ІНТЕНСИФІКАЦІЯ КАЛЮСОГЕНЕЗУ ЩЕП ВИНОГРАДУ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2026-1-39-47Ключові слова:
виноград, щепи, біологічно активні препарати, компоненти щеп, калюс, маса вологого калюсу, маса сухого калюсу, обводнення, вміст сухих речовинАнотація
Ключовим етапом у виробництві щеплених саджанців винограду є формування калюсу у зоні «спайки» підщепи та прищепи, який визначає приживлюваність і якість щеп. Процес калюсоутворення залежить від анатомічних особливостей пагонів, полярності, верхівковості та утворення ізолюючого прошарку. Для його інтенсифікації використовують біологічно активні препарати, які стимулюють клітинний поділ, камбіальну активність та рівномірне формування калюсу. Мета роботи полягала у визначенні впливу сучасних біологічно активних препаратів та різних підщепних сортів винограду на інтенсифікацію калюсогенезу щеп. Дослідження проводили в ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» НААН України у 2023– 2025 роках. Матеріалом були щепи сортів «Оригінал» та «Загрей», виготовлені на підщепах «РхР 4923», «БхР Кобера 5 ББ 9191» та «БхР СО4 9701». Місце з’єднання компонентів щеп обробляли гелеподібними препаратами Clon M та Clonex Gel і стратифікували у кокосовому субстраті протягом 21 доби. Для кожного варіанту досліду виготовляли по 150 щеп, визначали кількість щеп із круговим калюсом, відбракованих щеп, масу вологого і сухого калюсу, обводнення та вміст сухих речовин калюсної тканини. Результати показали, що застосування БАП підвищувало формування кругового калюсу у «спайці» щеп сорту «Оригінал» на 2,4–10,3 % (Clon M) і на 2,4–5,7 % (Clonex Gel) порівняно з контролем, у сорту «Загрей» – на 4,0–16,0 % залежно від підщепи та препарату. Відсоток відбракованих щеп знижувався до 16,0 %. Найефективнішою підщепою була «БхР Кобера 5 ББ 9191», яка сприяла інтенсифікації формування калюсу щеп: у сорту «Оригінал» на 10,4–17,2 %, у сорту «Загрей» – на 0,5–13,4 % порівняно з контролем. Порівняння сортів показало, що «Загрей» характеризувався кращим калюсоутворенням. Визначення якісних показників калюсу підтвердило підвищення щільності тканини та вмісту сухих речовин після застосування БАП: у варіантах із препаратами Clon M і Clonex Gel обводнення зменшувалося до 79,0–80,55 % порівняно з контролем 89,68–90,32 %, вміст сухих речовин збільшувався до 18,12–20,88 %. Статистична обробка даних підтвердила достовірність впливу факторів: БАП – основний фактор для маси вологого калюсу (частка впливу 88,01 %), маса сухого калюсу визначалась багатофакторно (частка впливу БАП – 54,99 %, підщепи – 11,23 %, сорту винограду – 6,75 %, трифакторна взаємодія – 12,86 %).
Посилання
Артюх М. М., Якуба І. П., Ружицька О. М., Назарчук Ю. С., Степаненко Н. І. Ефективність препаратів цитокінінів для покращення калюсогенезу та фізіологічного стану щеп винограду (Vitis vinifera L.). Вісник Одеського національного університету. Біологія. 2023. Т. 28. № 2 (53). С. 9–27. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.2(53).292971
Зеленянська Н. М. Сучасна класифікація та вимоги до садивного матеріалу винограду. ВиноГрад. 2008. № 8. С. 26–28.
Зеленянська Н. М., Мандич О. М. Удосконалення етапу вимочування компонентів щеп винограду на основі застосування суспензії живої хлорели. Таврійський науковий вісник. 2022. № 126. С. 51–60. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.126.8
Кучер Г. М. Новицька-Боровська Н. А. Ефективний спосіб стимулювання коренеутворення і розвитку чубуків та щеп винограду. Аграрна наука–виробництву. 2006. № 4. С. 19.
Кучер Г. М. Мазура В. Ю. Вплив фізіологічно активних речовин на регенераційні процеси в тканинах щеп винограду. Виноградарство і виноробство. 2006. Вип. 46 (1). С. 53–58.
Кучер Г. М., Артюх М. М. Ефектівність застосування фізіологічно активних речовин у технології виробництва саджанців винограду. Виноград. Вино. 2013. № 4. С. 48–49.
Кучер Г. М. Артюх М. М., Нікульча Є. В. Ефективність застосування мікродобрива Сизам на технологічних етапах виробництва саджанців винограду. Виноградарство і виноробство. 2012. Вип. 49. С. 101–106.
Кучер Г. М., Артюх М. М., Нікульча Є. В. Роль біопрепарату Валміцин на технологічних етапах виробництва саджанців винограду. Виноградарство і виноробство. 2011. Вип. 48. С. 67–76.
Система сертифікованого виноградного розсадництва України : монографія / В. В. Власов та ін. Київ: Аграрна наука, 2015. 288 с.
Шерер В. О., Кучер Г. М., Просянник А. В., Москаленко А. С. Екологічно безпечні регулятори росту. Виноградарство і виноробство. 1992. Вип. 35. С. 26–28.
Шерер В. О. Використання фізіологічних і біохімічних параметрів тканин підщепи і прищепи винограду для прогнозування калюсоутворення. Виноградарство і виноробство. 1994. Вип. 37. С. 11–14.
Fayek M. A., Ali A. E. M., Rashedy A. A. Water soaking and benzyladenine as strategy for improving grapevine grafting success. Rev. Bras. Frutic., Jaboticabal. 2022. Vol. 44, No. 3. Art. e-946. DOI: 10.1590/0100-29452022946.
Panea T., Ungur I., Panea I., Varga N.V., Mihaiescu T. The stimulation of callus formation of graft vines cuttings with Romanian bioregulator Calovit. Acta Hortic. 1998. Vol. 463. P. 185–190. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.1998.463.21
Sabir A. Improvement of grafting efficiency in hard grafting grape Berlandieri hybrid rootstocks by plant growth-promoting rhizobacteria (PGPR). Scientia Horticulturae. 2013. Vol. 164. P. 24–29. DOI: 10.1016/j.scienta.2013.08.035.
Shirani Bidabadi S., Afazel M., Sabbatini P. Iranian grapevine rootstocks and hormonal effects on graft union, growth and antioxidant responses of Asgari seedless grape. Horticultural Plant Journal. 2018. Vol. 4, No. 1. P. 16–23. https://doi.org/10.1016/j.hpj.2017.11.002
Zhou Q., Gao B., Li W.-F., Mao J., Yang S.-J., Li W., Ma Z.-H., Zhao X., Chen B.-H. Effects of exogenous growth regulators and bud picking on grafting of grapevine hard branches. Scientia Horticulturae. 2020. Vol. 264. Art. 109186. DOI: 10.1016/j.scienta.2020.109186.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




