнє пояснюється тим, що комахи мігрують із літніх стацій (бур'яни з родини тонконогових, в тому числі й ті, що проростають в міжряддях не зібраних ще рослин цукрових буряків, кукурудзи, сої, а також багаторічних насаджень, падалиця пшениці озимої та ін.) голодними і, живлячись на листках озимих зернових колосових, для одержання поживного соку здійснюють багато пробних проколів в клітинах, що сприяє інтенсивному проникненню в них вірусних часток. На рослинах пізніх строків посіву цього явища не спостерігалось. Отже, для даних умов, раціональними строками сівби пшениці озимої є кінець вересня - початок жовтня. Ячмінь ярий доцільніше сіяти в першу декаду квітня, так як рослини пізніх строків сівби цієї культури активно заселяються попелицями як переносниками жовтої карликовості ячменю і уражуються цією хворобою інтенсивніше. Завдяки зменшенню ураженості вірозами і мікоплазмозами, урожайність пшениці озимої пізніших строків сівби була вищою і становила 4,91-4,72 т/га порівняно з урожайністю ранніх строків сівби цієї культури, яка становила 3,64-3,82 т/га. Урожайність ячменю ярого була вищою в разі, коли висівали цю культуру раніше, зокрема на початку квітня (45,1 т/га проти 34,3 т/га при пізніх строках сівби). На основі результатів багаторічних досліджень розроблено схему біоагроекосистеми «Зернові колосові культури- вірус, мікоплазма - фітофаги, як вектори вірусів і мікоплазм - дикорослі та смітні трави з родини тонконогових - фітофаги, як вектори вірусів і мікоплазм - зернові колосові культури» і на основі неї побудовано модель взаємовпливу різного характеру факторів як на рослину продуцента, так і на комах та кліщів - векторів вірозів та мікоплазмозів, що уражують зернові колосові.
Посилання
Сумароков А.М. Восстановление биотического потенциала биоценозов при уменьшении пестицидной нагрузки / А.М. Сумароков; Ин-т. зерно- вого х-зяйства, Днепропетровский национальный университет им. Гончара. - Донецк: изд-во: «Вебер» (Донецкое отделение), 2009 - 193 с.
Арешников Б.А.. Теоретические основы оптимизации химической защиты растений от вредителей на биоценотических принципах. Тезисы докладов. III съезд Украинского энтомологического общества. Киев. 1987, - с.17.
Яблоков А.В. Ядовитая природа. Проблемы применения ядохимикатов и пути экологизации сельского хозяйства: Сов. Фонд Мира. Сов. Асоц. «Экология и мир». М.: «Мысль», 1990. - 122 с.
Федоров Л.А., Яблоков А.В. Пестициды - токсический удар по биосфере и человеку. М.: Наука, 1999 - 462 с.
Сторчус І.М., Бабич С.М. Технологія захисту посівів з урахуванням конкретної фітосанітарної ситуації у весняно літній період // Карантин і захист рослин. - 2005. - №1 - С. 7 - 12.
Красиловець Ю.Г. Методологічні підходи до інтегрованого захисту рослин/ V З'їзд Укранського ентомологічного товариства (Харків, 7-11 вересня 1998р. тези доповідей. Ніжин - 1998.-с.67).
Сусидко П.И., Писаренко В.Н., Экологические основы системы ограничения численности вредителей зерновых культур // 9 съезд ВЭО: тез. докл. К. - 1984. - ч.2 - С.180-181.
Зубков А.Ф. Агробиоценологическая фитосанитарная диагностика. - СПБ, 1995. - 386.
Стратегія і тактика захисту рослин. т. 1 Стратегія / під редакцією академіка НААН України, доктора біологічних наук, професора В.П. Федоренка. - К.: Альфа-стевія, 2012. - С. 56-58.
Лук'янова Е.Н. Влияния сроков сева, предшественников и удобрений на поражаемость озимой пшеницы вирусными болезнями в условиях Правобережной Лесостепи Украины Лук'янова Е.Н., Шевченко Ж.П. // Пути повышения урожайности зерновых и кормовых культур. - К.: Урожай, 1972. - С. 126 - 130.
Писаренко В.М. Захист рослин: екологічно обґрунтовані системи // Писаренко В.М. Полтава: Камелот, 1999. - 188 с.
Міщенко Л.Т. Вірусні хвороби озимої пшениці. Міщенко Л.Т. - К.: фітосоціоцентр, 2009. - 352 с.
Федоренко В.П., Ретьман С.В. Інтегрована система захисту озимих зернових культур. // Карантин і захист рослин. - 2006. - № - С. 19-24.
Шевченко Ж.П. Вірусні та мікоплазмові хвороби зернових колосових культур (рекомендації). - Кіровоград. - 1996. - 78 с.
