ДІЯ 1-НАФТИЛОЦТОВОЇ КИСЛОТИ НА МОРФО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА УРОЖАЙНІСТЬ РОСЛИН ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО СОРТУ АНТЕЙ
Ключові слова:
перець солодкий (Capsicum annuum L.), 1-нафтилоцтова кислота, морфогенез, фотосинтетичний апарат, чиста продуктивність фотосинтезу, урожайністьАнотація
Стаття присвячена вивченню синтетичного регулятора росту рослин 1-НОК на морфометричні особливості формування листкового апарату перцю солодкого. Встановлено, що під дією регулятора росту вдається регулювати процеси росту й розвитку рослин.Результати досліджень, свідчать що обробка насаджень перцю солодкого сорту Антей 0,005%-м розчином 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) позитивно впливала на лінійні розміри, відбувалося зростання загальної площі листків, маси сирої речовини листків, при цьому збільшувалася урожайність культури.Як видно, з отриманих результатів, листки дослідного варіанту відрізнялися більшою товщиною за рахунок розростання основної фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Достовірно зростав об’єм стовпчастої паренхіми та лінійні розміри клітини губчастої паренхіми. Разом з тим, за дії 1-НОК відмічалося збільшення вмісту суми хлорофілів та чистої продуктивності фотосинтезу. Отже, застосування 0,005%-вої 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) призводить до формування більш розвиненого фотосинтетичного апарату, що дозволяє рослині формувати потужний донорний потенціал і є передумовою підвищення урожайності культури. Аналіз урожайності рослин перцю солодкого за дії 1-НОК свідчить, що зміни у морфометричних показниках та мезоструктурі листків призводили до підвищення урожайності культури перцю солодкого.
Посилання
AOAC (2010). Official Meethods of Analysis of Association of Analytical Chemist International 18 th ed. Rev. 3. 2010. Asso of Analytical Chemist. Gaithersburg, Maryland, USA.
Анішин Л.А., С.П. Пономаренко, З.М. Грицаєнко Регулятори росту рослин. Рекомендації по застосуванню: К., 2011. 40 с.
Бровко О.В., Кур’ята В.Г., Рогач В.В Дія гібереліну на формування фотосинтетичного апарату та продуктивність перцю солодкого: Агробіологія, збірник наукових праць №1 (124) Біла Церква, 2016 рік.
Гойчук А.Ф., Копитко П.Г., Грицаєнко З.Й і ін. Біологічні та агроекологічні основи підвищення продуктивності с/г культур: Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун-ту.: Умань, 2003. С. 5-14.
Казаков Є.О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин : К.: Фітосоціоцентр, 2000. 272 с.
Кур'ята В.Г., Рогач В.В., Буйна О.І., Кушнір О.В., Буйний О.В. Вплив гіберелової кислоти та тебуконазолу на формування листкового апарату та функціонування донорно-акцепторної системи овочевих пасльонових культур: Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія, Regulatory Mechanisms in Biosystems, Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство, 2016 рік. С. 162 - 168.
Кур'ята В.Г., Рогач В.В, Кушнір О.В. Морфофізіологічні особливості формування листкового апарату перцю солодкого за дії гібереліну та фолікуру: Миколаївський національний аграрний університет. Вісник аграрної науки Причорномор’я, сільськогосподарські науки, випуск 2 (94) 2017 р. С. 86-92.
Кушнір О.В., Кур'ята В.Г. Фізіологічні основи застосування фітогормонів та антигіберелінових препаратів в рослинництві: Сучасні проблеми біологічної науки та методика її викладання у закладах вищої освіти, 2017 р. С. 244-261.
Мокроносов А.Т., Борзенкова Р.А. Методика количественной оценки структуры и функциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов: Тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции:. Т. 61. №3. 1978 С. 119 - 131.
Мусатенко Л. І. Фітогормони і фізіологічно активні речовини в регуляції росту і розвитку рослин: Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку: Ф 50 у 2т / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, Українське товариство фізіологів рослин; голов. ред. В.В. Моргун. К.: Логос, 2009. С. 508 - 536.
Киризий Д.А., . Стасик О.О., Прядкина Г.А., Шадшина Т.М. Фотосинтез: Асимиляция СО2 и механизмы ее регуляции. Киев Логос, 2014. С. 301.
