ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ НЕКРІПЛЕНИХ ВИНОМАТЕРІАЛІВ З ГРУШ, ВИШЕНЬ, ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ І АГРУСУ ЗА КРАФТОВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

Автор(и)

  • А. Ю. Токар
  • І. В. Гайдай
  • О. М. Литовченко
  • В. І. Войцехівський
  • В. Д. Каричковський

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0478-2024-1-70-81

Ключові слова:

плоди груші, вишні, чорної смородини, аґрусу, некріплені виноматеріали, аскорбінова кислота, фенольні речовини.

Анотація

Досліджено плодоягідну сировину для виготовлення некріплених виноматеріалів у 2021 і 2023 роках: плоди груші сорту Конференція, вишні сорту Зустріч, чорної смородини сорту Аметист, аґрусу сорту Красень, вирощених в умовах Центрального Лісостепу України. Плоди, залежно від виду істотно відрізнялися за вмістом цукрів і титрованих кислот. Натуральні соки з плодів груші мали високий вміст цукрів 142–150 г/дм3 за низького вмісту титрованих кислот – 2,2–2,7 г/дм3. У натуральних соках з вишні масова концентрація титрованих кислот – 9,8–10,2 г/дм3, чорної смородини – 24–28, аґрусу – 16–18 г/дм3. Для нормалізації соків, за масовою концентрацією титрованих кислот, натуральні соки з груш концентрували, соки з плодів вишні придатні для приготування сусел. До соків додавали розраховану кількість цукру і 10% плодів після видалення кісточки, сусло пастеризували і охолоджували. Натуральні соки з чорної смородини і аґрусу потребували зниження масової концентрації титрованих кислот у суслах до бродіння – до рівня не вище 9,5 г/дм3. За визначеного виходу соку з плодів, розраховували необхідну кількість питної води і цукру. Воду доводили до кипіння, додавали цукор і плоди, сусла пастеризували: температуру доводили до 85˚С витримували 3 хв, охолоджували. Сусла зброджували з плодами із застосуванням регенерованих дріжджів раси ЕС-1118 в кількості 2,5 г/дал за температури в приміщенні 18–24˚С. Масова концентрація цукрів у суслах до бродіння: з груш і аґрусу – 255 г/дм3, вишневих – 280, чорносмородинових 249 г/дм3. Об’ємна частка етилового спирту у грушевому виноматеріалі складала: 14,6 – 14,8%, вишневому – 16,0 – 16,5, чорносмородиновому – 14,4 – 14,5, аґрусовому – 14,3 – 14,9%; масова концентрація залишкових цукрів в межах 3–12 г/дм3; титрованих кислот – у грушевих виноматеріалах 4,5–5,6, у решти – 7,2–8,7; летких кислот, не вище 0,9; залишковий екстракт високий, 26,6–50,8 г/дм3. За фізико-хімічними показниками виноматеріали з груш можуть бути використані для приготування некріплених купажних вин, решта – сортових і купажних. У некріплених виноматеріалах збереглися фенольні речовини і аскорбінова кислота сировини. У натуральних соках з груш масова концентрація фенольних речовин становила 420–650 мг/дм3, аскорбінової кислоти – 102–130 мг/дм3, збереженість у виноматеріалах по відношенню до вмісту у натуральних соках відповідно – 109 і 103%; у натуральних соках з плодів вишні масова концентрація фенольних речовин – 2400–2950 мг/дм3 і аскорбінової кислоти – 300–345 мг/дм3, збереженість у виноматеріалах – відповідно 80 і 70%; у натуральних соках з чорної смородини масова концентрація фенольних речовин складала 7800–9050 мг/дм3 і аскорбінової кислоти 1400–1500 мг/дм3, збереженість у виноматеріалах – відповідно 26 і 22%; у натуральних соках з аґрусу масова концентрація фенольних речовин мала у своєму складі 2850–3900 мг/дм3 і аскорбінової кислоти 520–680 мг/дм3, збереженість у виноматеріалах – відповідно 34 і 36%. Підтверджено, що за вищого вмісту біологічно активних речовин у сировині, їхні втрати більші під час переробки, але вміст у виноматеріалах вищий.

