АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД БІЛКА ПШЕНИЦІ СПЕЛЬТИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ ТА ЛІНІЇ
Ключові слова:
пшениця спельта, амінокислота, біологічна потреба, індекс комплексного оцінюванняАнотація
Наведено результати досліджень вмісту основних амінокислот у зерні пшениці спельти залежно від походження сорту, індекс комплексного оцінювання вмісту незамінних амінокислот і забезпечення їх біологічної потреби в харчуванні людини. В результаті проведених досліджень встановлено, що вміст основних амінокислот змінювався від 115,0 у лінії LPP 3117 до 183,6 г/кг зерна стандарту (сорт Зоря України). Білок зерна пшениці спельти найбільше містить глютамінової кислоти, проліну та лейцину. Вміст глютамінової кислоти змінювався від 32,5 до 47,8 г/кг зерна, проліну – від 8,6 до 18,3, лейцину – від 8,0 до 13,1 г/кг зерна залежно від походження сорту та лінії пшениці спельти.Найбільшим вмістом незамінних амінокислот характеризувалося зерно сорту Зоря України – 55,5 г/кг. У зерні сортів NSS 6/01 цей показник був на 8 %, Schwabenkorn – на 9, а Австралійська 1 – на 14 % менший порівняно з сортом Зоря України (st). Зерно ліній, отриманих гібридизацією Triticum aestivum / Triticum spelta, мало істотно менший вміст незамінних амінокислот порівняно зі стандартом. Найбільший їх вміст мав білок зерна ліній LPP 1305 і LPP 3218 відповідно 42,4 та 42,0 г/кг, а найменший він був у лінії LPP 3117 – 38,1 г/кг.Вміст незамінних амінокислот найкраще збалансований у зерні сорту Зоря України, що підтверджено найбільшим індексом комплексного оцінювання (ІКО) – 1,62. Найгірший показник ІКО встановлено в зерні ліній LPP 1224 і LPP 3117, отриманих гібридизацією Triticum aestivum / Triticum spelta, в яких він становив відповідно 1,08 і 1,05. Обраховано, що 100 г зерна пшениці спельти найбільше задовольняє біологічну потребу дорослої людини фенілаланіном – 22–42 %, а найменше лізином – 12–19 % залежно від походження сорту. Із досліджуваних сортів і ліній найбільше забезпечувало цю потребу 100 г зерна сортів Зоря України – 19–42 %, NSS 6/01 – 17–32 і Schwabenkorn – 16–32, а найменше зерно лінії LPP 3117 – 14–24 % залежно від амінокислоти.
Посилання
Кирпа Н.Я. Качество и особенности послеуборочной обработки зерна в заготовках / Н.Я. Кирпа, Н.А. Пащенко // Наукові праці ОНАХТ. – Одеса, 2008. – Вип. 34. – Т. 1. – С. 59–69.
Voet D. Biochemistry / D. Voet, J.G. Voet. – Wiley, 2011. – 496 p.
Nelson D.L. Lehninger Principles of Biochemistry / D.L. Nelson, M.M. Cox. – Freeman, 2008. – 189 p.
Черенков А.В. Якість зерна озимої пшениці на півдні України та шляхи її підвищення / А.В. Черенков, М.С. Шевченко, О.Л. Романенко, А.С. Бон- даренко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва. – Дніпропетровськ, 2009. – № 37. – С. 8–12.
Gálová Z. Biochemical characteristics of five spelt wheat cultivars (Triticum spelta L.) / Z. Gálová, H. Knoblochová // Acta fytotechnica et zootechnica. – Nitra, 2001. – Vol. 4. – Р. 85–87.
Zielinski H. Bioactive compounds in spelt bread. / H. Zielinski, A. Ceglinska, A. Michalska // Eur.Food Res. Technolol. – 2008. – № 226. – P. 537–544.
Основи наукових досліджень в агрономії / [В.О. Єщенко, П.Г. Копитко, В.П. Опришко, П.В. Костогриз]. – К.: Дія, 2005. – 286 с.