ПОЄДНАННЯ ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ МІКРОДОБРИВАМИ З ФУНГІЦИДАМИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА БІОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ РОСЛИН БУРЯКА СТОЛОВОГО
Ключові слова:
буряк столовий, коренеплоди, позакореневе підживлення, сорт, площа листків, фотосинтетичний потенціалАнотація
Результатами досліджень встановлено, що позакореневе підживлення комплекснимимікродобривамисумісно з фунгіцидами вплинули на ріст та розвиток рослин та урожайність коренеплодів буряка столового в умовах Лісостепу Західного. Встановлено, що найбільшу площу листкової поверхні забезпечило позакореневе підживленнямікродобривами АДОБ макро+мікро сумісно з фунгіцидом Імпакт у сорту Гарольд - 61,46 тис. м2/га, а у Кестрел - 73,06тис. м2/га. Найвищий фотосинтетичний потенціал був у сорту Кестрел у варіанті із позакореневим підживленням АДОБмакро+мікро сумісно з фунгіцидом Імпакт (2,37 млн. м2 х діб/га). Дещо менше значення цього показника відмічено наваріанті із внесенням фунгіциду Топсин М - 2,31 млн. м2 х діб/га, відповідно. Найбільшою урожайністю характеризувавсяваріант де позакоренево вносили комплексні мікродобрива АДОБ макро+мікро сумісно з фунгіцидами Імпакт та ТопсинМ при цьому прибавка становила у сорту Гарольд - 20,4% і сорту Кестрел - 21,7% в порівнянні з контролем. Дещоменшою урожайність коренеплодів була при застосуванні мікродобрив Авангард Р Буряк, Інтермаг - буряк та СаніМікс сумісно з фунгіцидами, а саме 55,50-60,10 т/га у сорту Гарольд та 70,30-73,20 т/га у сорту Кестрел. Загалом жеу варіантах із застосування Топсину М розвиток та поширеність хвороби були більш інтенсивними, ніж на варіантахзастосування фунгіциду Імпакту, що безсумнівно свідчить про вищу ефективність цього фунгіциду.
Посилання
Безвіконний П. В. Вплив мікроелементів на нагромадження біомаси рос лин буряка столового. Збірник наукових праць Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України. 2012. Вип. 14. С. 25-28.
Безвіконний П.В. Ефективність сумісного застосування фунгіцидів і поза кореневого підживлення мікродобрив на посівах буряка столового. Таврійський науковий вісник. 2018. Вип. 100. С. 9-14.
Жукова Л. В., Мирошниченко В. С. Ефективність фунгіцидів у захисті пшениці озимої від септоріозу. Вісник Харківського національного аграрного університету. (Серія «Фітопатологія та ентомологія»). 2016. № 1-2. С. 18-23.
Карасюк І. М., Хомчак М. Ю., Хомчак О. М. Вивчення способів застосування мікродобрив у рослинництві в умовах Лісостепу України. Збірник наукових праць Уманського ДАУ. 2011. Вип. 61. Ч. 1. С. 55-63.
Лихочвор В. В., Костючко С. С. Вплив фунгіцидів на продуктивність цукрових буряків. Агрономія Сьогодні. 2015. URL: http://agro-business.com. ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/573-vplyv-funhitsydiv-na-produktyvnist tsukrovykh-buriakiv.html
Новожилов К.В. Некоторые направления экологизации защиты растений. Защита и карантин растений. 2003. № 8. С. 14-17.
Прус Л. І. Формування площі листкової поверхні та продуктивності сортів сої залежно від інокуляції, сидерації і обприскування посівів. Вісник дніпропетровського державного аграрного університету. 2017. №1(43). С. 37-41.
Роїк М. В., Ермантраут Е. Р., Мацевецька Н. М. Продуктивність гібридів нового покоління. Цукрові буряки. 2002. №3. С.18-19.
Сінченко В. М. Цукрові буряки: історія, сорти і гібриди, технологія, виробництво. Київ. ІБКіЦБ НААН України. 2010. 186 с.