FEATURES OF VEGETATIVE PROPAGATION OF PLANTS OF THE GENUS ACTINIDIA LINDL. USING GROWTH REGULATORS
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-49-58Keywords:
lignified cuttings, growth stimulants, rooting, vines, actinidiaAbstract
In the article, the effect of growth regulators on the vegetative reproduction of plants – representatives of the genus Actinidia Lindl: Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim is defined and investigated and Actinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq. In the experiment growth regulators were used: Charkor, Kornevin, Heteroauxin and Ukorzeniacz AB, which are most commonly used in the vegetative reproduction of species of the genus Actinidia Lindl. Selected species of Actinidia kolomikta and Actinidia arguta promising for gardening in our climatic conditions, highly decorative, the peculiarities of reproduction and cultivation of which require further scientific substantiation. It should be noted that the rooting rate of plants treated with growth regulators was average, and the best rooting result was observed when using Charkor – 70% (72%); Heteroauxin showed a result of 50% (54%); control – 43% (48%). The average root length of rooted cuttings treated with stimulants in the form of solutions was 12–14 cm – in A. arguta and 4–6 cm in A. kolomikta, while the length of the roots of cuttings treated with the powder did not exceed 10 and 4 cm, respectively. At the same time, it is worth noting that the low rooting rates of A. kolomikta due to the higher demand of this species for climatic parameters and water regime of the soil. Research in previous years showed that the cuttings of A. kolomіkta and A. arguta have a high core-forming ability, which contributes to a more accurate study of the effect of growth stimulants on the rooting process. Selected growth regulators made it possible to increase the percentage of rooting, and cuttings treated with growth regulators have a more developed root system. For rooting Actinidia kolomikta and Actinidia arguta should use Charkor rooting agent in the form of powder. For vegetative reproduction of species of the genus Actinidia it is recommended to use Charkor growth stimulator. For rooting, it is best to take cuttings with medium diameters and the best shoots for cutting actinidia cuttings, there are the calendar dates when they have not yet entered the phase of active growth.
References
Kyienko Z.B., Kimeichuk I.V., Matskevych V.V. Micropropagation of plants of the genus Actinidia Lindl. Plant Varieties Studying and Protection, 18(3), 2022. 220–229. DOI: https://doi.org/10.21498/2518-1017.18.3.2022.269022.
Purohit S., Rawat J.M., Pathak V.K. et al. A hydroponic-based efficient hardening protocol for in vitro raised commercial kiwifruit (Actinidia deliciosa). In Vitro Cellular and Developmental Biology – Plant, 57, 541–550 (2021). DOI: https://doi.org/10.1007/s11627-020-10127-3.
Maghdouri M., Ghasemnezhad M., Rabiei B., Golmohammadi M., Atak A. Optimizing seed germination and seedling growth in different kiwifruit genotypes. Horticulturae, 2021. 7 (9), art. No. 314. DOI: https://doi.org/10.3390/horticulturae7090314.
Ковальчук Т. Вегетативне розмноження видів роду Rhus L. в умовах Правобережного Лісостепу України. Journal of Native and Alien Plant Studies, (14). 2018. DOI: https://doi.org/10.37555/.14.2018.173276.
Balabak A.F., Pizhyanov V.V., Polischuk V.V., Balabak O.A., Karpuk L.M., Kozachenko I.V., Denysko L. Evaluation of the Morphological and Biological, and Regenerative Capacity of Stem Cuttings of Actinidia (Аctinidia Lindl.) Cultivars, When Introduced IntoIndustrial Culture in the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Annals of the Romanian Society for Cell Biology, Vol. 25, Issue 4, 2021, 4595–4603.
Вітенко В.А., Баюра О.М., Козаченко І.В. Методика комплексного оцінювання стану деревних рослин на прикладі декоративних форм Morus alba L. Науковий вісник НЛТУ України. 2019. Т. 29. № 7. С. 13–16.
Андрієнко О.Д., Опалко А.І., Опалко О.А. Особливості розмноження стебловими живцями інтродукованих представників роду Amelanchier Medik. Біологія та екологія. 2019. Том 5. № 1. DOI: https://doi.org/10.33989/2414-9810.2019.5.1.195109.
Маковський В.В. Біолого-екологічні особливості представників родини Vitaceae Juss. за їх інтродукції в Правобережному Лісостепу України : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю : 03.00.05 «Ботаніка». Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України. Київ. 2021. 183 с.
Чипиляк Т.Ф., Лещенюк О.М., Лінкевич О.О. Особливості розмноження та вирощування Chrysanthemum × hortorum bailey в умовах Криворізького ботанічного саду НАН України. Біологічні системи. № 10. Вип. 2. 2018. 176–181.
Заячук В.Я. Дендрологія : підручник. Видання друге зі змінами та доповненнями. Львів : Сполом. 2014. 676 с.
Скрипченко Н.В., Дзюба О.І., Короткіх Л.М., Горбенко Н.Є., Нужина Н.В. Ідентифікація статі рослин актинідії гострої (Actinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq.). Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Т. 28, № 6. С. 43–46.
Маурер В.М. Декоративне розсадництво : підручник. ПрофКнига, 2019. 296 с.
Масловата С.А., Осіпов М.Ю., Баюра О.М., Іващенко І.Є. Вегетативне розмноження декоративних форм видів роду Ulmus L. методом щеплення. Науковий вісник НЛТУ України, 31(2). 2021. С. 16–20. DOI: https://doi.org/10.36930/40310202.
Пиж’янов В.В., Поліщук В.В., Балабак А.Ф. Особливості сезонного ритму розвитку рослин актинідії (Actinidia Lindl.) в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Уманського національного університету. Умань : УНУС, 2019. № 2. С. 84–88.
Іващенко І.Є., Козаченко І.В. Вплив стимуляторів росту на коренеутворення під час вегетативного розмноження Thuja рlicata Don. Науковий вісник НЛТУ України. 2013. Вип. 23.6. С. 101–104.
Скрипченко Н.В. Інтродукція видів роду Actinidia Lindl. в Лісостепу України (ріст, розвиток, особливості розмноження) : автореф. дис. … канд. біол. наук : 03.00.05. Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України. Київ. 2002. 20 с.
Пиж’янов В.В. Перспективи кореневласної культури видів і сортів роду Actinidia Lindl. для озеленення в умовах Правобережного Лісостепу України. Збірник наукових праць Уманського Національного університету садівництва. 2019. Вип. 98. Ч. 2. С. 154–159.
Скрипченко Н.В., Дзюба О. Морфологічна адаптація А. kolomiktа Maxiм. в умовах Лісостепу України. Modern Phytomorphology. Вип. 4. 2013. С. 303–306.
Кондратенко П.В., Бублик М.О. Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами. Київ. 1996. 95 с.
