АДАПТИВНА МІНЛИВІСТЬ ГІБРИДІВ ПОМІДОРА У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Н. В. Яценко Уманський національний університет садівництва
  • В. В. Яценко Уманський національний університет садівництва
  • В. В. Фещенко Приватне підприємство «Поділля-Агрохімсервіс»
  • О. П. Чубко Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехносоюз»
  • В. І. Невлад Уманський національний університет садівництва
  • В. В. Остапчук Уманський національний університет садівництва

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0478-2024-2-26-33

Ключові слова:

стабільність, пластичність, екологічна варіація, генетична варіація, врожайність, маса плоду

Анотація

Метою передбачалося дослідити прояв адаптивної мінливості гібридів помідора в умовах Лісостепу України. Упродовж 2013–2023 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46′N, 30°14′E) досліджено шість раніше поширених, а нині перспективних гібридів помідора в зоні Лісостепу Княжич F1 (st)*, Силует F1, Emrero F1, Bostina F1, Мерліс F1, Brightina F1. Аналіз одержаних даних проведено загальноприйнятими методами польових і статистичних досліджень. Під час проведення досліджень вивчено кількість квіток, ступінь їх зав’язування і відповідно кількість плодів на рослині, середню масу товарного плоду, динаміку формування врожаю та параметри адаптивності за вище вказаними ознаками. У результаті одержаних даних визначено перспективні гібриди з метою отримання високого врожаю для споживання в свіжому вигляді та дешевої сировини для переробної промисловості у Лісостепу України. Виявлено, що даній кліматичній зоні найкраще відповідають гібриди Силует F1, Bostina F1 і Brightina F1 з середньою врожайністю 49,7, 48,9 і 49,8 т/га відповідно до гібриду та великою масою плоду – 97–114 г. У результаті досліджень процесів карпогенезу виявлено, що чим менша кількість квіток утворюється – тим більша ступінь їх зав’язування й середня маса плоду. Найбільша частка зав’язування плодів відзначено в гібриду Bostina F1 – 89%, в інших – 72–82%. Вивчення ступеня варіювання ознак показало середню варіацію кількості квіток, CV = 14% та слабку кількості плодів, CV = 8%. Проведені дослідження засвідчили, що плоди помідора з найбільшою масою (від 107 до 128 г) утворювалися у 2013, 2014, 2021 і 2023 рр. – з оптимальним зволоженням, а мінімальної маси плоди – у 2015, 2016, 2019 і 2022 рр. – 74–82 г. У середньому істотно більшу масу плоду від стандарту формували гібриди Силует F1, Bostina F1, Brightina F1, також відзначено два гібриди, які утворювали стабільно великі за масою плоди – Силует F1, і Bostina F1. У середньому за період досліджень всі дослідні варіанти достовірно переважали стандарт. Генетико-статистичний аналіз ознаки «урожайність» показав, що гібриди Силует F1, Emrero F1, Bostina F1, і Brightina F1 були стабільними, а гібриди Силует F1, Bostina F1, Мерліс F1, Brightina F1 адаптивними. Виявлено низьке співвідношення генетичної й екологічної варіації ознак CVG/CVA = 0,36–0,37, що вказує на те, що, біологічний потенціал гібридів помідора реалізується неповністю.

Посилання

FAO. The future of food and agriculture – Alternative pathways to 2050. Rome. 2018. 224 pp. https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/e51e0cf0-4ece-428c-8227-ff6c51b06b16/content.

The IPCC finalized the Synthesis Report for the Sixth Assessment Report during the Panel's 58th Session held in Interlaken, Switzerland from 13–19 March 2023. Available online: https://www.ipcc.ch/report/sixth-assessment-report-cycle/

Zhao C., Liu, B., Piao, S.L. et al. Temperature increase reduces global yields of major crops in four independent estimates. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 2017, 114, 9326–9331.

Elazazi E, Ziems L, Mahmood T, et al. Genotypic Selection Using Quantitative Trait Loci for Better Productivity under High Temperature Stress in Tomato (Solanum lycopersicum L.). Hortic ulturae, 2024, 10(8), 874. https://doi.org/10.3390/horticulturae10080874.

Alsamir M., Ahmand, N., Ariel V., Mahmood T. Trethiwan R. Phenotypic diversity and markertrait association under heat stress in tomato (Solanum lycopersicum L.). Aust. J. Crop Sci., 2019, 13, 578–587.

Lohani N., Singh M.B., Bhalla P.L. High temperature susceptibility of sexual reproduction in crop plants. J. Exp. Bot.. 2020, 71, 555–568.

Janni M., Maestri E., Gulli M., Marmiroli M., Marmiroli N. Plant responses to climate change, how global warming may impact on food security: A critical review. Front. Plant Sci., 2024, 14, 1297569.

Vasani M. J., Lunagaria M. M. Influence of Growing Environments on Growth, Phenology and Fruit Yield of Tomato in Semi-Arid Climate of Anand District of Middle Gujarat Region, India. International Journal of Environment and Climate Change, 2024.14 (8):627–34. https://doi.org/10.9734/ijecc/2024/v14i84382.

Avdikos I.D., Tagiakas R., Tsouvaltzis P., et al. Comparative Evaluation of Tomato Hybrids and Inbred Lines for Fruit Quality Traits. Agronomy, 2021, 11, 609. https://doi.org/10.3390/agronomy11030609.

Martirosyan H. H., Vardanian I. V., Sargsya G. Zh. IOP Conf. Ser.: Earth Environ. Sci., 2023, 1229, 012026. DOI:10.1088/1755-1315/1229/1/012026

Улянич О.І., Воробйова Н.В., Ковтунюк З.І., Яценко В.В. Виробничо-біологічна оцінка та ефективність вирощування гібридів помідора. Вісник Уманського НУС, 2021, 2, 111–125.

Bhandari R., Neupane N., Adhikari D. Climatic change and its impact on tomato production in plain area of Nepal. Environmental Challenges, 2021, 4. 100129. 10.1016/j.envc.2021.100129.

WORLD POPULATION REVIEW. Retrieved from: https://worldpopulationreview.com/countryrankings/tomato-production-by-country

Воробйова Н.В. Адаптивність до умов Лісостепу України та врожайність сортів помідора. Овочівництво і баштанництво: міжвідомчий тематичний науковий збірник, 2021, 69, 79–88.

Бондаренко Г. Л., Яковенко К. І. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві. Харків: Основа, 2001. 369 с.

Finlay K.W., Wilkinson G.N. The analysis of adaptation in a plant breeding program. Aust. Journ. Agric. Res., 1963, 14, 742–754.

Eberhart S. A., Russell W. A. Stability parameters for comparing varieties. Crop. Sci., 1966, 6(1), 36–40.

Rossielle A. A., Hemblin J. Theoretical aspects of selection for yield in stress and non– stress environvents. Crop. Sci., 1981, 21(6), 27–29.

Shing M., Ceccarelli S., J. Hambling. Estimation of heretability from varietal trials data. Theorical and Applied Genetics, 1993, 86, 437–441.

Burton G.W., R.W. De Vane. Estimating heritability in tall Fescue (Festuca arundinacea) from replicated clonal material. Agronomy Journal, 1953, 45, 478–481.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-27