ASSESSMENT OF THE VITALITY AND SANITARY CONDITION OF TREE PLANTATIONS IN THE HRUSHEVATSKY FOREST RESERVE OF NATIONAL SIGNIFICANCE (DNIPROPETROVSK REGION, UKRAINE)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-66-76Keywords:
nature reserves, artificial forests, vital status of tree plantations, adventive plant species, forest sanitary surveyAbstract
The study was devoted to finding out the vitality and sanitary condition of artificial tree plantations on the territory of the Hrushevatsky Forest Reserve of National Significance (Dnipropetrovsk region, Ukraine). The reserve is located within the steppe zone of Ukraine and belongs to the Nature Reserve Fund of Ukraine. The sanitary condition of the main tree species of forest stands in the reserve (Quercus robur, Fraxinus excelsior, Robinia pseudoacacia and Acer platanoides) was analyzed. Their simplest taxonomic characteristics (tree height and trunk diameter), the number of specimens per unit area, the life activity and the sanitary status categories of individual trees and stands as a whole were determined. It was found that Fraxinus excelsior and Acer platanoides were maximally presented in the overstory (in terms of height and trunk diameter). With regard to the viable undergrowth of the studied species (aged more than 3 years), Quercus robur and Fraxinus excelsior were dominant in terms of tree height and trunk diameter. In the studied area, spontaneous natural spread was observed resulted in fragmentary formation of local populations of such adventitious species as Lonicera tatarica, Cotinus coggygria, Mahonia aquifolium which have naturalized in these plantings and acquired significant invasive potential. Studies of the relative living condition (by the Olekseyev scale) revealed that the surveyed artificial tree plantations in the forest Reserve mainly belong to the category of “tree stands that grow in life-threatening conditions” (completely destroyed and extremely weakened trees). Plantings with healthy plantations were not observed in the studied Reserve territory. According to the results of a phytosanitary survey, massive damage of Fraxinus excelsior trunks by the wood leopard moth (Zeuzera pyrina (Linnaeus 1761) was revealed. The share of Fraxinus excelsior trees damaged by the wood leopard moth varied from 40% to 100%. Analysis of the taxational characteristics and vitality of artificial mixed oak-ash forest stands on the territory of the reserve showed that these forest ecosystems have undergone a number of destructive processes manifested in a strong decrease in the viability of individual trees and the total vital state of plantings, massive damage of trees by insect pests, as well as a noticeable occurrence of adventive plant species having an increased level of invasive potential. Monitoring of these forest ecosystems will allow us to identify the rate of spread of the adventive fraction of plants with high invasive potential and to predict the direction of changes in the life status of such plantings and the frequency of their damage by insects.
References
Mondal S., Palit D. Chapter 2 – Challenges in natural resource management for ecological sustainability. Natural Resources Conservation and Advances for Sustainability / Editors: Manoj Jhariya, Ram Meena, Arnab Banerjee, Surya Meena. Elsevier. 2022. P. 29–59. URL: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-822976-7.00004-1.
Закон України «Про природно-заповідний фонд України», 1992 зі змінами 2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text (дата звернення: 27.06.2023).
A bolder conservation future for Indonesia by prioritising biodiversity, carbon and unique ecosystems in Sulawesi / W. Pusparini, A. Cahyana, H.S. Grantham et al. Scientific reports. 2023. Vol 13. P. 842. URL: https://doi.org/10.1038/s41598-022-21536-2.
Чопко Х. Правові засади формування природно-заповідного фонду України. Екологічне право. 2020. Т. 4. С. 127–131. URL: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.4.20.
Bareille F., Wolfersberger J., Zavalloni M. Institutions and conservation: The case of protected areas. Journal of Environmental Economics and Management. 2023. Vol. 118. P. 102768. URL: https://doi.org/10.1016/j.jeem.2022.102768.
Мурава Ю.І. Стан розвитку туризму Карпатського регіону та його рекреаційна місткість. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. 2015. № 2 (12). С. 117–122. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/76238418.pdf.
Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text (дата звернення: 27.06.2023).
Природно-заповідний фонд. URL: https://adm.dp.gov.ua/pro-oblast/dnipropetrovshina/prirodno-zapovidnij-fond (дата звернення: 27.06.2023).
Global consequences of afforestation and bioenergy cultivation on ecosystem service indicators / A. Krause, T.A.M. Pugh, A.D. Bayer et al. Biogeosciences. 2017. Vol. 14, Iss. 21. P. 4829–4850. URL: https://doi.org/10.5194/bg-14-4829-2017.
