СТАН ПІДЛІСКУ ТА ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ В РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧИХ ЛІСАХ МІСТА ЛЬВОВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2024-1-53-59Ключові слова:
рекреаційна дигресія, живий надґрунтовий покрив, підлісок, підріст.Анотація
Викладено результати аналізу живого надґрунтового покриву, підліску та підросту у рекреаційно-оздоровчих лісах міста Львова при дослідженні лісів Борщовицького лісництва. Дослідження проведено в дубово-соснових насадженнях 50 річного віку, як одних з найбільш відвідуваних при відпочинку протягом вегетаційного періоду 2023 року в зонах масового, помірного та слабкого відвідування. Насадження знаходяться на ІІІ-й, ІІ-й та І-й стадії рекреаційної дигресії відповідно. Дослідження підліску та підросту проведено на 75 облікових майданчиків площею 300 м2. У живому надґрунтовому покриві ідентифіковано відповідно 15, 16 та 21 видів трав, чагарничків та мохів. У підліску ідентифіковано від 2 до 6 видів, де в зоні масового та слабкого відвідування панівною висотою є група «до 0,25 м». В зоні слабкого відвідування панування рослин такої висотної групи обумовлено зімкнутістю верхніх ярусів. Підріст формується із Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Quercus rubra L., Betula pendula Roth., Prunus avium L., Fraxinus excelsior L., Carpinus betulus L., Acer platanoides L., та Pyrus communis L. В зонах масового та помірного відпочинку панує підріст вікової групи 1-2 роки, а контролі – 5–7 років. Зустрічність відповідно становить 0,9, 0,8 та 0,7. На якість природного поновлення впливають лісорослинні умови, зімкнутість верхнього намету та інтенсивність рекреаційного використання. Природне поновлення оцінюється для зони масового та помірного відпочинку як «недостатнє», а контролю «незадовільне». Підвищення ефективності лісовідновного процесу передбачає: тимчасове огородження лісових ділянок критичного стану, на період відновлення; перенаправлення рекреантів на більш стійкі ділянки; зниження відносної повноти деревостанів до 0,7–0,6 та проведення моніторингу в рекреаційно-оздоровчих лісах. Отримані дані свідчать що свіжі лісорослинні умови є більш сприятливими для успішного природного поновлення.
Посилання
Власюк В . І. Пошкодження лісових культур мисливськими тваринами: причини і наслідки. III International Scientific and Theoretical Conference «Sectoral research XXI: characteristics and features». 2022. С. 39–40.
Гром М. М. Лісова таксація : підручник. Львів : РВВ НЛТУ України, 2010. 416 с.
Мовчан Р. О. Диференціація кримінальної відповідальності за умисне та необережне знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу: іноземний досвід, національні перспективи. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2023. № 4. С. 352–357. DOI https://doi. org/10.24144/2788-6018.2023.04.59
Приходько Н. Ф., Парпан Т. В., Голуб- чак О. І., Приходько М. М., Гудима В . М. Радіальні прирости деревостанів рекреаційно-оздоровчих лісів Придністровського Передкарпаття (Івано- Франківська область). Науковий вісник НЛТУ України. 2022, т. 32, № 5. С. 42–49.
Свириденко В. Є., Бабіч О. Г., Киричок Л. С. Лісівництво. Київ, 2005. 216 с.
Цурик Є. І. Таксація дерева та його частини. Львів : підручник. НЛТУ України, 2006. 328 с.
Шукель І. В . Рекреаційні дигресії соснових насаджень Решуцького лісництва у зеленій зоні міста Рівне. Науковий вісник НЛТУ України. 2004. Т. 14, № 6. С. 102–107.
Бойко Г. О., Пузріна Н. В . Вплив умов місцезростання на зміну видового складу мікобіоти насіння сосни звичайної. Український журнал лісівництва та деревинознавства. 2021. Т. 12, № 2. С. 50–57.
Драгун Х. Р., Стефанюк Р. П., Заморока А. М. Еколого-стабілізуюче значення та проблеми використання приміських лісів Івано-Франківської територіальної громади. Journal of Native and Alien Plant Studies. 2021. Т. 12, № 2. С. 82–86.
Filyushkina A, Agimass F, Lundhede T, Strange N, Jacobsen JB. Preferences for variation in forest characteristics: does diversity between stands matter. Ecological Economics. 2017;140:22–9.
Геник Я. В., Дудин Р. Б., Дида А. П., Марутяк С. Б., Каспрук О. І. Трансформаційні процеси в лісопаркових і паркових насадженнях урбанізованих екосистем заходу України. Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Вип. 27(10). С. 9–15.
Іщук Г. П. Природне поновлення дуба і граба під наметом насаджень та на зрубах на ДП «Корсунь- шевченківське лісове господарство». Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Т. 27, № 1. С. 15–18.
Janeczko E., Bielinis E., Tiarasari, U., Woźnicka M., Kędziora W., Przygodzki S., & Janeczko K. (2021). How dead wood in the forest decreases relaxation. The effects of viewing of dead wood in the forest environment on psychological responses of young adults. Forests, 12(7), 871. https://doi.org/10.3390/ f12070871
Ковальчук Н. П, Герасимчук О. П. Антропогенний вплив на рекреаційні пункти лісів Волинської області. Сільськогосподарські машини. 2021. Т. 47. С. 46–54.
Мірошник Н. В . Взаємозв’язки між урбанізацією та екосистемними послугами зеленої інфраструктури у мегаполісі. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2023. Т. 33. С. 135–140.
Oliferchuk V., Kendzora N., Shukel I., Samarska M., & Olejniuk-Puchniak O. (2023). The Role of V-Strategist Endophytes in Stimulating the Formation of Mycorrhizal Interactions and Soil Regeneration. IntechOpen. https://doi:10.5772/intechopen.109912
Пелих О. Р., Захвойська Л. Д., Дослідження уподобань населення Львівщини щодо рекреаційних лісів методом експерименту з вибором. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Т. 28, № 9. С. 73–80.
Пелих О.Р, Захвойська Л.Д. Метод експерименту з вибором в оцінюванні вартості послуг лісових екосистем. Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Т. 27, № 7. С. 46–52.
Стрямець Г.В., Горбань Л.І., Хомин І.Г., Ференц Н.М. Моніторинг стану трансформації та збереження біорізноманіття екосистем в умовах природного заповідника «Розточчя» // Науковий вісник НЛТУ України. Том 28 № 10 (2018). С. 57–62.
Вовкунович М.І, Роман Л.Ю, Чундак С.Ю. Антропогенна діяльність на території НПП “Сколівські Бескиди” та її вплив на екологічний стан гідромережі. Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Хімія. 2020. Т. 43, № 1. С. 86–91.