Мостов'як С.М., Медвідь В.С. Комахи з неповним та повним перетворенням та їх співвідношення в посівах пшениці озимої в умовах Лісостепу України // The development of nature sciences: problems and solutions: Conference Proceedings, April 27-28, 2018. Brno: Baltija Publishing, 244 pages.
Стратегічні культури / С.О. Трибель, С.В. Ретьман, О.І. Борзих, О.О. Стригун. За ред С.О. Трибеля. - К.: Фенікс, Колобіг, 2012 - 368 с.
Злакові попелиці і їх шкода для зернових культур як фітофагів і як векторів вірусу жовтої карликовості ячменю в умовах правобережної частини Лісостепу та степової зони України / [Ж. П. Шевченко, І. І. Мостов'як, С. М. Мостов'як та ін.]. // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні питання сучасної аграрної науки", Умань, 2017. - С. 135 - 137.
Чухрай Р.В. «Екологічні чинники впливу на чисельність основних шкідників ячменю в Правобережному Лісостепу України» Таврійський науковий вісник: Науковий журнал. Вип. 101. - Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2018. - 240 с.
Пластун І.М. Системність вивчення та впливу комплексу несприятливих факторів на продуктивність озимих колосових культур як важлива передумова оптимізації технології їх вирощування і захисту / Сучасні методи досліджень в агрономії. Тези доповідей міжнародної конференції 8-10 червня 1993 р. Умань 1993 - С. 122.
Жаворонкова Т. Н. Кормовые адаптации жуков Carabidae пшеничных агроценозов в Кустанайской области; Автореф. дисс. канд. биол. Наук - Л. 1971. - 24 с.
Патрусенко А.А. Экологозоогеографический анализ жужелиц Лесостепной и степной зоны Украины: Автореф. дис. канд. биол. наук. - К. - 1971.
Петрусенко О.А., Петрусенко С.В. До вивчення фауни жужелиць (Coleoptera, Carabidae) лучних степів України // Зб. праць Зоологічного музею АН УРСР. - 1971. - № 34. - С 60-64.
Шевченко Ж.П. Зниження патогенного пресингу вірусу смугастої мозаїки пшениці та деяких спряжених хвороб грибкової етіології на рослини пшениці озимої і підвищення її продуктивності за передпосівної обробки насіння хлормекватхлоридом. Шевченко Ж.П., Мостов'як І.І. к. с-г. наук, С.М. Курка, О.В Тараненко. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. / Ред.. А.Ф. Головчук (від. ред.) та ін. - Умань, 2010. Вип. 7. / Агрономія. - 372с.
Мостов'як І. І. Біологічно активні речовини у системі захисту від вірусних хвороб в умовах Центрального Лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.11 "Фітопатологія" / Мостов'як І. І. - Умань, 2002. - 20 с.
Мостов'як І.І., Шевченко Ж.П., Тараненко О.В., Ковальський С.П. - Поведінка фітофагів - переносчиків вірозів і мікоплазмозів в зв'язку із застосуванням на озимій пшениці регуляторів росту і мікроелементів. (V з'їзд Українського ентомологічного товариства, Харків. 7-11 вересня 1998р. Тези доповідей. К.1998).
Сахненко В.В. Еколого-фізіологічні аспекти в технологіях захисту зернових колосових культур від шкідників в лісостепу України / В.В. Сахнеко // Научные труды SWORLD. - 2014. - том 33. - № 1. - С. 79-85.
Булахов В.Л. Ємельянов М.Т. Пахомов А.Е. Биоразнообразие как функциональная основа экосистем // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія. Екологія. - 2003 - Вип. 11. - Т. 1. - С. 3-8.
Арнольди К.В. О биоценозе как одном из основных понятий экологии, его структуры и объёма // Зоол. журнал,1963 - № 42, вып. 2. - С. 161-183.
Крикунов І.В. Зміни у фауністичному комплексі садового агроценозу при застосуванні пестицидів // 5 з'їзд УЕТ; Тез. доп. - К.: УЕТ, 1998. - С 99.
Шевченко Ж.П. До методики визначення ураженості вірусними і мікоплазмовими хворобами зернових колосових культур в пізні фази їх розвитку. / Сучасні методи досліджень в агроценозах. Тези доповідей міжнародної конференції Умань. 1993. - с.117.
Трибель С.О. Методи випробування і застосування пестицидів / С.О. Трибеля. - К.: Світ. 2001. - С. 174-180.
Ольховська. А.К., Шевченко Ж.П., Тараненко О.Г. До методики вивчення біології, трофічних зв'язків та обліку смугастої цикадки - переносника вірусних і мікоплазмових хвороб озимої пшениці. / Сучасні методи досліджень у агрономії. Тези доповідей міжнародної конференції. Умань.- 1993. - с. 112.
Бойко А.Л. Мищенко Л.Т. и др. Рекомендации по диагностике вирусных болезней озимой пшеницы и меры борьбы с ними в условиях УССР. - К.: Урожай, 1990. - 25 с.
