ФОРМУВАННЯ АРОМАТУ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ ВИНОМАТЕРІАЛІВ

Автор(и)

  • А.Ю. Токар
  • О.М. Литовченко
  • В.І. Войцехівський

Ключові слова:

плодово-ягідні виноматеріали, активність летких компонентів аромату

Анотація

Одним з важливих показників якості вин є букет, що прямо залежить від аромат утворювальних речовин. Ароматичні речовини вин можуть бути представлені всіма класами органічних сполук. Для виявлення впливу речовин на аромат визначають активність летких компонентів аромату (OAV) шляхом ділення концентрації речовини на її порогову концентрацію. Якщо OAV > 1, то компонент вже вносить внесок у аромат. Для аналізу брали результати досліджень 25 зразків плодово-ягідних виноматеріалів, в яких були визначені концентрації летких компонентів аромату хроматографічним методом. Порогові концентрації компонентів дізнавались за даними літератури і відповідних баз даних. Розраховували та аналізували активність летких ароматичних компонентів і визначали аромат виноматеріалів. За активністю компонентів аромату яблучні виноматеріали мають фруктовий аромат, що може супроводжуватися відтінками: грушевим пов’язаним з активністю ізоамілацетату; ананасу – етилбутирату; троянди і меду – фенілетилового спирту; бузку – α -терпінеолу; екзотичних фруктів – β-дамаскенону. На аромат яблучних соків впливають ароматичний альдегід – транс-2-гексеналь, β-дамаскенон і ванілін. Грушеві виноматеріали за активністю ароматів наближені до яблучних з явно вираженими грушевими тонами, зумовленими вищою активністю ізоамілацетату та ананасовими – етилбутирату. Аґрусовий некріплений виноматеріал з плодів сорту Красень має світло-червоний колір та чистий свіжий аромат з відтінками фруктів та ананасу. Встановлено вплив на формування аромату чорносмородинових виноматеріалів спирту α-терпінеолу. Виноматеріали містять 3-оксі-β-дамаскон, 3-оксо-α-іонол, ліналооксид і дегідро-3-оксо-α-іонол, які, очевидно, впливають на видовий аромат. У ароматі виноматеріалів з йошти, крім доведеного впливу α-терпінеолу, визначено нами терпеновий спирт цінеол (0,84 мг/дм3), терпінен-4-ол (0,18 мг/дм3), що, можливо, також впливають на формування видового аромату. Ніжності виноматеріалам з йошти та агрусу надає бутиролактон в концентраціях відповідно 16,86 та 4,70 мг/дм3. Характерний аромат і букет виноматеріалів з малини формується завдяки активності мінорних летких компонентів: β-іонону, ліналоолу, α-терпінеолу, δ-декалактону. У виноматеріалі визначено малиновий кетон (1,75 мг/дм3), що міститься у малині та безумовно бере участь у формуванні аромату виноматеріалу. Аромат соку з плодів бузини чорної визначається активністю ароматичного альдегіду транс-2-гексеналь, ваніліну, β-іонону, β-дамаскенону, ліналоолу і α-терпінеолу, активність яких відповідно 359, 320, 254, 107, 40 і 1,8. У виноматеріалах може відмічатися значно вища активність летких компонентів: ізоамілового і фенілетилового спиртів, а також ізоамілацетату, тому їх рекомендується використовувати в купажних винах.

Посилання

Зінченко В.І. Сприйняття аромату вин і напоїв. Виноград. Вино. 2003. № 2. C. 16–18.

Cortes M.B., Moreno J., Zea L., Moyano L., Medina M. Changes in aroma compounds of cheery wines durring theirbiological aging carried out by Saccharomices cerevisiae races bayanus and canensis. J. agr. Food Chem. 1998. Vol. 1-6. №6. P. 2389-2394.

Родопуло А.К. Основы биохимии виноделия. Москва: Легкая и пищевая пром – сть, 1983. – 240 с.

Токар А.Ю. Формування якості плодів і ягід та її збереження за удосконалення технології некріплених виноматеріалів: дис…. д-ра. с.-г. наук: 06.01.15. Умань, 2010. 365с.

Кардаш Н.К. Регулирование функциональной деятельности дрожжей при производстве шампанского: дис.... канд. техн. наук: 05.18.08. Ялта, 1980. 205 с.

