ВПЛИВ ЕЛЕВАТОРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ЕКОЛОГІЧНУ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2025-2-64-68Ключові слова:
елеваторна промисловість, екологія, довкілля, пилові викиди, енергозбереженняАнотація
У статті досліджено екологічний вплив елеваторної промисловості на довкілля України, зокрема в контексті сучасних викликів, спричинених військовими діями, економічною нестабільністю та застарілою матеріально-технічною базою.Елеваторна галузь є важливою складовою агропромислового комплексу України, яка забезпечує зберігання та логістику зернових культур. Проте її діяльність супроводжується низкою екологічних проблем, що мають як локальний, так і глобальний характер.Аналіз охоплює основні джерела забруднення довкілля, серед яких провідне місце займають пилові викиди, надмірне енергоспоживання, шумове навантаження та наслідки руйнування зерносховищ внаслідок бойових дій. Особливо небезпечними є елеваторні комплекси, які функціонують без сучасних аспіраційних систем – вони спричиняють викиди дрібнодисперсного пилу, що містить шкідливі речовини, мікроорганізми, пестициди та алергени. Таке забруднення є серйозною загрозою для здоров’я працівників підприємств та мешканців прилеглих населених пунктів.Застаріла інфраструктура елеваторів, більшість яких була побудована ще за радянських часів, не відповідає сучасним вимогам екологічної безпеки. Це ускладнює впровадження ефективних систем очищення повітря, утилізації відходів та енергозбереження. Воєнні дії, що тривають в Україні, спричинили масові руйнування зерносховищ, що призвело до втрат великої кількості сільськогосподарської продукції та забруднення ґрунтів, водних ресурсів і повітря. Такі екологічні катастрофи мають тривалий вплив на біосферу, погіршують стан екосистем та створюють додаткові ризики для здоров’я населення.У статті також розглядаються сучасні технологічні рішення, які здатні мінімізувати шкідливий вплив елеваторної промисловості на навколишнє середовище. Зокрема, впровадження енергоефективних аспіраційних систем, автоматизація процесів обліку та зберігання зерна, використання альтернативних джерел енергії (наприклад, сонячної або біогазу) можуть значно підвищити екологічну безпечність виробництва. Реалізація таких ініціатив вимагає не лише фінансових вкладень, а й адаптації нормативно-правової бази до сучасних реалій та європейських стандартів. У перспективі це дозволить не лише знизити рівень забруднення, а й посилити конкурентні позиції української аграрної продукції на світовому ринку.
Посилання
Ковальчук А.Є. Екологічні ризики функціонування зерносховищ. Екологічна безпека. 2021. №2(34). С. 15–21.
Кузьменко О.В. Енергоефективні технології в елеваторній промисловості України. Вісник аграрної науки. 2021. №3. С. 42–47.
Романенко Т.О. Екологічна логістика у зерновому секторі: сучасний стан та перспективи розвитку. Агроекологічний журнал. 2022. № 1. С. 29–35.
Тарасюк І.М. Екологічна оцінка впливу елеваторних об’єктів на довкілля. Наукові праці ОДАБА. 2020. Вип. 98. С. 114–119.
Ткаченко Л.В. Застосування фільтраційних систем для очищення повітря на зерносховищах. Техніка і технології АПК. 2019. №4. С. 57–60.
Шевчук В.С. Екологічні аспекти зберігання зерна в Україні: сучасний стан та шляхи вдосконалення. Проблеми екології. 2020. № 2. С. 22–27.
FAO. Environmental Performance of Grain Storage Facilities. Rome : FAO, 2020. 49 p.
EBRD Reports. Environmental and Social Risk Analysis in Agricultural Infrastructure. London : European Bank for Reconstruction and Development, 2021. 72 p.
State Statistics Service of Ukraine. Statistical Yearbook of Ukraine. Kyiv : Derzhstat, 2023. 350 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