Посилання

Агро-Фермер. UR L: http://fermerhouse. com. (дата звернення 25.08.2020 р.).

Анохіна В.І., Сердюк Т.Л. Довідник по переробці овочів і плодів баштанних культур. Київ : Урожай, 1992. 44 с.

Відновити національне плодово – ягідне і медове виноробство. UR L: http://techdrinks.com.ua (дата звернення 25.08.2020 р.). 4. Вишня сорту Зустріч. UR L: https://proxima. net.ua/ua/vishnja-domashnja-prunus-cerasuszustrich. html (дата звернення 18.02.2024 р).

ДСТУ 6037:2008 Виноматеріали плодово- ягідні оброблені. Загальні технічні умови. [Чинний від 2010-01-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2009. 15с.

Зміни за № 2360-VIII , 2018, № 17, ст. 151) про розвиток виробництва теруарних вин та медових напоїв до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Відомості Верховної Ради (ВВР). № 46, ст. 345, від 1995 р.

Кангіна І.Б., Михайлова Є.В., Каленич Ф.С. Довідник по якості плодів і ягід. Київ : Урожай, 1992. 224 с.

Корисні властивості аґрусу. UR L: htpp://fruit. orq.ua/index.pxp/publikacii/258-korisni-vlastivostiaqrusy (дата звернення 25.03.2019 р.).

Куровський Ю.А. Скарбниця здоров’я. Київ : Урожай, 1994. 304 с.

Королюк Т.А., Усатюк С.І., Костінова Т.А., Філіпченко І.М. Методи контролю харчових продуктів: навч. посіб. Київ : НУХТ, 2017. 146с.

Методи технохімічного контролю у виноробстві / за ред. В.Г. Гержикової. Тавріда, 2009. 304 с.

Овчинніков Г.П. Якісні й здорові вина з винограду, плодів та ягід. Київ : КП «Редакція журналу «Дім, сад, город». 68 с.

Основні напрямки і обсяги промислової переробки плодів і ягід. UR L: http://uapravo.net (дата звернення 25.08.2020 р.).

Стан виноробства в Україні UR L: https:// uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD %D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%81%D 1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%A3%D0 %BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 (дата звернення 10.01.2023 р.).

Технологія напоїв. UR L: http://www. techdrinks.com.ua/ru/news/view/45. (дата звернення 28.08.2020 р.).

Токар А.Ю. Зміна вмісту органічних кислот під час бродіння плодових сусел. Вісник Уманського НУС. 2015. № 2. С. 39–43.

Хімічний склад чорної смородини. UR L: https://dovidka.biz.ua/himichniy-sklad-chornoyismorodini (дата звернення 18.02.2020 р.).

Чорна смородина Аметист. UR L: https://sadosad.com.ua/shop/plodovi/sadzhantsismorodyny/ smorodyna-ametyst/ (дата звернення 18.02.2020 р.).

Чорна смородина. UR L: http://uk.wikipedia. org/ (дата звернення 28.08.2020 р.).

Чорна смородина. Лікувальні властивості. UR L: http://www.vnarode.net/ (дата звернення 28.08.2020 р.).

Banas, A., Korus, A., & Tabaszewska, M. Quality assessment of low-sugar jams enriched with plant raw materials exhibiting health-promoting properties. J Food Sci Technol, 2018. 55(1), 408–417. doi: 10.1007/s13197-017-2952-6.

Clark A.C. Chemistry of sulfur dioxide and ascorbic acid anti-oxidant system in white wine. Melbourne, 2010. 56 p.

Commision regulation (EC ) № 423/2008. Official Journal of European Union. 2008. P. 13–56. UR L: http://faolex.fao.org/eur79194.pdf. (дата звернення: 18.06.2018).

