ПРОГНОЗУВАННЯ ВМІСТУ ВІТАМІНУ С У ПЛОДАХ ВИШНІ У БЕЗВІДХОДНОМУ ЛАНЦЮЗІ ВИКОРИСТАННЯ ПЛОДОВОЇ СИРОВИНИ

Анотація

Сучасні умови сьогодення спонукають виробників до впровадження у виробництво асортименту плодової продукції конкурентоспроможних культур з одночасним формуванням споживчих властивостей, високої харчової та біологічної цінності з метою подальшого вдосконалення безвідходного ланцюга використання плодової сировини. Проблема формування та відбору якісних плодів кісточкових культур та їх безвідходне використання в гуманітарному контексті набуває актуальності. Збереження та вживання плодів з підвищеним вмістом БАР має вирішальне значення на територіях що характеризуються стихійними лихами, раптовими та затяжними конфліктами. Південь Степової зони України на даний час є регіоном постійної вразливості та нестабільності, тому особливої уваги потребує питання насичення ринку фруктами, зокрема плодами вишні з підвищеним вмістом основних мінералів та вітамінів. Одним з цінних природних антиоксидантів, що входить до складу плодів вишні є вітамін С. Нині зростає інтерес до необхідності підбору не лише культур, але і окремих сортів з більш високим умістом вітаміну С. Зважаючи на це, метою нашої наукової роботи було здійснити наукове обґрунтування частки впливу абіотичних погодних факторів та сортових особливостей на накопичення вітаміну С у плодах вишні та представити математичну модель, аналіз якої дозволить виявити погодні параметри, що впливають на формування досліджуваного показника у плодах. За результатами експериментальних досліджень визначено, що оптимальним середнім вмістом аскорбінової кислоти на рівні 9,59% та варіативністю показника – 14,0% характеризувалися плоди сорту «Встрєча». Визначено, що на формування фонду аскорбінової кислоти вирішальне значення мають погодні умови (фактор А) з часткою впливу – 69,2%. Проведений кореляційний аналіз показав наявність кореляційної лінійної залежності між сьома погодними факторами (Хі, i=1..7) та вмістом аскорбінової кислоти (Y2) в плодах вишні. Значення парних коефіцієнтів кореляції ry1xi, ry2xii=1…7 знаходяться в межах інтервалу [– 0,55; 0,55], що показує наявність впливу між цими погодними факторами та досліджуваними показниками. Для формування фонду аскорбінової кислоти надважливим абіотичним фактором визначена середньомісячна сума опадів у травні -Δx1 – 37,11%.