ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПОШИРЕННЯ І РОЗВИТОК ХВОРОБ В АГРОЦЕНОЗІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
Ключові слова:
агроценоз, гідротермічні чинники, зернові культури, пшениця озима, овес, грибні хвороби, септоріоз, борошниста росаАнотація
Досліджено динаміку поширення і розвиток хвороб в агроценозі пшениці озимої і вівса за вирощування в умовах Правобережного Лісостепу. Встановлено, що протягом 2017−2019 рр. домінуючими хворобами в посівах пшениці озимої були септоріоз і борошниста роса, в посівах вівса – лише борошниста роса. За вегетаційний період поширення борошнистої роси відбулось у середньому на 40,6%, септоріозу – на 47,8% рослин пшениці. В агроценозі вівса поширення борошнистої роси в середньому за три роки досягло 67,4%. Проаналізовано особливості розвитку збудників борошнистої роси в агроценозі пшениці озимої та вівса залежно від гідротермічних чинників (показників середньодобових температур та кількості опадів) протягом вегетаційного періоду. Посушливі умови вегетаційного періоду 2017 р. (ГТК 0,51) не були сприятливими для розвитку мікозів у посівах зернових культур порівняно з 2018 та 2019 рр. (ГТК 1,32 та 1,15). У середньому поширення хвороб у 2017 р. було у двічі меншим порівно з 2018 та 2019 рр., а інтенсивність розвитку знижувалась – в 1,5−3 і 2,4−4,0 раза (борошниста роса на пшениці і вівсі) та в 0,4−4,3 раза (септоріоз на пшениці). За надмірного зволоження (189−229 мм) і високій температурі повітря (понад 25°С) відбувається активний розвиток (до 40%) збудників хвороб у посівах зернових культур, що може викликати ураження понад 50% посівів. За таких умов поширення борошнистої роси на рослинах пшениці досягає 45−53% і на вівсі − до 65−77%, поширення септоріозу на пшениці − до 59−60%.
Посилання
Борзих О.І., Федоренко В.П. Сучасні проблеми фітосанітарного стану агробіоценозів в Україні // Захист і карантин рослин. 2016. Вип. 62. С. 3−17.
Мостов'як І.І. Екологічна парадигма інтегрованого захисту рослин // Карантин і захист рослин. 2019. № 5−6(255). С. 12−16.
Furdуchko O.І., Demyanуuk O.S. The importance of аgroecology in the process of well-balanced аgrosphere formation // Agricultural Science and Practice. 2015. Vol. 2(1). Р. 23–29.
Парфенюк А.І., Волощук Н.М. Формування фітопатогенного фону в агрофітоценозах // Агроекологічний журнал. 2016. № 4. С. 106–114.
Борзых О.И. Факторы, влияющие на распространение карантинных сорняков в Украине // Защита и карантин растений. 2014. № 11. С. 38−40.
Федоренко В.П. Перспективи ентомологічних досліджень в Україні // Захист і карантин рослин. 2014. Вип. 60. С. 415−425.
Захаренко В.А. Потенциал фитосанитарии и его реализация на основе применения пестицидов в интегрированном управлении фитосанитарным состоянием агроэкосистем России // Агрохимия. 2013. № 7. С. 3–15.
Борзих О.І., Ретьман С.В., Неверовська Т.М. та ін. Фітосанітарний стан агроценозів в Україні в умовах зміни клімату // Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. 2015. Вип. 1. С. 93–97.
Дем’янюк О.С. Зміни клімату – глобальна екологічна і продовольча проблема людства // Збалансоване природокористування. 2016. № 4. С. 6–13.
Тараріко О.Г., Кучма Т.Л., Ільєнко Т.В., Дем'янюк О.С. Ерозійна деградація ґрунтів України за впливу змін клімату // Агроекологічний журнал. 2017. № 1. С. 7–15.
Ramesh K., Matloob A., Aslam F. et al. Weeds in a changing climate: vulnerabilities, consequences, and implications for future weed management // Frontiers in Plant Science. 2017. Vol. 8. Р. 95.
Varanasi A., Prasad P.V.V., Jugulam M. Impact of climate change factors on weeds and herbicide efficacy // Adv Agron. 2015. Vol. 135. Р. 107–146.
Eastburn D.M., McElroneb L.J., Bilgin D.D. Influence of atmospheric and climatic change on plant-pathogen interactions // Plant Pathology. 2011. Vol. 60. P. 54–69.
Савченко Н.Е., Асеева Т.А. Влияние окружающей среды на урожайность и поражаемость заболеваниями яровой пшеницы // Достижения науки и техники АПК. 2019. Т. 33, № 4. С. 60−63.
Левитин М.М. Изменение климата и прогноз развития болезней растений // Микология и фитопатология. 2012. Т. 46, № 1. С. 14–19.
Силаев А.И., Гришечкина Л.Д., Лебедев В.Б. Защита зерновых культур от болезней, вредителей и сорных растений в Поволжье // Вестник защиты растений. 2014. № 1. С. 3−12.
Левитин М.М. Микроорганизмы в условиях глобального изменения климата // С.-х. биология. 2015. Т. 50, № 5. С. 641–647.
Fuhrer J. Agroecosystem responses to combinations of elevated CO2, ozone, and global climate change // Agric. Ecosyst. Environ. 2003. Vol. 97. Р. 1–20.
Jabran K., Doğan M.N. High carbon dioxide concentration and elevated temperature impact the growth of weeds but do not change the efficacy of glyphosate // Pest management science. 2018. Vol. 74. Р. 766−771.
Matzrafi M., Brunharo C., Tehranchian P. et al. Increased temperatures and elevated CO2 levels reduce the sensitivity of Conyza canadensis and Chenopodium album to glyphosate // Scientific reports. 2019. Vol. 9(1). Р. 2228.
Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. М.: Колос, 1985. 351 с.
Койшыбаев М., Муминджанов Х. Методические указания по мониторингу болезней, вредителей и сорных растений на посевах зерновых культур. Анкара: Продовольственная и сельскохозяйственная Организация Объединенных Наций, 2016. 28 с.
Методики випробування і застосування пестицидів / С.І. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун та ін. Київ: Світ, 2001. 448 с.
Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / В.П. Омелюта, І.В. Григорович, В.С. Чабан та ін. Київ: Урожай, 1986. 292 с.
