ФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗА МІНІМАЛІЗАЦІЇ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

Анотація

В стаціонарному досліді на чорноземі опідзоленому вивчався фізичний його стан при заміні оранки в системі зяблевого обробітку плоскорізним розпушуванням на різну глибину під ярі культури п’ятипільної сівозміни: ячмінь – соя – ріпак – пшениця – льон олійний. Досліджено, що вміст агрономічно цінної фракції структурних агрегатів на фоні плоскорізного обробітку порівняно з оранкою був не нижчий. У середньому по сівозміні за 2012–2017 рр. встановлена тенденція до підвищення цього показника в шарі ґрунту 0–30 см за плоскорізного розпушування у порівнянні з оранкою на 0,9–1,2 %. Зменшення глибини обох заходів обробітку мало відвідбивалось на структурності ґрунту. Щільність ґрунту в шарі 0–30 см за обох шляхів мінімалізації основного зяблевого обробітку мала лише тенденцію до зростання, але при цьому вона під жодною культурою не виходила за межі оптимальності, тобто не були вищим за 1,30 г/см3. Загальна пористість орного шару ґрунту на початок вегетації вирощуваних культур від заміни різноглибинної оранки таким же плоскорізним розпушуванням в абсолютному виразі дещо зменшувалась, залишаючись у межах задовільних параметрів для цього показника. І якщо на початок вегетації різниця в загальній пористості в середньому для всіх вирощуваних в сівозміні культур не перевищувала відповідно 1,7; 11,6 і 1,5 %, а на середину вегетації вона була ще меншою – відповідно 0,9; 1,0 і 0,7 %. Ні заміна полицевого обробітку безполицевим, ні зменшення обох способів основного обробітку практично не позначались на весняних запасах доступної вологи в метровому шарі ґрунту. Так, на початок вегетації ячменю, сої, ріпаку, пшениці і льону олійного найбільша різниця між запасами доступної вологи в метровому шарі не перевищувала по варіантах обробітку відповідно 1,5; 0,3; 1,1; 1,5 і 1,9 мм, на середину вегетації – відповідно 5,2; 8,1; 5,4; 4,3 і 5,6 мм і на кінець вегетації відповідно 5,6; 4,7; 5,2; 1,7 і 4,5 мм.