Lec C.Y., Whitaker J.R. Enzymatic Browning and its Prevention in Foods. – Washington: Amer. Chem. Soc., 1995. 338 p.

Kim Y.H., Kim K.H., Szulejko J.E., Parker D. Quantitative analysis of fragrance and odorants released from fresh and decaying strawberries. Sensors. 2013. 13(6). P. 7939-7978.

Jabor A., Molnar-Perl I. Quantitation of amino acids in plasma by high performance liquid chromatography:Simultaneous deproteinization and derivatization with 9-fluorenylmethyloxy-carbonyl chloride // Journal of Chromatography A. 2009. Vol.1216. №34. P. 6218-6223.

Шприцман Э.М., Аронина И.В. Влияние приемов стабилизации на летучие компоненты вин. Виноделие и виноградарство СССР. 1978. №4. С. 24-27.

Класифікація ароматів та формування букету вина: URL: https://studfile.net/preview/7409502/page:24/ (дата звернення 18.05.2022).

Кишковский З.Н., Скурихин И.М. Химия вина. Москва:Агропромиздат, 1988. 254 с.

Ronald J.C., Bakker J. Wine Flavour Chemistry / Bleckwell Publishing, 2004. 326 p.

Cayla L., Masson G. Инновационные процессы, оборудование и философия создания розовых вин для различных рынков / пер. с англ. М. Скорченко. Proceedings of the XXІІes Entretiens Scientifiques Lallemand, 2011. URL: http: // biomaster.com.ua/downloads / articles / rose_11pdf (дата звернення 15.03.2018).

Bowyer P.K., M.-L. Murat, V. Moine-Ledoux. Glutathione Aroma Preservation in white/rose wines. Practical Winery & Vineyard Journal. 2010. May/June. P. 2-5.

Vilanova M.,Oliveira J.M. Application of Gas Chromatography on the Evahuation of Grape and Wine Aroma in Atlantic Viticulture (NW Iberian Peninsula): URL: http: //cdn.intechopen.com/pdfs/30587.pdf (дата звернення: 30.05ю2018).

Murat M.-L. Resent findings on rose wine aromas. Part ІІ: optimizing wine-making technigues. Australian & New Zealand Grapegrower & Winemaker. 2005. №499. P. 49-55.

Murat M.-L., Tominaga T., Dubourdien D. Assessing the Aromatic Potential of Cabernet Sauvignon and Merlot Musts Used to Produce Rose Wine by Assaying the Cisteinylated Precursor of 3-Mercaptohexan-1-ol. J. Aqric. Food Chem. 2001. Vol. 49(11). P. 5412-5417.

Darici M., Cabaroglu T., Ferreira V., Lopez R. Wine testing, Chemical and sensory charakteri sation of the aroma of Calkarasi rose wine. Australian Journal of Grape and Wine Research. 2-14. V. 20,3. P. 340-346.

Писарницький А.Ф. Формирование аромата вина: оттенки и пороки, определяемые минорными компонентами (обзор). Прикладная биохимия и микробиология . 2001. Т.37. №6. С. 651- 659.

Порогові концентрації компонентів (у воді) з бази ароматів Leffingwell & Assosiates: URL: http://www.leffingwell.com/chirality/chirality.htm (дата звернення 26.05.22).

Новые штаммы для плоджово-ягодного виноделия. Сахаромицеты из ягод черной смородины Западной Беларуси / Колесник И.М. и др. Виноделие и виноградарство. 2004. №3. С. 15-16.

Blanco-Gomis D.,Mangas Alonso J.J., Margolles Cabrales I., Arias Abrodo P. Gas cramatographic analysis of total fatty acids in cider. J. agr. Food Chem.. 2001. Vol.49, N 3. P. 1260-1263.

Guitart A., Hernandez Orte P., Ferreira V., Pena C., Cacho J. Some observations about the correlation between the amino acid content of musts and wines of the Chardonnay variety and their fermentation aromas. Am. J. Enol. Vitic. 1999. Vol.50,N 3. P. 253-258.

О веществах. обусловливающих типичный аромат вин и коньяков / Писарницкий А.Ф. и др. Виноделие и виноградарство СССР. 1980. №3. С. 30-32.

Ferreira V., Lopez R., Escudero A.,Cacho J.F. The aroma of Grenache red wine: hierarchy and nature of its main odorants. J. Sc. FRood Agr. 1998. Vol.77,N 2. P. 259-267.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-22