ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗЕРНА 4-ВИДОВОГО ТРИТИКАЛЕ
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2021-2-63-51Ключові слова:
тритикале, технологічні властивості зерна, сорт, лінія, клейковинаАнотація
У статті наведена характеристика технологічних властивостей зерна 4-видового тритикале та запропоновано перспективні шляхи його використання. Проведено комплексне порівняння властивостей зерна 4-видового тритикале, зерна класичного тритикале та пшениці м’якої. Технологічні властивості зерна 4-видового тритикале, класичного тритикале та пшениці достовірно відрізняються. Зерно 4-видового тритикале має ознаки сировини для круп’яного виробництва, що зумовлено високою склоподібністю (97–98 %) і крупністю (маса 1000 зерен – 48–54 г). Показники активності амілолітичних ферментів, кількість та якість клейковини 4-видового тритикале гірші порівняно із пшеницею, що свідчить про його низькі хлібопекарські властивості. Показник маси 1000 зерен має високу пряму кореляційну залежність із крупністю зерна, проте у випадку, коли зерно недостатньо виповнене, ця закономірність відсутня. Зерно тритикале досліджуваних сортів характеризувалось високими показниками маси 1000 зерен порівняно із зерном тритикале сорту Хлібодар харківський і пшениці сорту Подолянка, що зумовлено їх високою крупністю. Сорт Хлібодар харківський мав на 4,5 г меншу масу 1000 зерен порівняно із зерном пшениці (45,5 г), а сорти 4-видового тритикале мали більшу на 4,1–9,1 г масу, що пояснюється їх більшою сферичністю та геометричними розмірами, кращою виповненістю. Натура зерна тритикале відповідала першому та другому класам. Вона змінювалась залежно від сорту та становила від 643 до 690 г/л, що на 38–85 г/л менше порівняно з натурою зерна пшениці (728 г/л). Це зумовлено більшою шпаруватістю зерна тритикале. За вмістом клейковини зерно 4-видового тритикале відповідало першому та другому класу (19,6–25,3 %), тоді як зерно тритикале сорту Хлібодар харківський відповідало першому класу, оскільки вміст клейковини становив 24,0 %. Зерно 4-видового тритикале сортів Стратег, Алкід і Тактик мали хорошу клейковину першої групи оскільки індекс її деформації цих сортів становив відповідно 78 од. п., 77 і 69 од. п. Якість клейковини зерна пшениці та тритикале сорту лінія LP 195 була задовільною слабкою другої групи.
Посилання
Pattison A.L., Appelbee M., Trethowan R.M. Characteristics of modern triticale quality: glutenin and secalin subunit composition and mixograph properties. J Agric Food Chem. 2014. 62(21): P. 4924–4931.
Dennett A.L., Trethowan R.M. Milling efficiency of triticale grain for commercial flour production. Journal of Cereal Science. 2013. № 57. P. 527–530.
Jonnala R.S., Irmak S., MacRitchie, F., Bean, S.R. Phenolics in the bran of waxy wheat and triticale lines. Journal of Cereal Science. 2010. № 52. P. 509–515.
Любич В. В., Новіков В. В. Сравнительная характеристика физических свойств зерна тритикале озимого и пшеницы озимой. Вестник Прикаспия. 2015. 4. С. 20–23.
Якість зерна тритикале та продуктів його перероблення: моногр. / Г. М. Господаренко, В. В. Любич, В. В. Новіков, В. В. Желєзна; за заг. ред. Г. М. Господаренка. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2019. 176 с.
Кобелев К. В. Свойства тритикале и перспективы ее использования. Хранение и переработка сельхозсырья. 2013. № 5. С. 51–53.
Грабовец А. И., Бирюков К. Н., Фоменко М. А. Сравнительная характеристика урожайности и количества белка в зерне у сортов озимой пшеницы и тритикале на Дону. Земледелие. 2020. No 7. С. 25–28.
Пшениця спельта / Г. М. Господаренко, П. В. Костогриз, В. В. Любич та ін.; за заг. ред. Г. М. Господаренка. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА». 2016. 312 с.
Salmon D. F., Hartman M., Schoff T. Triticale. Alberta Agriculture, Food and Rural Development Agdex. 2012. 118. P. 67.
Salmanowicz B.P. et al., Molecular, physicochemical and rheological characteristics of introgressive Triticale/ Triticum monococcum ssp. monococcum lines with wheat 1D/1A chromosome substitution. Int J Mol Sci. 2013. 14(8). P. 15595–15614.
Любич В. В. Кормові властивості зерна тритикале ярого залежно від доз і строків застосування азотних добрив. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2019. Вип. 95. С. 8–17.
Naik H.R., Sekhon K.S., Wani A.A., Physicochemical and dough-handling characteristics of Indian wheat and triticale cultivars. Food Sci Technol Int. 2010. 16(5). P. 371– 379.
Zdunczyk Z., et al. In vitro antioxidant activities of barley, husked oat, naked oat, triticale, and buckwheat wastes and their influence on the growth and biomarkers of antioxidant status in rats. J Agric Food Chem. 2006. 54(12). P. 4168–4175.
Iskierko J., Gorski A. Comparative analysis of proteins of wheat, rye and 2 varieties of Triticale T-275 and T-294. V. Physicochemical and biological properties of gliadins and glutenins. Ann Univ Mariae Curie Sklodowska Med. 2000. 35. P. 179–186.
Aprodu I., Banu I. Comparative analyses of physicochemical and technological properties of triticale, rye and wheat. Food Technology. 2016. 40(2), 31–39.
Лисицын А. Б., Чернуха И. М., Горбунова Н. А. Научное обеспечение инновационных технологий при производстве продуктов здорового питания. Хранение и переработка сельхозсырья. 2012. № 10. С. 8–14.
Weidner S., Amarowicz R., Karamac M. Phenolic acids in caryopses of two cultivars of wheat, rye and triticale that display different resistance to pre-harvest sprouting. European Food Research Technology. 1999. № 210. Р. 109– 113.
Martinek P., Vinterova M., Buresova I., Vyhnanek T. Agronomic and quality characteristics of triticale (X Triticosecale Wittmack) with HMW glutenin subunits 5+10. Journal of Cereal Science. 2008. № 47. Р. 68–78.
Tayyar S. Some chemical and technological properties of Turkish triticale (Triticosecale Wittm.) genotypes. Romanian Biotechnological Letters. 2014. № 19. Р. 9891–9898.
Erekul O., Kohn, W. Effect of weather and soil conditions on yield components and breadmaking quality of winter wheat (Triticum aestivum L.) and winter triticale (Triticosecale Wittm.) varieties in north-east Germany. Journal of Agronomy and Crop Science. 2006. № 192. Р. 452–464.
Любич В. В. Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. Вип. 95. С. 146– 161.
Криштопа Н. І., Богуславський Р. Л., Любич В. В. Селекційна цінність видів пшениці (м’яка, спельта, шарозерна, петропавловського) за хлібопекарськими властивостями зерна. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2019. Вип. 94. С. 221–231.
