ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО, ВИРОЩЕНОГО ЗА РІЗНИХ ДОЗ АЗОТНИХ ДОБРИВ

Анотація

Мета. Визначити урожайність і якість зерна тритикале ярого, вирощеного за різних доз азотних добрив. Методи. Висоту стебел визначали на початку фази кущіння, виходу рослин у трубку, колосіння та повної стиглості зерна тритикале ярого, урожайність – прямим комбайнуванням поділянково, вміст білка – методом інфрачервоної спектроскопії, статистичне оброблення даних здійснювали методом однофакторного дисперсійного аналізу польового досліду. Результати. Висота рослин тритикале ярого змінювалась від 94 до 113 см залежно від варіанта досліду. Стійкість до полягання була високою (9 балів). Урожайність зерна тритикале ярого істотно збільшувалась за поліпшення мінерального живлення. Так, у середньому за три роки досліджень застосування 30–210 кг/га д. р. азотних добрив збільшувало її до 6,50–8,36 т/га або на 14–46% порівняно з неудобреними ділянками (5,71 т/га). Індекс стабільності формування врожайності був високим – 0,92–0,95. Застосування 30–210 кг/га д. р. азотних добрив підвищувало вміст білка в зерні тритикале ярого. У середньому за два роки досліджень він зростав від 13,7% у варіанті без добрив до 13,8–15,4% або на 1–12%. Не змінювало цей показник використання лише фосфорних і калійних добрив. Застосування високих доз азотних добрив (120–210 кг/га д. р.) дещо знижувало індекс стабільності формування вмісту білка в зерні до 0,87–0,90. За виходом білка з урожаю зерна тритикале ярого у варіантах із застосуванням азотних добрив істотно переважали неудобрені ділянки з індексом стабільності 0,92–0,99. У середньому за два роки досліджень цей показник збільшувався на 115–506 кг/га або в 1,1–1,6 раза (894–1285 кг/га) порівняно з варіантом без добрив. Застосування лише фосфорних і калійних добрив збільшувало вихід білка до 818 кг/га або на 5%. Висновки. Висота рослин тритикале ярого по-різному змінюється залежно від удобрення. У фазу повної стиглості зерна тритикале ярого висота рослин змінюється від 94 до 113 см залежно від удобрення. Найбільше на цей показник впливає застосування азотних добрив. У середньому за два роки досліджень застосування 30–210 кг/га д. р. азотних добрив збільшує врожайність зерна до 6,50–8,36 т/га або на 14–46% порівняно з неудобреними ділянками (5,71 т/га). Індекс стабільності формування врожайності високий – 0,92–0,95. Вміст білка зростає від 13,7% у варіанті без добрив до 13,8–15,4% або на 1–12%. Не змінює цього показника застосування лише фосфорних і калійних добрив. У середньому за два роки досліджень вихід білка збільшується на 115–506 кг/га або в 1,1–1,6 раза (894–1285 кг/га) за внесення N30–210 порівняно з варіантом без добрив. Застосування лише фосфорних і калійних добрив збільшує вихід білка до 818 кг/га або на 5%.