NUMBER OF CERTAIN GROUPS OF RICHOSPHERE MICROBIOTES OF HULLESS OAT UNDER THE USE OF BIOLOGICAL PREPARATIONS
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2021-2-37-41Keywords:
microbiota, rhizosphere, hulless oat, microbial preparation, plant growth regulatorAbstract
The article highlights the results of the research to study the action of the microbial preparation Melanoriz (1.0, 1.25, 1.5 l/t) and plant growth regulator Agrolight (seed treatment before sowing – 0.26 l/t, spraying crops – 1, 0 l/ha) for the development of certain groups of microorganisms in the rhizosphere of hulless oat.The research was performed in the field and laboratory conditions of the Department of Biology of Uman National University of Horticulture during 2019–2021. Field experiments were established by a systematic method. The experiment was repeated three times.The number of microorganisms in the rhizosphere of hulless oat was estimated in the flowering phase of the culture. Soil samples from the rhizosphere of hulless oat were taken in accordance with generally accepted methods described by V.V.Volkogon et al. The total number of rhizosphere microorganisms that use mainly organic forms of nitrogen as a food source (ammonification group) was determined by sowing a soil suspension of appropriate dilutions on agar medium meat-peptone agar, nitrifying bacteria – on a selective medium environment of S.M. Vinogradskyi, cellulosolytic microorganisms on the environment of O.O. Imshenetskyi and L.I. Solntseva. The number of microorganisms was expressed in colony-forming units per thousand cells in 1 g of absolutely dry soil, depending on the method of determination.On average over three years, the highest number of rhizosphere bacteria was observed in the variants of the experiment using Melanoriz 1.0–1.5 l/t and Agrolight 0.26 l/t for seed treatment before sowing, followed by treatment of crops with Agrolight at the rate of 1.0 l/ha, which exceeded the control by 273–346 thousand CFU/g of absolutely dry soil and by 83–87 thousand CFU/g of absolutely dry soil was higher than the indicators of the same options, but without treatment of vegetative plants by Agrolight.The highest number of nitrifying bacteria was observed for the combination of pre-sowing seed treatment with a mixture of Melanoriz and Agrolight followed by spraying of vegetative plants with Agrolight. Thus, in the variant Melanoriz 1.5 l/ha + Agrolight 0.26 l/t + Agrolight 1.0 l/ha the number of nitrifying microorganisms exceeded the control indicators by 66 thousand cells / g of soil, and in comparison with the variant Melanoriz + Agrolight (seed treatment before sowing) – 27–44 thousand cells/g of soil. Using a mixture of Melanoriz (1.0; 1.25; 1.5 l/t) with Agrolight (0.26 l/t) the number of cellulosolytic bacteria increased by 31–52 thousand cells/g of soil according to the control, but was the highest for pre-sowing treatment of seeds with a mixture of Melanoriz at a rate of 1.5 l/t and Agrolight at a rate of 0.26 l/t, followed by spraying crops with Agrolight at a rate of 1.0 l/ ha, where the number of cellulolytic bacteria exceeded the control by 78 thousand cells/g of soil.
References
Гирка А. Д., Бокун О. І., Мамєдова Е. І. Вплив попередників, мінеральних добрив і біопрепаратів на формування елементів структури врожайності ячменю ярого в Північному Степу України. Зернові культури. Дніпро, 2017. Т. 1. № 1. С. 51–55.
Карпенко В. П., Даценко А. А., Притуляк Р. М. та ін. Біологізована технологія вирощування гречки: монографія; за ред. В. П. Карпенка. Умань: Видавець «Сочінський М. М.». 2020. 132 с.
Патика В. П., Коць С. Я., Волкогон В. В. Біологічний азот. К.: Світ, 2003. 424 с.
Пономаренко С. П., Стефановская Т. Р., Медков А. И., Каприй М. М. Биорегуляторы развития растений при выращивании биотопливных культур. Сахаровские чтения 2017 года: экологические проблемы XXI века. Материалы 17-й Международной научной конференции, 18–19 мая 2017 года. Минск. Ч. 2. 2017. С. 40–42.
Копилов Є. П., Надкерничний С. П. Високоефективний засіб стимулювання росту рослин, підвищення стійкості до збудників хвороб та урожайності сільськогосподарських культур. Аграрна наука – виробництву : Науково-інформаційний бюлетень завершених наукових розробок. Київ, 2011. № 3. С. 6–10.
Зубець М. В., М. Д. Безуглий Економічні аспекти реформування аграрно-промислового комплексу України. К. : Аграр. наука, 2010. 17с.
