ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ ПІСЛЯ РІЗНИХ ПОПЕРЕДНИКІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ РИЗОГУМІНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-26-32Ключові слова:
квасоля, насіння, Ризогумін, попередники, урожайністьАнотація
Наведено результати вивчення процесів росту та формування продуктивності квасолі овочевої при вирощуванні її після культур-попередників картоплі та квасолі зернової за використання для посіву необробленого та обробленого біопрепаратом «Ризогумін» насіння. Показано, що використання Ризогуміну для передпосівної обробки насіння не мало істотного впливу на тривалість вегетації квасолі овочевої. У той же час найменша енергія проростання насіння (90,7%) була відмічена в контрольному варіанті на ділянці з культурою-попередником картоплею. На інших варіантах вона коливалася від 94,7 до 97,3%. Очевидно, що приріст енергії проростання (від 4,0 до 7,3%) отримано за рахунок присутності аборигенних штамів бульбочкових бактерій та наявності в дослідних варіантах бактеріальних клітин нових штамів. Найвищі показники приросту вегетативної надземної маси отримано на варіанті, де насіння було оброблено біопрепаратом та вирощувалося після попередника картоплі. Як кількість і розміри листків, так і площа асиміляційного апарату рослин значно змінювалася за різних схем використання препарату. Кращі результати отримано за обробки насіння на ділянці, де попередником слугувала картопля. Площа листкової поверхні була тут на 4,9% більшою, ніж за використання в якості попередника бобової культури. Передпосівна інокуляція біопрепаратом спричиняла збільшення як загальної маси рослин, так і її надземної частини та коренів. Разом із тим вищі показники отримано на ділянках, де квасолю вирощували після картоплі. Найбільша кількість бобів (11 шт./росл.) формувалася на варіанті з висівом інокульованого насіння на ділянці після картоплі. Відповідно на контролі їх утворювалося на 27,3% менше. На ділянці, де попередником була квасоля зернова, у досліді на рослинах формувалося на 10% більше плодів, ніж у контролі. Використання Ризогуміну призводило до зростання врожайності як за вирощування після картоплі, так і після квасолі зернової. Але показники загальної (8,1 т/га) і товарної (7,9 т/га) урожайності були вищі на варіанті, де попередником слугувала бобова культура. Після попередника картоплі – відповідно 7,9 т/га та 7,7 т/га. Разом із тим приріст товарної врожайності до контролю був вищим після картоплі 1,8 т/га проти 1,5 т/га.
Посилання
Доктор Н.М., Новицька Н.В., Кормош С.М., Пилипенко В.С., Мартинов О.В. Урожайність квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) залежно від інокуляції та удобрення в умовах Закарпаття України. Аграрні інновації. 2022. № 13. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.13.8
Новицька Н.В., Мартинов О.М., Доктор Н.М. Вегетація квасолі під впливом передпосівної інокуляції насіння та удобрення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 2. С. 45–48. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2018.02.07
Носенко Ю. Товарне вирощування квасолі звичайної. Агрономія сьогодні. 2015. № 9(304). http://agro-business.com.ua/ahrarni-kultury/item/554-tovarne-vyroshchuvannia-kvasoli-zvychainoi.html
Овчарук О., Іванюк С. Квасоля – цінне джерело рослинного білка, зумовлене сортовими особливостями. Продовольча індустрія АПК. 2015. № 1–2. С. 38–40. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piapk_2015_1-2_10
Основи наукових досліджень в агрономії : підручник / В.О. Єщенко, П.Г. Копитко, П.В. Костогриз, В.П. Опришко / за ред. В.О. Єщенка. Вінниця : ПП «ТД "Едельвейс і К"», 2014. 332 с.
Особливості прояву господарсько-біологічних ознак квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) в умовах Лісостепу Правобережного : монографія / В.А. Мазур та ін. Вінниця : ТОВ «Друк», 2021. 256 с.
Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай у 2019 р. Державна служба cтатистики України. https://ukrstat.gov.ua
Ризогумін (торф’яний) для квасолі / Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН. https://ismav.com.ua/produkciya/biopreparati-dlya-roslinnictva/rizogumintorfyanij-kvasolya/
Сайко О.Ю., Носенко Ю.М. Ефективний спосіб вирощування квасолі звичайної. Овочівництво і баштанництво. 2015. № 61. С. 200–206.
Цибрій-Сівак Н.В., Бахмат М.І. Формування продуктивності квасолі звичайної залежно від сортів, інокуляції та удобрення. Сільськогосподарські науки. 2022. Вип. 2(37). С. 32–40. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2022-2-5
Шкатула Ю.М., Краєвська Л.С. Ефективність симбіотичної азотфіксації в агроценозах квасолі. Вісник Дніпропетровського аграрно-економічного університету. 2015. № 4(38). С. 73–76.
Шкатула Ю.М., Краєвська Л.С. Роль біологічного азоту в підвищенні насіннєвої продуктивності квасолі. Сільське господарство та лісівництво. Вінниця, 2016. Вип. 4. С. 231–239.
Яценко В.В. Сортові особливості формування нодуляційного апарату бобових культур за використання інокулянтів і мікоризоутворювального препарату. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. Умань, 2022. Вип. 100. Ч. 1. С. 100–114. DOI: 10.31395/2415-8240-2022-100-1-100-114
Alice M. Mweetwa, Gwen Chilombo & Brian M. Condwe. Nodulation, nutrient uptake and yield of common bean inoculated with Rhizobia and Trichoderma in an acid soil. Journal of Agriculnural Science. 2016. Vol. 8. No 12. P. 61–71. DOI:10.5539/jas.v8n12pxx
Korir H., Mungai N.W., Thuita M., Hamba Y. and Macco C. Co-inoculation Effect of Rhizobia and Plant Growth Promoting Rhizobacteria on Common Bean Growth in a Low Phosphorus Soil. Front. Plant Sci. 2017. Vol. 8. Р. 141. https://doi.org/10.3389/fpls.2017.00141