ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОКРЕМИХ ГРУП МІКРОБІОТИ РИЗОСФЕРИ ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО ЗА ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2021-2-37-41Ключові слова:
мікробіота, ризосфера, овес голозерний, мікробний препарат, регулятор росту рослинАнотація
Висвітлено результати досліджень з вивчення дії мікробного препарату Меланоріз (1,0, 1,25, 1,5 л/т) і регулятора росту рослин Агролайт (обробка насіння перед сівбою – 0,26 л/т, обприскування посівів – 1,0 л/га) на розвиток окремих груп мікроорганізмів ризосфери вівса голозерного.У середньому за роки досліджень найбільшу кількість ризосферних бактерій було відмічено у варіантах досліду з сумісним використанням Меланорізу 1,0–1,5 л/т і Агролайту 0,26 л/т для обробки насіння перед сівбою з наступним обприскуванням посівів Агролайтом у нормі 1,0 л/га, що на 273–346 тис. КУО/г абсолютно сухого ґрунту перевищувало контроль та на 83–87 тис. КУО/г абсолютно сухого ґрунту відповідно було вищим за показники тих же варіантів, але без обробки вегетуючих рослин Агролайтом.Найвищу чисельність нітрифікувальних бактерій встановлено за поєднаного передпосівного обробітку насіння вівса сумішшю Меланорізу і Агролайту з наступним обприскуванням вегетуючих рослин Агролайтом. Так, у варіанті Меланоріз 1,5 л/га + Агролайт 0,26 л/т + Агролайт 1,0 л/га чисельність нітрифікувальних мікроорганізмів перевищувала показники контролю на 66 тис. клітин/г ґрунту, а у порівнянні з варіантом Меланоріз + Агролайт (обробка насіння перед сівбою) – 27–44 тис. клітин/г ґрунту.За використання суміші Меланорізу (1,0; 1,25; 1,5 л/т) з Агролайтом (0,26 л/т) чисельність целюлозолітичних бактерій збільшувалась на 31–52 тис. клітин/г ґрунту відповідно до контролю, проте найвищою була за обробки насіння сумішшю препаратів Меланоріз у нормі 1,5 л/т і Агролайт у нормі 0,26 л/т з наступним обприскуванням посівів Агролайтом у нормі 1,0 л/га (перевищення до контролю складало 78 тис. клітин/г ґрунту).
Посилання
Гирка А. Д., Бокун О. І., Мамєдова Е. І. Вплив попередників, мінеральних добрив і біопрепаратів на формування елементів структури врожайності ячменю ярого в Північному Степу України. Зернові культури. Дніпро, 2017. Т. 1. № 1. С. 51–55.
Карпенко В. П., Даценко А. А., Притуляк Р. М. та ін. Біологізована технологія вирощування гречки: монографія; за ред. В. П. Карпенка. Умань: Видавець «Сочінський М. М.». 2020. 132 с.
Патика В. П., Коць С. Я., Волкогон В. В. Біологічний азот. К.: Світ, 2003. 424 с.
Пономаренко С. П., Стефановская Т. Р., Медков А. И., Каприй М. М. Биорегуляторы развития растений при выращивании биотопливных культур. Сахаровские чтения 2017 года: экологические проблемы XXI века. Материалы 17-й Международной научной конференции, 18–19 мая 2017 года. Минск. Ч. 2. 2017. С. 40–42.
Копилов Є. П., Надкерничний С. П. Високоефективний засіб стимулювання росту рослин, підвищення стійкості до збудників хвороб та урожайності сільськогосподарських культур. Аграрна наука – виробництву : Науково-інформаційний бюлетень завершених наукових розробок. Київ, 2011. № 3. С. 6–10.
Зубець М. В., М. Д. Безуглий Економічні аспекти реформування аграрно-промислового комплексу України. К. : Аграр. наука, 2010. 17с.
Domaratskiy E., Shcherbakov V., Bazaliy V., [et al.]. Analysis of Synergetic Effects from Multifunctional Growth Regulating Agents in the of Sunflower Mineral Nutrition System. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical. 2019. Vol. 10 (2). P. 301–308. URL: https://www. rjpbcs.com/pdf/2019_10(2)/[41].pdf
Біологізована технологія вирощування нуту : монографія / В. П. Карпенко, І. І. Мостов’як, О. О. Коробко, Р. М. Притуляк. За редакцією І. І. Мостов’яка. Умань: ВПЦ «Візаві», 2021. 125 с.
