ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ І ВРОЖАЙНІСТЬ КУЛЬТУР П’ЯТИПІЛЬНОЇ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАХОДІВ МІНІМАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЧНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

Автор(и)

  • О. Б. Карнаух Уманський національний університет садівництва

Ключові слова:

оранка, плоскорізне розпушування ґрунту, дискування, бур’яни, ячмінь ярий, соя, кукурудза

Анотація

Стаття присвячена вивченню впливу різних заходів мінімалізації механічного обробітку ґрунту (заміна традиційної оранки плоскорізним розпушуванням ґрунту на аналогічну глибину чи дискуванням ґрунту на глибину 10–12 см) на забур’яненість посівів та урожайність культур п’ятипільної сівозміни. В результаті проведених досліджень було встановлено зростання забур’яненості посівів ячменю ярого, сої та кукурудзи на початку вегетації, яке в переважній більшості випадків не перевищувало 50–60 %. До середини вегетації досліджуваних культур за рахунок зростання їх фітоценотичної здатності та проведенні міжрядних розпушувань в посівах кукурудзи кількість бур’янів значно знизилась, а різниця між варіантами була ще менш вираженою. В разі ж використання гербіцидів в посівах досліджуваних культур кількість бур’янів в посівах порівняно з безгербіцидним фоном знижувалась 4–5 разів, а різниця між досліджуваними варіантами зводилась до мінімальних значень. До кінця вегетації кількість бур’янів ще більше знизилась на гербіцидному фоні та в незначній мірі зросла на безгербіцидному фоні досліджень. Ще менш вираженою ніж за кількісними показниками була різниця за масою бур’янів в середині вегетації досліджуваних культур, що свідчить про те, що незважаючи на кількісні показники, шкодочинність бур’янів у цих варіантах була не такою високою. Врожайність досліджуваних культур при заміні оранки плоскорізним розпушуванням ґрунту мала лише незначну тенденцію до зниження, яке і на безгербіцидному, і на гербіцидному фоні не було математично доведеним, що свідчить про можливість такої заміни під усі досліджувані культури. Натомість застосування в якості основного обробітку ґрунту дискування призводило до істотного зниження врожайності ячменю ярого, сої та кукурудзи в усі роки досліджень, що на нашу думку зумовлено значним збільшенням кількості багаторічних бур’янів через неможливість якісного підрізання кореневої системи при проведенні обробітку на глибину 10–12 см.

Посилання

Борона В.П. Гербологія: проблеми розвитку / В.П. Борона // Захист рослин. – 2003. – № 10. – С. 21–22.

Іващенко О.О. Наші завдання сьогодні / О.О.Іващенко // Захист рослин. – 2002. – №2. – С. 1–2.

Іващенко О.О. Сучасні проблеми гербології / О.О. Іващенко // Вісник аграрної науки. – 2004. – № 3. – С. 27–29.

Єщенко В.О. Мінімалізація механічного обробітку / В.О. Єщенко // Карантин і захист рослин. – 2008. – № 10. – С. 15–17.

Исайкин И.И. Плуг – сорнякам друг / И.И. Исайкин, М.К. Волков // Земледелия. – 2007. – №1. – С. 23–24.

Манько Ю.П. Ефективність контролю забур'яненості посівів ланки сівозміни залежно від екологізації землеробства в Лісостепу / Ю. П. Манько // Карантин і захист рослин. – 2009. – № 2. – С. 21–23.

Манько Ю.П. Зміни бур’янистої синузії агрофітоценозів зерно-просапної ланки сівозміни / Ю.П. Манько, Л.П. Хоменко (Кобзиста) // Зб. наук. пр. Нац. наук. центру «Інститут землеробства УААН». – 2006. – Вип. 1–2. – С. 68–75.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-03