ЗАЛЕЖНІСТЬ ФРІАБІЛІТИВНОСТІ ПИВОВАРНОГО ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ВІД ВПЛИВУ ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2020-1-6-10Ключові слова:
ячмінь ярий, мінеральні добрива, мікродобрива, позакореневе підживлення рослин, фріабілітивністьАнотація
Мета досліджень полягала у встановленні залежності пивоварної якості ячменю ярого за параметрами фріабілітивності від впливу позакореневого підживлення рослин під час вегетації мікродобривами «Вуксал» на різних фонах мінерального удобрення.За умови дво- та триразового комбінованого позакореневого підживлення рослин ячменю під час вегетації мікродобривами «Вуксал» встановлено покращення показника фріабілітивності на 1,3 – 3,8 %.Ефективність позакореневого підживлення рослин ячменю ярого мікродобривами «Вуксал» залежала від технологічної схеми застосування, тобто від кількості прийомів проведеного агрозаходу за фаз розвитку – кущення, вихід в трубку, цвітіння.При вирощуванні ячменю на фоні мінерального живлення N30P45K45 кращими виявилися варіанти дворазового застосування мікродобрив – «Вуксал Р Мах» 1,5 л/га під час кущення та «Вуксал Grain» 1,5 л/га на початку цвітіння та «Вуксал Grain» 1,5 л/га під час виходу в трубку та «Вуксал Grain» 1,5 л/га на початку цвітіння, де показники фріабілітивності становили 83,3 % та 84,7 %, відповідно. Варіант триразового позакореневого підживлення рослин мікродобривами – «Вуксал Р Мах» 1,5 л/га під час кущення, «Вуксал Grain» 1,5 л/га під час виходу в трубку та «Вуксал Grain» 1,5 л/га на початку цвітіння забезпечив найбільше значення фріабілітивності 85,8 %.На фоні мінерального живлення N60P90K90 також кращими виявилися варіанти дворазового застосування мікродобрив – «Вуксал Р Мах» 2,0 л/га під час кущення та «Вуксал Grain» 2,0 л/га на початку цвітіння та «Вуксал Grain» 2,0 л/га під час виходу в трубку та «Вуксал Grain» 2,0 л/га на початку цвітіння, де показники фріабілітивності становили 82,3 % та 83,1 %, відповідно. Варіант триразового позакореневого підживлення рослин мікродобривами – «Вуксал Р Мах» 2,0 л/га під час кущення, «Вуксал Grain» 2,0 л/га під час виходу в трубку та «Вуксал Grain» 2,0 л/га на початку цвітіння забезпечив найбільше значення фріабілітивності 84,2 %.
Посилання
Гораш О. С. Управління продукційним процесом пивоварного ячменю: монографія; 2 видання з доповненнями. Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2017. С. 276–285.
Гораш О. С. Сортовий фактор в управлінні якістю пивоварного ячменю. Вісник аграрної науки. 2007. № 2. С. 55–57.
Гораш О. С. Взаємозв’язок якості пивоварного ячменю залежно від норм висіву та мінерального удобрення. Вісник аграрної науки. 2007. № 7. С. 27–30.
Гораш О. С. Системний аналіз продуційного процесу пивоварного ячменю. Вісник аграрної науки. 2007. № 8. С. 25–27.
Gorash O., Klymyshena R., Khomina V., Vilchynska L. Ecological and biological conformity of conditions of the brewing barley cultivation zone. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10(1). P. 246–253. DOI: https://doi. org/10.15421/2020_39.
Кунце В., Мит. Г. Технология солода и пива: пер. с нем. СПб.: изд- во Профессия, 2001. 912 с.
Нарцисс Л. Пивоварение. Т.1. Технология солодоращения; пере- вод с нем. под общ. ред. Г.А. Ермолаевой, Е.Ф. Шаненко. СПб.: Профессия, 2007. 584 с.
Psota V., Kosař K. Malting quality index. Kvasny Prum. 48. 2002. No. 6. P. 142–148.
Psota V., Sachambula L., Paulu A. Sensitivity of the selected malting barley varieties to the degree of steeping. Kvasny Prum. 61. 2015. No. 10–11. Р. 288–295.
Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.