Domaratskiy E., Shcherbakov V., Bazaliy V., [et al.]. Analysis of Synergetic Effects from Multifunctional Growth Regulating Agents in the of Sunflower Mineral Nutrition System. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical. 2019. Vol. 10 (2). P. 301–308. URL: https://www. rjpbcs.com/pdf/2019_10(2)/[41].pdf
Біологізована технологія вирощування нуту : монографія / В. П. Карпенко, І. І. Мостов’як, О. О. Коробко, Р. М. Притуляк. За редакцією І. І. Мостов’яка. Умань: ВПЦ «Візаві», 2021. 125 с.
Patyka V. H., Pasichnyk L. A. Phytopathogenic bacteria in the system of modern agriculture. Мікробіологічний журнал. 2014. 76, №1. С. 21–26.
Karpenko, V., Krasnoshtan, V., Mostoviak, I., & Prytuliak, R. Liczba mikroorganizmów w ryzosferze sorga (Sorghum bicolor (L.) Moench) po zastosowaniu herbicydu, regulatora wzrostu roślin i biopreparatu. Agronomy Science. 2021. 76(2), 17–26. https://doi.org/10.24326/as.2021.2.2
Логачев В. В., Анисимов М. М., Золотарева Е. В. [и др.]. Новые биологически активные препараты. Карантин и защита растений. 2010. С. 36–37.
Патика В. П., Мельничук Т. М. Мікробні біотехнології ризосфери овочевих культур. Імунологія та алергологія : наука і практика. 2014. № 1. С. 20–21.
Шерстобоєва О. В. Вплив інтродукції агрономічно корисних штамів мікроорганізмів на мікробне угрупування ризосфери рослин. Мікробіологічний журнал. 2003. Т. 65. № 6. С. 43–48.
Паламарчук В. Д., Климчук О. В., Поліщук І. С. [та ін.]. Еколого-біологічні та технологічні принципи вирощування польових культур. Вінниця: ФОП Данилюк, 2010. 636 с.
Патика В. П., Кириленко Л. В., Алєксєєв О. О. та ін. Вплив біопрепаратів, фітопатогенних мікроорганізмів на мікробіом ґрунту ризосфери і ефективність функціонування симбіотичної системи бульбочкові бактерії – соя, козлятник. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. 2017. № 1. С. 123-132. http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2017_1_21.
Ковтун К. П. Вплив препаратів азотфіксуючих мікроорганізмів на активність азотфіксації в ґрунті під бобово-злаковими травосумішками. Корми і кормовиробництво. 2002. Вип. 48. С. 72–74.
Волкогон В. В., Гусєв О. В., Давидова О. Є. Вивчення особливостей азотного живлення ячменю методом ізотопного розбавлення при застосуванні Триману І, мінеральних добрив та інокуляції. Физиология и биохимия культурных растений. 2004. Т. 36. № 5. С. 444–451.
Karpenko V. P., Prytuliak R. М., Liubych V. V. [et al.]. Microbiota in the rhizosphere of cereal crops. Мікробіол. журн., 2021. Т. 83. № 1. С. 21–31.
Мацай Н. Ю. Зміни мікробіологічної активності ґрунту при використанні біопрепарату на основі асоціативних азотфіксуючих бактерій. Імунологія та алергологія: наука і практика. 2014. № 1. С. 70–71.
Геркіял О. М. Вміст гумусу і кислотність грунту у сівозмінах з сорокарічним застосуванням різних систем і норм добрив. Зб. наук. праць Уманського ДАУ. 2005. Вип. 61. С. 28–36.
Волкогон В. В., Надкернична О. В., Токмакова Л. М. та ін. Експериментальна ґрунтова мікробіологія. За редакцією В. В. Волкогона. К : Аграрна наука, 2010. 464 с.
Звягинцева Д. Г., Алиева И. В., Бабьева И. П.,. Бызов Б. А и др. Методы почвенной микробиологии и биохимии. Под. ред. Д. Г. Звягинцева. М.: Изд-во Московского университета, 1991. 304 с.
Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Б. А. Доспехов. Москва: 1985. 350 с.
Даценко А. А. Мікробіологічна активність ризосфери гречки за дії бактеріального препарату Діазобактерин і регулятора росту рослин Радостим. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2014. Вип. 86. С. 215–220.
Карпенко В. П., Притуляк Р. М., Бойко Я. О. та ін. Активність ризосферної мікробіоти гороху озимого за комбінованої дії гербіциду і біологічних препаратів. Вісник УНУС. № 2. Умань. 2020. С. 52–55.
