КОРІННІ Й ПОХІДНІ ТИПИ ДЕРЕВОСТАНІВ У НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ТИПАХ ЛІСУ НА ВОДОЗБОРАХ РІЧОК ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
Ключові слова:
корінні типи деревостанів, похідні типи деревостанів, свіжа кленово-липова діброва, свіжий дубово сосновий субір, водозбір, дуб звичайний, сосна звичайнаАнотація
Стаття присвячена вивченню корінних і похідних типів деревостанів у двох найбільш поширених типахлісу - свіжій кленово-липовій діброві і свіжому дубово-сосновому субору на водозборах річок Сула, Псел, Ворсклата Сіверський Донець та їхніх притоках. За допомогою програми MapInfo Professional 12.5 і векторної' карти Українивизначено межі 118 річок на території Лівобережного Лісостепу, у тому числі в розрізі великих водозборів річок: Сула - 36 шт.; Псел - 35 шт.; Ворскла - 24 шт.; Сіверський Донець - 23 шт.Типологічний аналіз лісів проводили відповідно до методики української школи лісової типології. На основі матеріалівлісовпорядкування (повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроекту») станом на 01.01.2011 проаналізовано корінніта похідні типи деревостанів в умовах свіжої кленово-липової діброви (на 99 водозборах) і свіжого дубово-сосновогосубору (на 78 водозборах) у межах Лівобережного Лісостепу України. Визначено, що корінні деревостани на окремихводозборах за часткою площі можуть переважати, або займати незначну частку від загальної площі лісів, або взагалібути відсутніми, зокрема на водозборах річок 3-го порядку, що обов'язково необхідно врахувати під час організації,планування та ведення лісового господарства. Встановлено, що кількість та частка похідних деревостанів від загальноїплощі лісів на водозборах річок Сула, Псел, Ворскла та Сіверський Донець та їхніх притоках є більшою в свіжійкленово-липовій діброві, порівняно з свіжим дубово-сосновим субором, що пояснюється багатими лісорослиннимиумовами. Результати проведених досліджень доцільно використовувати в навчальному процесі під час підготовкифахівців лісового господарства.
Посилання
Bondar O. B. (2018). Lisystist i lisivnycho-taksatsiini osoblyvosti nasadzhen vodozboriv richok Livoberezhnoho Lisostepu. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia. Kharkiv, UkrNDILHA, 2018, Vol 132. рр. 13-24.
Vedmid M. M., Zhezhkun A. M. (2014). Pokhidni i malotsinni derevostany ta yikh rekonstruktsiia u dibrovakh Livoberezhnoi Ukrainy : monohrafiia NAN Ukrainy, Ukr. NDI lis. hosp-va ta ahrolisomelioratsii im. H. M. Vysotskoho, Derzh. ahentstvo lis. resursiv Ukrainy, Sumy, 2014, 259 p.
Vedmid M. M., Mieshkova V. L., Zhezhkun A. M. (2006). Alhorytm dlia vyiavlennia zemel malotsinnykh molodniakiv u dibrovakh za materialamy lisovporiadkuvannia. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia. Kharkiv, 2006, Vol. 110, pp. 54-59.
Myhunova E. S. (2017). Lesnaia typolohyia v Ukrayne typolohyia, Kharkov, Planeta-Prynt, 2017, 50 p.
Muzyka M. Ya. (2004). Korinni ta pokhidni derevostany dibrov Zakhidnoho Podillia. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. Lviv: UkrDLTU, 2004, Vol. 14.6, pp. 138 142.
Nazarenko V. V. (2016). Pokhidni derevostany Lisostepu Kharkivshchyny. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, Lviv. RVVNLTU Ukrainy 2016, Vol. 26.4, pp. 130 136.
Nazarenko V. V., Pasternak V. P. (2016). Zakonomirnosti formuvannia typiv lisu Lisostepu Kharkivshchyny, monohrafiia, Kharkiv: KhNAU, 2016, 190 p.
Ostapenko B. F., Tkach V. P. (2002). Lisova typolohiia: navchalnyi posibnyk. Kharkiv, 2002. 204 s.
Pohrebniak P. S. (1955). Osnovy lesnoi typolohyy. Kiev, 1955, 456 p.
Tkach V. P. (1999). Zaplavni lisy Ukrainy, Kharkiv, 1999, 368 p.
