ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОДУКТИВНОСТІ САМОЗАПИЛЕНИХ ЛІНІЙ КУКУРУДЗИ ЗАРОДКОВОЇ ПЛАЗМИ BSSS ЗА ВПЛИВУ ГУСТОТИ СТЕБЛОСТОЮ РОСЛИН І ПОГОДНИ Х УМОВ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автор(и)

  • Б. В. Дзюбецький
  • Н. В. Пазюк

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0478-2024-1-18-23

Ключові слова:

кукурудза, кількість зерен в качані, маса тисячі зерен, господарська цінність, посухостійкість, густота стояння рослин, кореляція.

Анотація

Актуальність досліджень полягає у виділенні самозапилених ліній кукурудзи (Zea mays) гетерозисної групи BSSS, в необхідності розширення генофонду одного із основних компонентів сучасних гібридів, адаптованих до умов Північно- го Степу України, стійких до несприятливих чинників навколишнього середовища, генофонд яких поки що незначний. Метою досліджень була оцінка самозапилених ліній зародкової плазми BSSS за основними елементами врожайності «кількість зерен в качані» та «маса тисячі зерен» для подальшого включення їх в селекційні програми. Матеріали і методи. Оцінку елементів врожайності 25 самозапилених ліній кукурудзи геноплазми BSSS проводили із застосуванням математично-статистичних методів визначення достовірності результатів та показників варіабельності ознак. При їх вивченні отримано інформацію про прояви стабільності реакції ліній на зміну екоградієнтів. Результати. В роботі наведено результати дослідження, щодо особливостей реакції 25 самозапилених ліній кукурудзи плазми Рейд на погодні умови років досліджень і густоту стеблостою рослин відносно показників «кількість зерен в качані» та «маса тисячі зерен». Встановлено, що вихідні лінії виявили значну диференціацію в реакції вказаних ознак на різні умови вирощування. Досліджено, що найбільший вплив на прояв ознак «кількість зерен в ряду» мали погодні умови років досліджень і в меншій мірі – густота стеблостою рослин. Зокрема, кількість зерен в качані в ліній знизилася в середньому на 91,0 шт (33,2%) в порівнянні з середньопопуляційним значенням цієї ознаки в 2021 р. Нестача вологи в критичний період особливо негативно вплинула на лінії СДМ33, СДМ29А, СДМ46, які знизили кількість зерен в качані за густоти 50 тис. рослин/га на 145,8; 168,0 і 86,1 шт (50,2; 46,0 і 50,4%) відповідно порівняно з 2021 р.. Стабільнішими щодо цього показника виявились лінії ДК239 МВ і СДМ2А; у яких за густоти стеблостою 50 тис. рослин/га кількість зерен в качані була меншою лише на 8,7 і 9,3% відповідно. Найбільшу цінність мають лінії, в яких поєднуються добра озерненність з високою масою тисячі зерен. Виділено самозапилені лінії кукурудзи, які за два роки досліджень за різних густот стеблостою рослин характеризувалися стабільнішими значеннями елементів продуктивності (СДМ15, СДМ2А, СДМ96, МС2439 і СДМ84-35) та включено в програму створення посухостійких гібридів. Виявлено збільшення МТЗ при погіршенні умов в деяких ліній, що пов’язано зі зменшенням числа зерен на качані – череззерницю, яка призводить до того, що зернівки на качані мають більше простору, більше живлення і за рахунок цього більше виповнені. Висновки. Виділено лінії кукурудзи СДМ15, СДМ2А, СДМ96, МС2439 і СДМ84-35 з високим рівнем стабільності ознак, що будуть включені в селекційні програми створення гібридів, адаптованих до умов Північного Степу України.

Посилання

Кузьмішина Н. В., Рябчун В. К., Вакуленко С. М., Тертишна Н. В., Бібель Ю. О. Генетична цінність самозапильних ліній кукрудзи за рівнем комбінаційної здатності. Генетичні ресурси рослин : науковий журнал. Харків. 2019. № 25. http://genres.com.ua/ ua/arxv-vidan/2019-vipusk-25/genetichna-cznnstsamozapilenix- lnj-kukurudzi-za-rvnem-kombnaczjnozdatnost/

Понуренко С. Г., Коломацька В. П., Черно- бай Л. М, Шляховий аналіз взаємозв’язків про- дуктивності та її компонентних ознак ліній кукурудзи. Зернові культури. Том 5. № 2. 2021. Дніпро. С. 226–232.

Любар В. Органогенез кукурудзи як технологічна складова. Зерно : журнал. 2017 р. https:// www.dekalb.ua/agronomichna-biblioteca/kukurudzavyroshchuvannia/ fazy-rozvytku-kukurudzy

Черчель В. Ю., Дзюбецький Б. В., Сатарова Т. М., Денисюк К. В., Стасів О. Ф. Вихідний матеріал зародкової плазми Ланкастер у селекції і біотехнології кукурудзи. Київ : Аграрна наука, 2020. С. 35.

Федько М. М., Бебех А. В., Оцінка per se інбредних ліній кукурудзи зародкової плазми Lancaster. Зернові культури : науковий журнал. 2017. № 1. https://journal-grain-crops.com/arhiv/ view/5dbc2a9f8129c.pdf

Паламарчук В. Д., Поліщук І. С., Каленська С. М., Єрмакова Л. М. Біологія та екологія сільськогосподарських рослин. Вінниця. 2013. с. 380. https://studfile.net/preview/2618969/

Лебідь Є. М., Циков В. С., Пащенко Ю. М., Шевченко М. С., Кирпа М. Я., Пащенко Н. О., Кордін О. І., Методика проведення польових дослідів з кукурудзою, ІЗГ УААН Дніпропетровськ, 2008.

Паламарчук В. Д., Характеристика гібридів кукурудзи за масою 1000 зерен та продуктивністю залежно від елементів технології. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2018. № 1. С. 38–42. DOI : 10.31395/2310-0478-2018-1- 38-42.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-18