ТРИВАЛІСТЬ ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНОЇ ЗРІЛОСТІ ЯГІД СУНИЦІ САДОВОЇ ПІД ВПЛИВОМ АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2021-2-73-77Ключові слова:
абіотичні фактори, ягоди суниці, достигання, взаємозв’язокАнотація
Якість ягід суниці садової визначає їхню придатність до споживання в свіжому вигляді, зберігання та консервування, а її формування відбувається під час досягнення споживної зрілості.Метою роботи було встановлення закономірностей тривалості достигання ягід суниці під впливом абіотичних факторів.Для дослідження за період достигання ягід суниці (травень, червень) встановлювали: суми ефективних температур вище 5 °С; вище 10 °С; суми активних температур; суми опадів. Розраховували множинні кореляції між обраними ознаками з виділенням коефіцієнтів, що достовірні на довірчому рівні <0,05 та на їхній основі будували кореляційні плеяди.Встановлено, що ягоди суниці сорту Хоней починають достигати за накопичення суми ефективних температур вище 5°С 486–651; вище 10°С –214– 347 і суми активних температур – 606–893 °С. Для достигання ягід суниці Дукат і Полка необхідно відповідно: 590–800, 268–442 і 809–1093 °С.Ознакою індикатором є середня температура повітря за декаду, що передує початку достигання плодів та тісно пов’язана з сумою ∑еф>5 (r=0,64), з сумою ∑еф>10 (r =0,61). Між кількістю днів до початку достигання ягід сорту Хоней та абіотичними факторами залежності не встановлено. Кількість днів до початку достигання ягід сорту Дукат залежить від середньої температури за останню декаду перед достиганням та сумою ∑еф>5 (r = 0,4). У ягід суниці сорту Полка виявлено зв'язок: з середньою температурою за декаду (r=0,44), сумою ∑еф>5 (r = 0,52), сумою ∑еф>10 (r = 0,37) та активних температур (r =0,4).Таким чином, кількість діб до досягнення споживної зрілості ягід суниці істотно залежить від генетичних передумов, проте в помологічних сортів середнього та пізнього строку дозрівання цей процес відбувається під впливом температурних показників.
Посилання
Bouzayen M., Latché A., Nath P., Pech J.C. Mechanism of fruit ripening. Plant developmental biology- Biotechnological perspectives. Springer Berlin Heidelberg. 2010. Р. 319–339. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-642- 02301-9
Nunes M. C. N., Brecht J. K., Morais A. M., Sargent S. A. Physicochemical changes during strawberry development in the field compared with those that occur in harvested fruit during storage. Journal of the Science of Food and Agriculture. 2006. Vol. 86. No. 2. Р. 180–190. https://doi. org/10.1002/jsfa.2314
Han Y., Dang R., Li J., Jiang J., Zhang N., Jia M., Jia W. Sucrose nonfermenting1-related protein kinase, an ortholog of open stomata, is a negative regulator of strawberry fruit development and ripening. Plant physiology. 2015. №167. Р. 915–930. https://doi.org/10.1104/pp.114.251314
Ferreyra R. M., Viña S. Z., Mugridge A., Chaves A. R. Growth and ripening season effects on antioxidant capacity of strawberry cultivar Selva. Scientia Horticulturae. 2007. 112(1), 27–32. https://doi.org/10.1016/j. scienta.2006.12.001
Diamanti J., Capocasa F., Mezzetti B., Tulipani S., Battino M. The interaction of plant genotype and temperature conditions at ripening stage affects strawberry nutritional quality. In Workshop on Berry Production in Changing Climate Conditions and Cultivation Systems. COST-Action 863: Euroberry Research: from 838. 2008. Р. 183–186. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2009.838.30
Pathak T. B., Dara S. K., Biscaro A. Evaluating correlations and development of meteorology based yield forecasting model for strawberry. Advances in Meteorology. 2016. https://doi.org/10.1155/2016/9525204
Li H., Li T., Gordon R. J., Asiedu S. K., Hu K. Strawberry plant fruiting effi ciency and its correlation with solar irradiance, temperature and refl ectance water index variation. Environmental and Experimental Botany. 2010. 68(2), Р. 165–174. https://doi.org/10.1016/j. envexpbot.2009.12.001
Palencia P., Martínez F., Medina J. J., Vázquez E., Flores F., López-Medina J. Eff ects of climate change on strawberry production. In Workshop on Berry Production in Changing Climate Conditions and Cultivation Systems. COST-Action 863: Euroberry Research: from 838. 2008. P. 51–54. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2009.838.6
Palencia P., Martínez F., Medina J. J., López-Medina J. Strawberry yield efficiency and its correlation with temperature and solar radiation. Horticultura Brasileira. 2013. 31, P. 93-99. https://doi.org/10.1590/S0102- 05362013000100015
Терентьев П.В., Ростова Н.С. Практикум по биометрии. Учебное пособие. Л.: Изд-во ЛГУ. 1977. 152 с
Ростова Н.С. Корреляционный и многомерный анализ: применение в популяционных исследованиях. Современное состояние и пути развития популяционной биологии. Матер. Х Всероссийского популяционного семинара. 2008. С. 51–56.
Красотина Т.С., Хапова С.А. Биохимическая оценка перспективных сортов земляники садовой в Ярославской области. Вестн. АПК Верхневолжья. 2009. № 1. С. 11–14.