ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН РОДУ ACTINIDIA LINDL. З ВИКОРИСТАННЯМ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-49-58Ключові слова:
здерев’янілі живці, стимулятори росту, вкорінення, ліани, актинідіяАнотація
У статті визначено та досліджено вплив регуляторів росту на вегетативне розмноження рослин – представників роду Actinidia Lindl: Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim та Actinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq. В експерименті використані регулятори росту: Чаркор, Корневін, Гетероауксин та Ukorzeniacz АВ, які найбільше використовуються під час вегетативного розмноження видів роду Actinidia Lindl. Вибрані види Actinidia kolomikta та Actinidia arguta – перспективні для озеленення в наших кліматичних умовах, високодекоративні, особливості розмноження та вирощування яких потребують подальшого наукового обґрунтування. Необхідно відзначити, що вкоріненість рослин, які оброблялись регуляторами росту, була середньою, а найкращий результат укорінюваності спостерігається у разі використання Чаркору – 70% (72%); Гетероауксин показав результат у 50% (54%); контроль – 43% (48%). Пересічна довжина коренів вкорінених живців, оброблених стимуляторами у вигляді розчинів, становила 12–14 см – у A. arguta та 4–6 см у A. kolomіkta, тоді як довжина коренів живців, оброблених пудрою, не перевищувала 10 та 4 см відповідно. При цьому варто зазначити, що низькі показники вкорінення A. kolomіkta зумовлені більшою вимогливістю цього виду до кліматичних показників та водного режиму ґрунту. Дослідження попередніх років показали, що живці A. kolomіkta та A. arguta мають високу коренеутворюючу здатність, що сприяє більш точному вивченню впливу стимуляторів росту на процес вкорінення. Підібрані регулятори росту дозволили підвищити відсоток вкорінення, а живці, які оброблені регуляторами росту, відрізняються більш розвиненою кореневою системою. Для вкорінення Actinidia kolomikta та Actinidia arguta варто використовувати коренеутворювач Чаркор у вигляді пудри. Для вегетативного розмноження видів роду Actinidia рекомендовано використовувати стимулятор росту Чаркор. Для вкорінення найкраще брати живці із середніми діаметрами і кращими пагонами для нарізання живців актинідій, є календарні терміни, коли вони ще не увійшли в фазу активного росту.
Посилання
Kyienko Z.B., Kimeichuk I.V., Matskevych V.V. Micropropagation of plants of the genus Actinidia Lindl. Plant Varieties Studying and Protection, 18(3), 2022. 220–229. DOI: https://doi.org/10.21498/2518-1017.18.3.2022.269022.
Purohit S., Rawat J.M., Pathak V.K. et al. A hydroponic-based efficient hardening protocol for in vitro raised commercial kiwifruit (Actinidia deliciosa). In Vitro Cellular and Developmental Biology – Plant, 57, 541–550 (2021). DOI: https://doi.org/10.1007/s11627-020-10127-3.
Maghdouri M., Ghasemnezhad M., Rabiei B., Golmohammadi M., Atak A. Optimizing seed germination and seedling growth in different kiwifruit genotypes. Horticulturae, 2021. 7 (9), art. No. 314. DOI: https://doi.org/10.3390/horticulturae7090314.
Ковальчук Т. Вегетативне розмноження видів роду Rhus L. в умовах Правобережного Лісостепу України. Journal of Native and Alien Plant Studies, (14). 2018. DOI: https://doi.org/10.37555/.14.2018.173276.
Balabak A.F., Pizhyanov V.V., Polischuk V.V., Balabak O.A., Karpuk L.M., Kozachenko I.V., Denysko L. Evaluation of the Morphological and Biological, and Regenerative Capacity of Stem Cuttings of Actinidia (Аctinidia Lindl.) Cultivars, When Introduced IntoIndustrial Culture in the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Annals of the Romanian Society for Cell Biology, Vol. 25, Issue 4, 2021, 4595–4603.
Вітенко В.А., Баюра О.М., Козаченко І.В. Методика комплексного оцінювання стану деревних рослин на прикладі декоративних форм Morus alba L. Науковий вісник НЛТУ України. 2019. Т. 29. № 7. С. 13–16.
Андрієнко О.Д., Опалко А.І., Опалко О.А. Особливості розмноження стебловими живцями інтродукованих представників роду Amelanchier Medik. Біологія та екологія. 2019. Том 5. № 1. DOI: https://doi.org/10.33989/2414-9810.2019.5.1.195109.
Маковський В.В. Біолого-екологічні особливості представників родини Vitaceae Juss. за їх інтродукції в Правобережному Лісостепу України : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю : 03.00.05 «Ботаніка». Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України. Київ. 2021. 183 с.
Чипиляк Т.Ф., Лещенюк О.М., Лінкевич О.О. Особливості розмноження та вирощування Chrysanthemum × hortorum bailey в умовах Криворізького ботанічного саду НАН України. Біологічні системи. № 10. Вип. 2. 2018. 176–181.
Заячук В.Я. Дендрологія : підручник. Видання друге зі змінами та доповненнями. Львів : Сполом. 2014. 676 с.
Скрипченко Н.В., Дзюба О.І., Короткіх Л.М., Горбенко Н.Є., Нужина Н.В. Ідентифікація статі рослин актинідії гострої (Actinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq.). Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Т. 28, № 6. С. 43–46.
Маурер В.М. Декоративне розсадництво : підручник. ПрофКнига, 2019. 296 с.
Масловата С.А., Осіпов М.Ю., Баюра О.М., Іващенко І.Є. Вегетативне розмноження декоративних форм видів роду Ulmus L. методом щеплення. Науковий вісник НЛТУ України, 31(2). 2021. С. 16–20. DOI: https://doi.org/10.36930/40310202.
Пиж’янов В.В., Поліщук В.В., Балабак А.Ф. Особливості сезонного ритму розвитку рослин актинідії (Actinidia Lindl.) в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Уманського національного університету. Умань : УНУС, 2019. № 2. С. 84–88.
Іващенко І.Є., Козаченко І.В. Вплив стимуляторів росту на коренеутворення під час вегетативного розмноження Thuja рlicata Don. Науковий вісник НЛТУ України. 2013. Вип. 23.6. С. 101–104.
Скрипченко Н.В. Інтродукція видів роду Actinidia Lindl. в Лісостепу України (ріст, розвиток, особливості розмноження) : автореф. дис. … канд. біол. наук : 03.00.05. Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України. Київ. 2002. 20 с.
Пиж’янов В.В. Перспективи кореневласної культури видів і сортів роду Actinidia Lindl. для озеленення в умовах Правобережного Лісостепу України. Збірник наукових праць Уманського Національного університету садівництва. 2019. Вип. 98. Ч. 2. С. 154–159.
Скрипченко Н.В., Дзюба О. Морфологічна адаптація А. kolomiktа Maxiм. в умовах Лісостепу України. Modern Phytomorphology. Вип. 4. 2013. С. 303–306.
Кондратенко П.В., Бублик М.О. Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами. Київ. 1996. 95 с.