Constant J. Alcohol, ishemic heart disease and the French paradox. Clin. Cardiol. 1997. 20. P. 420–424.

Danilewicz J. Review of reaction mechanisms of oxygen and proposed intermediate redaction products in wine: central role of iron and copper. Amer. J. Enol. Vitic. 2003. Vol. 54. № 2. P. 73–85.

El Hosry L., Auezova L., Sakt et al A. Browning susceptibility of wine and antioxidant effect of glutathione. International Journal of Food Science & Technology. 2009. № 44(12). P. 2459–2463. doi.org/10.1111/j.1365-2621.2009.02036.x

Gaudette N.J., Pickering G.J. Sensory and chemical characteristics of trans-resveratrol fortified wine. Aust. J Grape Wine Res. 2011.17. P. 249–257. doi.org/10.1111/j.1755-0238.2011.00144.x

Perez-Magarino S., Gonzalez-San M. L. Polyphenols and colour variability of red wines made from grapes harvested at different ripeness grade. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2010. Vol. 58, No 12. P. 7280–7288. Food Chemistry. 2006. Vol. 96. P. 197–208. DOI : 10.1016/j.foodchem.2005.02.021

Laskovska J., Czyzycki A., Wlodarczyk M. Witamina C w procesie otrzymywania winzczanej porzechi. Przem.ferment.owoc. warz. 2001. T. 45, № 4. S. 12–14.

Patel P., Herbst-Johnstone M., Lee S.A., Gardner R. C., Weaver R., Nicolau L., Kilmartin P. A. Influence of Juice Pressing Conditions on Polyphenols, Antioxidants, and Varietal Aroma of Sauvignon blancMicroferments. doi: 10.1021/jf100200e

Quetsch K. H. Flaschengarung nach der Methode des Champagne. Der Deutsche Weinbau. 1987. № 3. S.117–120.

Quiros M., Martinez-Moreno R., Albiol J., Morales P., Vazquez-Lima F., Barreiro-Vazquez A., Ferrer P., Conzalez R. Metabolic Flux Analysis during the Exponential Growth Phase Saccharomyces cerevisiae in Wine Fermentations. 2013. PLoS ONE , 8. 1–14.

Reynolds A. G. Managing Wine Quality. Volum 2: Oenology and Wine Quality. Oxford: Woodhead Publishing, 2010. P.650.

Ruskov А. Technologia na plodive i zelenchuki. Plovdiv : Khrysto G., Danov, 1970. 326 p.

Scollary G. R. Mechanism of oxidative browning of white wine by copper (ІІ) and ascorbic acid. Melbourne, 2004. 45 p.

Seо, SH, Yoo SA, Park SE, Son HS. Effectiveness of Yeast Nutrients on Stuck Fermentation of Blueberry Wine. 2014. Korean Journal of Food Science and Technology, 46 (2). 143–147. DOI :10.9721/KJFST.2014.46.2.143.

Stuard J.A., Robb E.L. Bioaktive Poliphenols from Wine Grapes. Springer, 2013. 83 p. DOI : 10.1007/978-1-4614-6968-1_4

Usseglio-TomassetL., Ubigli M. La quatita dello spumante infunzione dellecaratteristiche delvinobase. Riv. viticult. enol. 1990. 42. № 3. S. 19–22.

V.S. Markovskyi, editor. Berry growing reference. Kyiv : Urozhai, 1989. 223 p.

Vlasov V. Wine should be promoted not as an alcoholic, but as a food product. Beverages. Technologies and Innovations. 2011. July-August. P. 26–29.

Wang Jing, Li Min, Li Jixin, Ma Tengzhen, Han Shunyu, Antonio Morata, Jose A., Suarez Lepe. Biotechnology of Ice Wine Production Handbook of Food Bioengineering. Advances in Biotechnology for Food Industry. Academic Press, 2018. 508 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-18