ВПЛИВ СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ І ГУСТОТИ РОСЛИН НА БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА УРОЖАЙНІСТЬ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО

Анотація

У дослідженнях використовувався ранньостиглий сорт перцю солодкого Афродіта, призначений для споживання у свіжому вигляді. З метою вивчення впливу схеми розміщення рослин перцю солодкого на урожайність і біометричні показники обрано рядкову схему 70×15 см, 70×20, 70×30 см та стрічкову 90+50×20 см. Контролем слугували рослини перцю солодкого, які висаджували за схемою 70×20 см.Застосування стрічкової 90+50×20 см та рядкової схеми розміщення 70×15 см забезпечує збільшення висоти рослини до 39,1 та 36 см відповідно, або ж перевищує показник контролю на 20,4 та 4,3 %. Одночасно, більший діаметр стебла отримано за використання рядкової схеми посадки 70х15 см та стрічкової 90+50×20 см. Загальна кількість плодів із застосуванням стрічкової схеми 90+50×20 см збільшується до 6,8 шт. Плоди відповідають сортовим вимогам, мають типове забарвлення та знаходились у технічній стиглості. Найбільшу масу плоду отримано за використання стрічкової схеми 90+50×20 см де показник маси знаходився на рівні 130,7 г.Найвищою загальною врожайністю характеризувався варіант, де рослини висаджувалися за стрічкової схеми розміщення 90+50×20 см, де врожайність досягала рівня 30 т/га. Коефіцієнт стабільності Левіса знаходився у межах від 1,07 до 1,16, що засвідчує типовість технології вирощування для даної зони.