The changes of desertification and its driving factors in the Gonghe Basin of North China over the past 10 years / H. Jia, R. Wang, H. Li, Diao et al. Land. 2023. Vol. 12. P. 998. URL: https://doi.org/10.3390/land12050998
Artificial reseeding improves multiple ecosystem functions in an alpine sandy meadow of the eastern Tibetan Plateau / L. Tian, W. Yang, J.-S. Awei et al. Land Degradation and Development. 2023. Vol 34, Iss. 7. P. 2052–2060. URL: https://doi.org/10.1002/ldr.4588.
Якуба М.С. Вплив деревно-чагарникової рослинності полезахисних лісосмуг на характеристики степового ґрунтового покриву. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2022. Т. 51. С. 52–62. DOI: https://doi.org/10.15421/442205.
Ткач В.П., Кобець О.В., Румянцев М.Г. Стан та продуктивність дубових насаджень степової частини України. Лісівництво і агролісомеліорація. 2019. Т. 134. C. 13–23. URL: https://doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.13.
Юхновський В.Ю., Проценко І.А., Хрик В.М. Санітарний стан соснових насаджень на рекультивованих землях. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Т. 28, № 11. С. 55–59. URL: https://doi.org/10.15421/40281110.
Швець М.В., Марков Ф.Ф., Галєв Е.Н., Піціль А.О., Кульбанська І.М. Фітосанітарний стан рослин роду Betula в ботанічному саду ЖНАЕУ. Наукові горизонти. 2020. № 02 (87). С. 43–52. DOI: 10.33249/2663-2144-2020-87-02-43-52.
Impact of invasive species Parectopa robiniella (Gracillariidae) on fluorescence parameters of Robinia pseudoacacia in the conditions of the steppe zone of Ukraine / K.K. Holoborodko, S.A. Sytnyk, V.M. Lovynska et al. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2022. Vol. 13(3). P. 324–330. URL: https://doi.org/10.15421/022242.
Скляренко А.В., Бессонова В.П. Таксаційні характеристики та життєвий стан деревних рослин санітарно-захисної зони ПАТ «Український графіт». Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Т. 27, № 1. С. 83–87. URL: https://doi.org/10.15421/40270118.
Using dendrochronology to trace the impact of the hemiparasite Tristerix chodatianus on Andean Polylepis trees / Camel V., Arizapana-Almonacid M., Pyles M. et al. Plant Ecology. 2019. Vol. 220. P. 873–886. URL: https://doi.org/10.1007/s11258-019-00961-w.
The use of dendroecology in forest management: A review / F. Rojas-Garcia, A. Gómez-Guerrero, G.G. García et al. Madera bosques. 2020. Vol. 26, № 3. P. e2632116. URL: https://doi.org/10.21829/myb.2020.2632116.
Шевчук Н.Ю. Особливості просторової структури, флористичної подібності та фітоценотичної активності трав’яних видів рослин у лісонасадженнях та природних степових угрупованнях Південного Криворіжжя. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Біологія». 2018. Вип. 31. C. 39–50. DOI: 10.26565/2075-5457-2018-31-5.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine (Nomenclatural checklist). Kyiv : Naukova Dumka, 1999. 346 р.
Стахів В., Волошин С., Стахів Л., Соколова А., Фарафонов С. Таксаційна інвентаризація дендрофлори парку «Здоров’я» м. Золочів. Acta Carpathica. 2021. № 1. С. 62–73. URL: https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.8.
Санітарні правила в лісах України : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF#Text (дата звернення: 27.06.2023).
Юхновський В.Ю., Лобченко Г.О., Проценко І.А. Особливості росту соснових насаджень на рекультивованих землях. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Vol. 28, № 7. С. 70–73. URL: https://doi.org/10.15421/40280715.
Кучер О.О. До історії дослідження адвентивних рослин Старобільського степу на південному сході України. Промислова ботаніка. 2011. Вип. 11. С. 141–146.
Протопопова В.В., Шевера М.В. Інвазійні види у флорі України. І. Група високоактивних видів. GEO&BIO. 2019. Т. 17. С. 116–135. DOI: https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.116.
Бурда Р.І. Резистентність природно-заповідного фонду до фітоінвазій. Промислова ботаніка. 2007. Вип. 7. С. 11–21.
Панченко С.М., Карпенко К.К., Вакал А.П. НПП Гетьманський / Кол. авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 2. Національні природні парки. Київ : Фітосоціоцентр, 2012. С. 124–138.
Коломійчук В.П. НПП Азово-Сиваський / Кол. авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 2. Національні природні парки. Київ : Фітосоціоцентр, 2012. С. 5–26.
Зав’ялова Л.В. Види інвазійних рослин, небезпечні для природного фіторізноманіття об’єктів природно-заповідного фонду України. Біологічні системи. 2017. Т. 9. Вип. 1. С. 87–107.
