ОЦІНКА ЯКОСТІ КОМПОЗИТНИХ БОРОШНЯНИХ СУМІШЕЙ НА ОСНОВІ ВІВСЯНОГО БОРОШНА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-94-100

Ключові слова:

вівсяне борошно, пажитник, брусниця, композитні суміші

Анотація

Стаття присвячена дослідженням якості борошняних композитних сумішей, виготовлених на основі борошна вівсяного з додаванням нетрадиційної рослинної сировини, а саме порошків з висушених ягід брусниці та насіння пажитника. Експериментально встановлено допустимі межі введення до складу двокомпонентної борошняної суміші (борошно пшеничне хлібопекарське вищого сорту 90% – борошно вівсяне 10%) замість борошна пшеничного хлібопекарського досліджуваних рослинних компонентів, що дозволяють отримати хліб хорошої якості: подрібнене насіння пажитника – 2% або подрібнені сушені ягоди брусниці – 2%. Внесення подрібненого насіння пажитника в борошняну суміш покращує фізико-хімічні показники якості хліба. Однак за вмісту у суміші більше 2% насіння пажитника його органолептичні показники знижуються: кірка набуває темного кольору, м’якуш сірого відтінку, а також стає відчутним запах пажитника та виражений гіркуватий присмак. Додавання до борошняних сумішей подрібнених сушених ягід брусниці сприяє зниженню пористості м’якушу та формостійкості хліба та зростанню питомого об’єму останнього. Оцінка якості хліба за органолептичними показниками дала можливість встановити, що вміст у складі суміші більше 2,5% подрібнених сушених ягід брусниці сприяє формуванню бугристої кірки хліба та погіршує еластичність м’якуша. Розроблено два варіанти складу борошняних композитних сумішей (БКС) на основі вівсяного борошна з додаванням подрібненого насіння пажитника або подрібнених сушених ягід брусниці, пшеничного глютену та борошна пшеничного хлібопекарського вищого сорту. Встановлено, що борошняні суміші (85% борошна пшеничного хлібопекарського вищого сорту, 15% БКС) за низкою фаринографічних характеристик тіста помітно відрізняються від пшеничного борошна вищого сорту, а за величиною числа якості фаринографа перевищують його; вивчення характеристик тіста показало, що введення до складу борошняних сумішей обох БКС покращує реологічні властивості тіста порівняно з тістом із двокомпонентної суміші: борошно пшеничне хлібопекарське вищого сорту – борошно вівсяне.

Посилання

Дудкін М., Козлов Г. Чи потрібні хлібобулочним виробам нетрадиційні добавки. Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. 2005. № 10. С. 29–33.

Снєжкін Ю., Петрова Ж. Порошки з овочів і фруктів. Зерно і хліб. 2004. № 7. С. 38–44.

Жестерєва Н., Грегірчак Н. Рослинні порошки в хлібі використовувати доцільно. Зерно і хліб. 2005. № 11. С. 42–47.

Сирохман І.В., Лозова Т.М. Наукові спрямування у поліпшенні споживних властивостей та якості борошняних кондитерських виробів. Наукові праці НУХТ. 2008. № 25. С. 40–43.

Снєжкін Ю.Ф., Петрова Ж.О. Нові харчові продукти в екології харчування. Збірник матеріалів. Львів, 2009. С. 75–76.

Пащенко Л., Нікітін И. Композитна суміш з амарантового та вівсяного борошна. Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. 2005. № 3. С. 35.

Дробот В., Петришин Н. Якість борошна перед замішуванням можна покращити в різний спосіб. Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. 2005. № 7. С. 12–13.

Дробот В. Поговоримо про оздоровчі харчові добавки в хлібі та нетрадиційну сировину. Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. 2005. № 12. С. 22–24.

Demirkesen I. Rheological properties of glutenfreebread formulations. Journal of Food Engineering. 2010. Vol. 96, № 2. P. 295–303.

Marston K., Khouryieh H., Aramouni F. Evaluation of sorghum flour functionality and quality characteristics of gluten-free bread and cake as influenced by ozone treatment. Food Science and Technology International. 2014 Vol. 21, № 8. P. 631–640.

Torbica A. Rheological, textural and sensory properties of gluten-free bread formulations based on rice and buckwheat flour. Food Hydrocolloids. 2010. Vol. 24, № 6–7. P. 626–632.

Hаttner E.K., Dal Bello F., Arendt E.K. Rheological properties and bread making performance of commercial wholegrain oat flour. Journal of Cereal Science. 2010. Vol. 52. P. 65–71.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-04