CROP FORMATION OF VEGETABLE BEANS AFTER VARIOUS PREDECESSORS USING RHIZOHUMIN
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-26-32Keywords:
beans, seeds, Rhizohumin, predecessors, productivityAbstract
The results of the study of the growth processes and the formation of the productivity of vegetable beans growing after the predecessor crops of potatoes and grain beans using untreated and treated sowing seeds by biological preparation Rhizohumin. It was shown that using of Rhizohumin for pre-sowing seed treatment didn`t have a significant effect of the growing season duration of vegetable beans. At the same time, the lowest energy of seed germination (90.7%) was noted in the control variant on the area with the potato precursor culture. In other variants, it ranged from 94.7 to 97.3%. It is obvious that the increase of germination energy (from 4.0 to 7.3%) was obtained due to the presence of aboriginal strains of nodule bacteria and the presence of new strains of bubble bacteria in experimental versions of bacterial cells. In the variant where the seeds were treated by biopreparation and grown after the predecessor of the potatoes the highest rates of increase in vegetative above-ground mass were obtained. The best results were obtained with processing seeds in the area where potatoes served as a predecessor. The area of the leaf surface was 4.9% greater than when using a legume precursor. Pre-sowing inoculation by the biological preparation caused an increase in both the total mass of the plants, as well as its above-ground part and roots. At the same time, higher indicators were obtained in areas where beans were grown after potatoes. The largest number of beans (11 pcs./plant) was formed on the variant with sowing of inoculated seeds on the area after potatoes. Accordingly, in the control its were formed by 27.3% less. On the site where the precursor was grain beans in the experiment, 10% more fruits were formed on the plants than in the control. Using of Rhizohumin led to an increase the productivity both when growing after potatoes and after grain beans. But the indicators of total (8.1 t/ha) and marketable (7.9 t/ha) yield were higher in the variant where leguminous crops served as a precursor. After the predecessor of potatoes – 7.9 t/ha and 7.7 t/ha, respectively. At the same time, the increase in marketable productivity compared the control was higher after potatoes, 1.8 t/ha versus 1.5 t/ha.
References
Доктор Н.М., Новицька Н.В., Кормош С.М., Пилипенко В.С., Мартинов О.В. Урожайність квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) залежно від інокуляції та удобрення в умовах Закарпаття України. Аграрні інновації. 2022. № 13. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.13.8
Новицька Н.В., Мартинов О.М., Доктор Н.М. Вегетація квасолі під впливом передпосівної інокуляції насіння та удобрення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 2. С. 45–48. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2018.02.07
Носенко Ю. Товарне вирощування квасолі звичайної. Агрономія сьогодні. 2015. № 9(304). http://agro-business.com.ua/ahrarni-kultury/item/554-tovarne-vyroshchuvannia-kvasoli-zvychainoi.html
Овчарук О., Іванюк С. Квасоля – цінне джерело рослинного білка, зумовлене сортовими особливостями. Продовольча індустрія АПК. 2015. № 1–2. С. 38–40. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piapk_2015_1-2_10
Основи наукових досліджень в агрономії : підручник / В.О. Єщенко, П.Г. Копитко, П.В. Костогриз, В.П. Опришко / за ред. В.О. Єщенка. Вінниця : ПП «ТД "Едельвейс і К"», 2014. 332 с.
Особливості прояву господарсько-біологічних ознак квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) в умовах Лісостепу Правобережного : монографія / В.А. Мазур та ін. Вінниця : ТОВ «Друк», 2021. 256 с.
Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай у 2019 р. Державна служба cтатистики України. https://ukrstat.gov.ua
Ризогумін (торф’яний) для квасолі / Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН. https://ismav.com.ua/produkciya/biopreparati-dlya-roslinnictva/rizogumintorfyanij-kvasolya/
Сайко О.Ю., Носенко Ю.М. Ефективний спосіб вирощування квасолі звичайної. Овочівництво і баштанництво. 2015. № 61. С. 200–206.
Цибрій-Сівак Н.В., Бахмат М.І. Формування продуктивності квасолі звичайної залежно від сортів, інокуляції та удобрення. Сільськогосподарські науки. 2022. Вип. 2(37). С. 32–40. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2022-2-5
Шкатула Ю.М., Краєвська Л.С. Ефективність симбіотичної азотфіксації в агроценозах квасолі. Вісник Дніпропетровського аграрно-економічного університету. 2015. № 4(38). С. 73–76.
Шкатула Ю.М., Краєвська Л.С. Роль біологічного азоту в підвищенні насіннєвої продуктивності квасолі. Сільське господарство та лісівництво. Вінниця, 2016. Вип. 4. С. 231–239.
Яценко В.В. Сортові особливості формування нодуляційного апарату бобових культур за використання інокулянтів і мікоризоутворювального препарату. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. Умань, 2022. Вип. 100. Ч. 1. С. 100–114. DOI: 10.31395/2415-8240-2022-100-1-100-114
Alice M. Mweetwa, Gwen Chilombo & Brian M. Condwe. Nodulation, nutrient uptake and yield of common bean inoculated with Rhizobia and Trichoderma in an acid soil. Journal of Agriculnural Science. 2016. Vol. 8. No 12. P. 61–71. DOI:10.5539/jas.v8n12pxx
Korir H., Mungai N.W., Thuita M., Hamba Y. and Macco C. Co-inoculation Effect of Rhizobia and Plant Growth Promoting Rhizobacteria on Common Bean Growth in a Low Phosphorus Soil. Front. Plant Sci. 2017. Vol. 8. Р. 141. https://doi.org/10.3389/fpls.2017.00141