Patyka V. H., Pasichnyk L. A. Phytopathogenic bacteria in the system of modern agriculture. Мікробіологічний журнал. 2014. 76, №1. С. 21–26.
Karpenko, V., Krasnoshtan, V., Mostoviak, I., & Prytuliak, R. Liczba mikroorganizmów w ryzosferze sorga (Sorghum bicolor (L.) Moench) po zastosowaniu herbicydu, regulatora wzrostu roślin i biopreparatu. Agronomy Science. 2021. 76(2), 17–26. https://doi.org/10.24326/as.2021.2.2
Логачев В. В., Анисимов М. М., Золотарева Е. В. [и др.]. Новые биологически активные препараты. Карантин и защита растений. 2010. С. 36–37.
Патика В. П., Мельничук Т. М. Мікробні біотехнології ризосфери овочевих культур. Імунологія та алергологія : наука і практика. 2014. № 1. С. 20–21.
Шерстобоєва О. В. Вплив інтродукції агрономічно корисних штамів мікроорганізмів на мікробне угрупування ризосфери рослин. Мікробіологічний журнал. 2003. Т. 65. № 6. С. 43–48.
Паламарчук В. Д., Климчук О. В., Поліщук І. С. [та ін.]. Еколого-біологічні та технологічні принципи вирощування польових культур. Вінниця: ФОП Данилюк, 2010. 636 с.
Патика В. П., Кириленко Л. В., Алєксєєв О. О. та ін. Вплив біопрепаратів, фітопатогенних мікроорганізмів на мікробіом ґрунту ризосфери і ефективність функціонування симбіотичної системи бульбочкові бактерії – соя, козлятник. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. 2017. № 1. С. 123-132. http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2017_1_21.
Ковтун К. П. Вплив препаратів азотфіксуючих мікроорганізмів на активність азотфіксації в ґрунті під бобово-злаковими травосумішками. Корми і кормовиробництво. 2002. Вип. 48. С. 72–74.
Волкогон В. В., Гусєв О. В., Давидова О. Є. Вивчення особливостей азотного живлення ячменю методом ізотопного розбавлення при застосуванні Триману І, мінеральних добрив та інокуляції. Физиология и биохимия культурных растений. 2004. Т. 36. № 5. С. 444–451.
Karpenko V. P., Prytuliak R. М., Liubych V. V. [et al.]. Microbiota in the rhizosphere of cereal crops. Мікробіол. журн., 2021. Т. 83. № 1. С. 21–31.
Мацай Н. Ю. Зміни мікробіологічної активності ґрунту при використанні біопрепарату на основі асоціативних азотфіксуючих бактерій. Імунологія та алергологія: наука і практика. 2014. № 1. С. 70–71.
Геркіял О. М. Вміст гумусу і кислотність грунту у сівозмінах з сорокарічним застосуванням різних систем і норм добрив. Зб. наук. праць Уманського ДАУ. 2005. Вип. 61. С. 28–36.
Волкогон В. В., Надкернична О. В., Токмакова Л. М. та ін. Експериментальна ґрунтова мікробіологія. За редакцією В. В. Волкогона. К : Аграрна наука, 2010. 464 с.
Звягинцева Д. Г., Алиева И. В., Бабьева И. П.,. Бызов Б. А и др. Методы почвенной микробиологии и биохимии. Под. ред. Д. Г. Звягинцева. М.: Изд-во Московского университета, 1991. 304 с.
Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Б. А. Доспехов. Москва: 1985. 350 с.
Даценко А. А. Мікробіологічна активність ризосфери гречки за дії бактеріального препарату Діазобактерин і регулятора росту рослин Радостим. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2014. Вип. 86. С. 215–220.
Карпенко В. П., Притуляк Р. М., Бойко Я. О. та ін. Активність ризосферної мікробіоти гороху озимого за комбінованої дії гербіциду і біологічних препаратів. Вісник УНУС. № 2. Умань. 2020. С. 52–55.
