МІСЦЕ НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНИХ СІВОЗМІН У СУЧАСНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ

Анотація

В статті аналізується використання науково обґрунтованих сівозмін у сучасному землеробстві та вказуються причини, які зумовили їх порушення в процесі реформування села, розпаювання землі та появи нових її власників.Наводиться, що такими причинами є: перехід від планового ведення рослинницької галузі до непланового, коли структура посівних площ може мінятись чи не щорічно. За таких умов вести будь-яку сівозміну постійно неможливо; поділ культур на ринкові і неринкові, економічно вигідні і невигідні при нестабільності ринку збуту; відсутність внутрішнього ринку через відсутність у господарстві тваринництва, яке гарантує наявність внутрішнього ринку рослинницької продукції; недодержання рекомендованого строку повернення культур на попереднє місце вирощування, коли соняшник, наприклад, цілим полем вирощують не тільки в 10-пільній сівозміні, а в три-п'ятипільній; нема потреби у вирощуванні кормових культур, більшість з яких позитивно впливає на родючість грунту та є добрими попередниками для зернових і технічних культур; відсутність тривалої (20 років і більше) оренди земельних паїв, а за частої зміни земельних площ неможливо дотримуватись розробленої колись сівозміни, не дивлячись на те, чи вона буде науково обґрунтована чи ні. Окремо згадується про Постанову Кабінету Міністрів України за № 164 від 11 лютого 2010 року, яка передбачає необхідність розробки проекту землеустрою і схеми науково обґрунтованих сівозмін у кожному господарстві, площа землі в яких 100 га і більше. Показується відношення до цієї Постанови і до потреби ведення науково обґрунтованих сівозмін науковців-аграріїв і виробничників.