IMPROVING SOYBEAN QUALITY BY SEED FRACTIONING
Keywords:
soybean, seeds, quality, research, fractionation, early-ripening variety, late-ripening varietyAbstract
The article presents a study of the quality of soybean varieties of different harvest periods, which often differs in its quality indicators. In order to increase them, it is advisable to fractionate the seeds according to different properties (geometric dimensions, density, etc.). The purpose of the study is to study the formation of soybean seed quality depending on the process of its fractionation. To achieve this goal, the following research objectives were set: to conduct a technological evaluation of soybean seeds of early and late varieties; establish the fractionation process and determine its impact on seed quality. The object of research is the processes of forming the quality of soybean seeds during its fractionation. The soil of the experimental fields is typical – gray forest, medium loam. Weather conditions, in general and spring-autumn vegetation in particular, were favorable for the formation of optimal soybean yields. For the study used sieves with round holes with a diameter of: 6.0 mm, 5.5 mm, 5.0 mm, 4.5 mm, 4.0 mm, 4.25 mm, 4.0 mm, 3.37 mm, 3.5 mm, 3.25 mm, 2.5 mm, 2.0 mm, 1.0 mm. As a result of measuring the geometric characteristics of the studied soybean seeds, it was found that the seeds of an early variety are distinguished by large linear values. So, the length of the seeds was in the range from 5.0 to 7.0 mm, the width was from 4.0 to 7.0, and the thickness was from 2.0 to 4.0 with average values of 6.0, 4.6, respectively and 3.1 mm. In turn, late-grade soybean grain was inferior in terms of their average linear length, width and thickness by 8, 9 and 32%, respectively. Seeds entering the elevator often differ significantly in their quality. In order to increase it, it is advisable to fraction grain and seeds according to different properties (geometric dimensions, density, etc.). By means of seed fractionation, it is possible to prevent self-sorting of seeds during movement and shaking, and as a result of effective cleaning, to improve its quality, separating grain with higher protein content.
References
Brzezinski C.R., Abati J., Henning F.A., Henning A.A., França Neto J. de B., Krzyzanowski F.C., Zucareli C. (2017): Spray volumes in the industrial treatment on the
physiological quality of soybean seeds with different levels of vigor. Journal of Seed Science, 39: 174–181. https://doi.org/10.1590/2317-1545v39n2175179
Dan L.G.M., Dan H.A., Barroso A.L.L., Braccini A.L. (2010): Effect of storage on the physiological quality of soybean seeds treated with insecticides. Revista Brasileira de Sementes, 32: 131–139. (In Portuguese) https://doi.org/10.1590/S0101-31222010000200016
Dias M.A.N., Taylor A.G., Cicero S.M. (2014): Uptake of systemic seed treatments by maize evaluated with fluorescent tracers. Seed Science and Technology, 42: 101–107. https://doi.org/10.15258/sst.2014.42.1.12
Ривак Г. П., Бойко Г. Й., Ривак Р. О. Комплексна оцінка продуктів переробки сої та соняшника. Науково-технічний вісник ДНДІ ветеринарно-медичних препаратів
і кормових добавок та Інституту біології тварин. 2021, Том 22, № 1, с. 191–196 https://doi.org/10.36359/scivp.2021-22-1
Pereira R. C., Pelloso M. F., Correia L.V., Matera T.C., dos Santos R.F., Braccini A.L., De Bastiani G.G., Coppo C., da Silva B.G. Physiological quality of soybean seeds treated with imidacloprid before and after storage. Plant Soil Environ. № 66. 2020. P. 513–518 https://doi.org/10.17221/364/2020-PSE
Лопаткіна В. Г. Підвищення якості сої шляхом її фракціонування. Збірник наукових праць молодих учених, аспірантів та студентів. Одеса: ОНАХТ, 2018. С. 14–16. https://card-file.onaft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/11374/1/zb_nauk_pr_molody_2018_Lopatkin.pdf
Січкар В.І., Лаврова Г.Д., Коруняк О.П. Виділення з колекції сої джерел ознак, необхідних для створення сортів харчового використання. Збірник наукових праць
СГІ-НЦНС. 2007. Вип. 9 (49). С. 189–196 https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.116.1.7
Успаленко О. В., Костецька К. В. Підвищення якості сої шляхом її фракціонування. Збірник наукових праць молодих учених, аспірантів та студентів. Умань: УНУС, 2020. С. 69–70.
ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приймання і методи відбору проб. [Чинний від 1984-07-01]. Вид. офіц. Постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 18 травня 1983 року N 2253. 2 с.
ДСТУ 3355-96. «Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи». [Чинний від 1997-07-01]. Вид. офіц. Київ: ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ. 1997. 5 с.
Kostetska K. V., Yevchuk Y. V. Physical and mechanical properties and quality indicator of wheat. Carpathian journal of food science and technology. 2016. №
(2). Р. 187–192.12. ДСТУ 4964:2008. Соя. Технічні умови. [Чинний від 2010-07-01]. Вид. офіц. Київ: Київський інститут хлібопродуктів. 2008. 2–4 с.
ДСТУ ISO 6639-4:2007. Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 4. Прискорені методи (ISO 6639-4:1987, IDT). [Чинний від 2010-10-01]. Вид. офіц. Київ: Національний університет біоресурсів і природокористування. 2007. 4 с.
ГОСТ 30483-97. Зерно. Методи визначення загального і фракційного вмісту смітної і зернової домішок; утримання дрібних зерен і крупності; змісту зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; зміст металомагнітних домішок. [Чинний від 2002-07-01]. Вид. офіц. Всеросійський науково-дослідний інститут насіння і продуктів його переробки. 2002. 3 с.
ГОСТ 10846-91. Зерно і продукти його переробки. Метод визначення білка (Видання з Поправкою). [Чинний від 1993-06-01]. Вид. офіц. Постановою Комітету
стандартизації та метрології СРСР від 18.12.91.
ДСТУ 8144:2015. Насіння олійне. Визначання вмісту олії рефрактометричним методом. [Чинний від 2017-01-01]. Вид. офіц. Український науково-дослідний
інститут олій та жирів. 2015. 4–5 с.
ГОСТ 10842-89. Зерно зернових і бобових культур і насіння олійних культур. Метод визначення маси 1000 насінин або 1000 насінин. [Чинний від 1991-07-01].
Вид. офіц. Міністерство хлібопродуктів СРСР. Дію продовжено згідно з наказом від 24.01.2018 № 17.
ГОСТ 13586.4-83. Зерно. Методи визначення зараженості і пошкодженості шкідниками. [Чинний від1984-07-01]. Вид. офіц. Постановою Державного комітету
СРСР по стандартах від 23 травня 1983 р.
ГОСТ 29143. Зерно і зернопродукти. Визначення вологості. [Чинний від 1992-10-01]. Вид. офіц. Всесоюзним науково-виробничим об'єднанням "Зернопродукт".
3–5 с.
ГОСТ 13586.5-93. Зерно. Метод визначення вологості. [Чинний від 1998-01-01]. Вид. офіц. Держстандарт Росії. 1997. 2–4 с.