ВМІСТ АМІНОКИСЛОТ У ЗЕРНІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ
Ключові слова:
пшениця м’яка, незамінні амінокислоти, замінні амінокислоти, сорт, зерноАнотація
Проаналізовано вміст амінокислот у зерні пшениці м’якої залежно від сорту. Встановлено, що вміст лізину, лейцину, фенілаланіну, тирозину, цистину найбільше змінюється від особливостей сорту. Загальна маса амінокислот у зерні змінюється від 14,01 до 17,46 % залежно від сорту пшениці м’якої. Частка незамінних амінокислот становить 27– 29 % від їхньої загальної маси. Проте вміст суми незамінних амінокислот у зерні істотно змінюється залежно від сорту та лінії – від 3,81 до 5,10 %. Встановлено, що найбільший вміст серед есенційних амінокислот фенілаланіну (0,55 %), лізину (0,51 %) та лейцину (0,47 %) у зерні пшениці м’якої сорту Панонікус (st). Найменший вміст метіоніну (0,1 %). Решта амінокислот становила від 0,39 до 0,46 %. Серед замінних амінокислот найбільшим був вміст глютаміну (3,54 %) і проліну (1,11 %), а найменше цистину (0,1 %). Коефіцієнт варіювання вибірок за роками досліджень був невеликий для амінокислот – серин, глютамін, гліцин та аргінін, середній – гістидин, аспаргін та метіонін, а для решти амінокислот – великий. Очевидно, що вміст амінокислот також значно змінюється залежно від погодних умов вегетаційного періоду пшениці озимої.Вміст незамінних амінокислот у зерні пшениці м’якої сорту Кулундинка змінювався від 0,16 до 0,95 %. Найбільшим був вміст треоніну (0,78 %) та лейцину (0,95 %), найменшим метіоніну – 0,16 %. Вміст решти незамінних амінокислот змінювався від 0,50 до 0,74 %. Вміст замінних амінокислот змінювався в межах 0,22–4,03 %. Найбільше містилось проліну (1,67 %) та глютаміну (4,03 %). Вміст решти замінних амінокислот був від 0,80 до 1,12 %.Встановлено, що вміст основних амінокислот у зерні пшениці м’якої лінії Р 7 змінювався від 0,09 до 3,92 %. За вмістом незамінних амінокислот переважають треонін, лізин, валін і лейцин (0,54–0,78 %). Серед незамінних – пролін, аспарагін і глютамін (1,07–3,92 %). Найменший вміст серед незамінних амінокислот був метіоніну (0,09 %), серед незамінних – цистину (0,27 %). Зерно сорту пшениці м’якої Кулундинка та лінії P 7, отриманої гібридизацією Triticum aestivum L. / Triticum spelta L., має найбільший вміст незамінних амінокислот. Їх рекомендується використовувати у селекційних програмах для створення сортів пшениці м’якої озимої.
Посилання
Терещенко Ю. Ф., Уліч Л. І. Формування високопродуктивних посівів пшениці м’якої озимої. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2013. № 80. С. 51–57.
Кирпа Н. Я., Пащенко Н. А. Качество и особенности послеуборочной обработки зерна в заготовках. Наукові праці ОНАХТ. 2008. Вип. 34. Т. 1. С. 59–69.
Збиральна 2020: в Україні вже намолочено 36,7 млн тонн зерна. URI: https://landlord.ua/news/zbyralna-2020-v-ukraini-vzhe-namolocheno-36- 7-mln-ton-zerna (дата звернення 27.10.2020).
Передумови формування якості зерна пшениць і продуктів його перероблення: моногр. / Г. М. Господаренко, В. В. Любич, І. О. Полянецька, В. В. Новіков, В. В. Желєзна, Н. В. Воробйова; за заг. ред. Г. М. Господаренка. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2019. 336 с.
Сирохман І. В., Лозова Т. М. Проблеми якості і безпечності харчових продуктів. Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2011. №37. С. 5–9.
Любич В. В. Біологічна цінність білка пшениці спельти залежно від походження сорту та лінії. Зб. наук. пр. Уманського НУС. 2016. Вип. 89. С. 199–206.
Liu M., Zhao Q., Qi. F. et al. Sequence divergence between spelt and common wheat. Theor Appl Genet. 2018. Vol. 131. P. 1125–1132.
Любич В. В., Желєзна В. В., Полянецька І. О. Формування вмісту амінокислот у зерні пшениці озимої залежно від сорту. Таврійський науковий вісник. 2020. №115. С. 132–144.
Szabados L., Savoure A. Proline: multifunctionae amino acid. Trends Plant Sci. 2010. Vol. 15. P. 89–97.
Lehmann S., Funck D., Szabados L., Rentsch D. Proline Metabolism and Transport in Plant Development. Amino acids. 2010. Vol. 39. P. 949–962.
Жемела Г. П., Сидоренко А. В., Кулик М. І. Роль погодних факторів у поліпшенні якості зерна озимої пшениці. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2007. №2. С. 16–22.
Ториков В. Е., Мельникова О. В., Мамеев В. В. и др. Влияние системы удобрения на агроэкологические свойства почвы, урожайность, содержание сырой клейковины, аминокислотного и элементного состава в зерне мягкой озимой пшеницы. Вестник Ижевской государственной сельскохозяйственной академии. 2016. №1 (46). С.8–20.
Моргун В. В., Швартау В. В., Киризий Д. А. Физиологические основы формирования высокой продуктивности зерновых злаков. Физиология и биохимия культурных растений. 2010. № 5. C. 371–392
Ящук Н. О. Відповідність показників якості зерна пшениці озимої вимогам стандарту залежно від сортових особливостей та факторів вирощування. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2013. № 2. С. 73–77.
Пшениця спельта / Г. М. Господаренко, П. В. Костогриз, В. В. Любич та ін.; за заг. ред. Г. М. Господаренка. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА». 2016. 312 с.
Кондратенко Е. П., Константинова О. Б., Соболева О. М. и др. Содержание белка и аминокислот в зерне озимых культур, произрастающих на территории лесостепи юго-востока Западной Сибири. Химия растительного сырья. 2015. №3. С. 143–150.
Гасанова І. Максимум для пшениці. Рослинництво. 2013. № 5. С. 46–51.
Демидов О. П., Гаврилюк М. І., Федоренко В. І. Зерно високої якості. Аграрний тиждень. 2010. №15. С. 7–8.
Shoup, F. Pomeranz, Y. Deyoe, C. Amino Acid Composition of Wheat Varieties and Flours Varying Widely in Bread‐Making Potentialities. Journal of Food Science. 2006. Vol. 31. P. 94–101.
Siddiqi Raashid, Singh Tajendra, Rani Monika, Sogi Dalbir, Bhat Mohd. Diversity in Grain, Flour, Amino Acid Composition, Protein Profiling, and Proportion of Total Flour Proteins of Different Wheat Cultivars of North India. Frontiers in Nutrition. 2020. Vol. 7. Р. 141–152.
Punia S, Singh K, Kumar A. Diference in protein content of wheat (Triticum aestivum L.): effect on functional, pasting, color and antioxidant properties. J Saudi Soc Agric Sci. 2019. Vol. 18. P. 78–84.
Лихочвор В. Урожайність і якість зерна озимої пшениці сорту Кубус залежно від норм добрив. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія: Агрономія. 2019. № 23. С. 49–52.
Господаренко Г. М., Любич В. В., Полянецька І. О. Амінокислотний склад білка пшениці спельти залежно від походження сорту та лінії. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. №1. С. 44– 47.
Руденко В. М. Математична статистика. Київ: Центр учбової літератури. 2012. 304 с.
