ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ШКІДНИКІВ СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Ключові слова:
шкідники, смородина чорна (Ribes nigrum L.), моніторинг, видовий складАнотація
Cтаття присвячена уточненню видового складу шкідників смородини чорної (Ribes nigrum L.) у Правобережному Лісостепу України. Впродовж 2005-2020 рр. у насадженнях смородини чорної виявлено 29 видів комах-фітофагів із 15 родин 7 рядів та 2 види кліщів-фітофагів (Cecidophyopsis ribis Westw., Tetranychus urticae Koch.). Найбільшу частку (29% від загальної кількості виявлених видів) в структурі комах-шкідників займали представники ряду твердокрилі (Coleoptera), серед яких найпоширенішим і шкідливим є златка смородинова вузькотіла (Agrilus viridis L. ab aubei C-C.). Шкідники з ряду лускокрилі (Lepidoptera) були представлені 7 видами з 5 родин і у структурі шкідливого ентомокомплексу займали 24%. Найбільш шкідливими представниками цього ряду є склівка смородинова (Aegeria tipuliformis Cl. (Synanthedon tipuliformis Cl.)) і листокрутка смородинова кривовуса (Pandemis ribeana Hb.). Частка ряду рівнокрилих (Homoptera) у структурі комплексу комах-фітофагів становила 17%, які були представлені п’тьма видами шкідників із родини Aphididae (попелиці), серед яких домінантним є попелиця смородинова пагонова (Aphis schneideri Born). Комахи-фітофаги з рядів напівтвердокрилі (Hemiptera), перетинчастокрилі (Hymenoptera), двокрилі (Diptera) і прямокрилі (Orthoptera) були представлені лише 1-4 видами та за щільністю популяцій і шкідливістю не мали господарського значення. Також було виявлено два види рослиноїдних кліщів - смородиновий бруньковий (Cecidophyopsis ribis Westw.) і звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch.). За трофічною спеціалізацією домінували комахи поліфаги, а за життєвими формами – фітофіли (дендробіоти).
Посилання
1. FAOSTAT Crops. URL: http://faostat.fao.org/beta/en/#data/QCL
Nile S.H., Park S.W. Edible Berries: Bioactive Components and Their Effect on Human Health. Nutrition. 2014. Vol. 30. Р. 134-144.
Cosme F., Pinto T., Aires A., Morais M.C., Bacelar E., Anjos R., Ferreira-Cardoso J., Oliveira I., Vilela A., Gonçalves B. Red Fruits Composition and Their Health Benefits – A Review. Foods. 2022. Vol. 11. 644.
Djordjeviс B., Djuroviс D., Zec G., Dabiс Zagorac D., Natiс M., Meland M., Fotiriс Akšiс M. Does Shoot Age Influence Biological and Chemical Properties in Black Currant
(Ribes nigrum L.) Cultivars? Plants (Basel, Switzerland). 2022. Vol. 11(7). 866.
Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
Berk S., Gundogdu M., Tuna S., Tas A. Role of Maturity Stages on Phenolic Compounds and Organic Acids Contents in Red Currant Fruits. Int. J. Fruit Sci. 2020. Vol. 20. Р.
–1071.
Gopalan A., Reuben S.C., Ahmed S., Darvesh A.S., Hohmann J., Bishayee A. The health benefits of blackcurrants. Food Funct. 2012. Vol. 3(8). Р. 795–809.
Laaksonen O., Mаkilа L., Sandell M., Salminen J., Liu P., Kallio H., Yang B. Chemical-sensory characteristics and consumer responses of blackcurrant juices produced
by different industrial processes. Food Bioprocess Technol.2014. Vol. 7. Р. 2877–2888.
Lavefve L., Howard L.R., Carbonero F. Berry polyphenols metabolism and impact on human gut microbiota and health. Food Funct. 2020. Vol. 11. Р. 45-65.10. Okatan V. Antioxidant properties and phenolic profile of the most widely appreciated cultivated berry species: A comparative study. Folia Hortic. 2020. Vol. 32. Р. 79–85.
Cosmulescu S., Trandafir I., Nour V. Mineral composition of fruit in black and red currant. South-West. J. Hortic. Biol. Environ. 2015. Vol. 6. Р. 43–51.
Gagic V., Riggi L.G., Ekbom B., Malsher G., Rusch A., Bommarco R. Interactive effects of pests increase seed yield. Ecol Evol. 2016. Vol. 6(7). Р. 2149-2157.
Piotrowski W., Łabanowska B.H., Kozak M. Assessment of Infestation of Selected Blackcurrant (Ribes nigrum L.) Genotypes by the Blackcurrant Leaf Midge (Dasineura tetensi Rubs.) in Poland. Insects. 2021. Vol. 12. Р. 492.
Mitchell C., Brennan R.M., Cross J.V., Johnson S.N. Arthropod pests of currant and gooseberry crops in the U.K.: their biology, management and future prospects. Agricultural
and Forest Entomology. 2011. Vol. 13(3). Р. 221-237.
Мостов’як С.М. Шкідники чорної смородини. Видовий склад найбільш поширених і деякі прийоми зниження їх чисельності. Карантин і захист рослин. 2006. № 12. С. 14-15.
Бакалова А.В., Ткаленко Г.М., Грицюк Н.В. та ін. Ефективність сумісного застосування інсектицидів та комплексних добрив при захисті смородини чорної від сисних шкідників у Поліссі України. Карантин і захист рослин.2020. № 1(259). С. 5-8.
Cross J.V., Harris A.L., Farman D.F., Hall D.R. Assessment of the effects of crop injury by blackcurrant leaf midge, Dasineura tetensi (Rubsaamen) (Cecidomyiidae) on yield and growth in commercial blackcurrant plantations. Crop Prot. 2016. Vol. 82. Р. 51–59.
Hellqvist S. Effects of damage to individual leaves on shoot growth and berry production of black currant. Crop Protection. 2005. Vol. 24(4). Р. 343-348.
Шевченко Ж.П., Мостов’як І.І., Курка С.М. Переносники вірусних хвороб зернових колосових та їх розвиток і поширення залежно від біотичних та інших факторів.
Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2011. Вип. 76(1). С. 24-34.
Мостов'як І.І., Дем'янюк О.С. Чинники дестабілізації фітосанітарного стану агроценозів зернових культур Центрального Лісостепу України. Збалансоване природокористування. 2020. № 2. С. 73-84.
Raven P.H., Wagner D.L. Agricultural intensification and climate change are rapidly decreasing insect biodiversity. PNAS. 2021. Vol. 118(2). e2002548117.
Skendzic S., Zovko M., Zivkovic I.P. et al. The impact of climate change on agricultural insect pests. Insects. 2021. Vol. 12. P. 440-471.
Мостов'як І.І., Дем'янюк О.С., Лісовий М.М. Екологічна структура шкідливого ентомокомплексу агроценозів зернових злакових культур Центрального Лісостепу України. Агроекологічний журнал. 2020. № 2. С. 31-39.
Ярещенко О.М., Лушпіган О.П., Терещенко Я.Ю. Рекомендації з вирощування чорної смородини, порічок та аґрусу. Київ, 2013. 31 с.
Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні / Методика проведення експертизи сортів плодово-ягідних, горіхоплідних культур та винограду. Київ: Алефа, 2005. С. 161–232.
Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / В.П. Омелюта, І.В. Григорович, В.С. Чабан та ін. Київ: Урожай, 1986. 292 с.
Практикум із сільськогосподарської ентомології: Навчальний посібник / За ред. Б.М. Літвінова. Київ: Аграрна освіта, 2009. 301 с.
