ТЕХНОЛОГІЧНА ЯКІСТЬ КРОХМАЛЮ РІЗНИХ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ І СОРТІВ СОРГО ЗЕРНОВОГО ЗА ЙОГО БІОХІМІЧНОЮ СКЛАДОВОЮ

Автор(и)

  • В. І. Войтовська
  • В. В. Любич
  • С. О. Третьякова
  • В. О. Приходько

Ключові слова:

кукурудза, сорго зернове, крохмаль, технологічна якість, біохімічна складова

Анотація

Визначено технологічну якість крохмалю різних гібридів кукурудзи і сортів сорго зернового за його біохімічною складовою. Встановлено, що в продукті міститься 81,5–83,7 % крохмалю + декстрин. Крім цього, містить білка на рівні 1,0–1,1 %, харчові волокна – 1,5–1,7 % залежно від гібриду кукурудзи. Крохмаль із кукурудзи містить вітаміни В3 і В4. Технологічна якість крохмалю із сорго зернового була подібною до кукурудзяного. Проте крохмаль сорго зернового містить вищий вміст білка та харчових волокон. За вологістю та вмістом золи крохмаль кукурудзи і сорго зернового відповідає чинним вимогам. Дослідженнями встановлено, що в кукурудзяному крохмалю містились поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК), насичені жирні кислоти (НЖК), зола, білок, харчові волокна, вода. Основну частину його складали вуглеводи, представлені крохмалем і декстрином – 82,5–83,7 %. Найменше містилось поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) – 0,02–0,03 % залежно від гібриду. Крім цього, вміст білка в крохмалю був у межах 1,0–1,1 %, а вміст харчових волокон – 1,5–1,7 % залежно від гібриду кукурудзи. Вологість крохмалю становила 12,1–13,4 %,а вміст золи 0,2 %, що відповідало вимогам стандарту ДСТУ 3976-2000 Крохмаль кукурудзяний cухий. Технічні умови. У крохмалю кукурудзи містилось два вітаміни групи В і 11 мінеральних елемента. Із вітамінів зерна кукурудзи у крохмалю визначено вміст В4 і В3 – 0,4–0,7 мг/кг. З мінеральних елементів найбільше містилось натрію – 25–30 мг/кг крохмалю. Найменше було селену – 0,002–0,003 мг/кг. Вміст міді, цинку та мангану змінювався від 0,048 до 0,070 мг/ кг крохмалю. Вміст заліза – від 0,43 до 0,48 мг/кг. Вміст магнію і сірки був у межах 1,0–2,6 мг/кг. Вміст калію, кальцію і фосфору – 13–20 мг/кг залежно від гібриду кукурудзи. Біохімічна складова крохмалю сорго зернового була подібною до кукурудзяного. Так, вміст крохмалю + декстрин був на рівні 81,0–83,8 % залежно від сорту. Вміст ПНЖК був у межах 0,03–0,04, а вміст НЖК – 0,2 %. За вологістю та вмістом золи крохмаль сорго зернового відповідав нормам ДСТУ 4380:2005. Крохмаль модифікований. Вміст жиру становив 0,8–1,5 %, вміст білка – 1,8–2,7 % залежно від сорту сорго зернового. Слід відзначити, що походження сортів сорго зернового не впливало на формування технологічної якості крохмалю. У крохмалю сорго зернового виявлено лише вміст вітаміну В3 – 0,67–1,00 мг/кг. Виявлено лише дев’ять мінеральних елементів. Найбільше містилось фосфору – 20–28 мг/кг крохмалю. Вміст калію і натрію був у межах 20,0–25,0 мг/кг крохмалю. Вміст міді був найменший – 0,003–0,005 мг/кг продукту. Вміст мангану був на рівні 0,084–0,098 мг/кг. Вміст заліза змінювався від 0,18 до 0,25 мг/кг, магнію, сірки і кальцію – від 2 до 6 мг/кг крохмалю сорго зернового.

Посилання

Господаренко Г. М., Любич В. В., Полянецька І. О., Возіян В. В. Хлібопекарські властивості зерна спельти залежно від удобрення. Вісник Уманського НУС. 2015. № 1.

С. 11–16.

Любич В. В. Біологічна цінність білка пшениці спельти залежно від походження сорту та лінії. Зб. наук. пр. Уманського НУС. Умань. 2016. Вип. 89. С. 199–206.

Любич В. В. Хлібопекарські властивості зерна сортівпшениці озимої залежно від видів, норм і строків застосування азотних добрив. Вісник Дніпропетровського ДАЕУ. №2. 2017. С. 35–41.

Господаренко Г. М., Прокопчук І. В., Бойко В. П. Засвоєння основних елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив кукурудзою. Зб. наук. пр. Уманського НУС. 2019. Вип. 95. Ч. 1. С. 76–89.

Buonaiuto G., Palmonari A., Ghiaccio F., Visentin G., Cavallini D., Campidonico L., Formigoni A., Maria L., Mammi E. Effects of complete replacement of corn flour with sorghum flour in dairy cows fed Parmigiano Reggiano dry hay-based ration. Italian Journal of Animal Science. 2021. Vol. 20(1). Р. 826–833.

FAOSTAT. Metadata 2020. Available online: http://www.fao.org/faostat/en/#home. (accessed 8.17.20).

Pistoia A., Poli P., Casarosa L., Balestri G., Ferruzzi G. 2007. Sorghum used to fodder production in dry farming. Ital J Anim Sci. 2007. Vol. 6(sup 1). Р. 342–344.

Pino F., Heinrichs A.J. 2017. Sorghum forage in precision-fed dairy heifer diets. J Dairy Sci. 2017. Vol. 100. Р. 224–235.

Chamarthi S.K., Vijay P.M., Sharma H.C., Narasu L.M. Constitutive and inducible resistance to Atherigona soccata (Diptera: Muscidae) in Sorghum bicolor. J Econ Entomol.

Vol. 105(3). Р. 1069–1076.

Vyavhare S.S., Pendleton B.B., Peterson G.C. Resistance of selected sorghum genotypes to maize weevil (Coleoptera: Curculionidae). Environ Entomol. 2018. Vol. 4.

Р. 834–839.

Любич В. В. Сучасні досягнення круп’яного виробництва. Вісник Уманського НУС. 2021. №1. С. 78–82.

Fu Z., Chen J., Luo S.J., Liu C.M., Liu W. Effect of food additives on starch retrogradation: A review. Starch-Stärke. 2015. Vol. 67. Р. 69–78.

Srichuwong S., Sunarti T.C., Mishima T., Isono N., Hisamatsu M. Starches from different botanical sources II: Contribution of starch structure to swelling and pasting properties. Carbohydr. Polym. 2005. Vol. 62. Р. 25–34.

Wang P., Fu Y., Wang L.J., Saleh A.S.M., Cao H.Y., Xiao Z.G. Effect of enrichment with stabilized rice bran and extrusion process on gelatinization and retrogradation properties of rice starch. Starch-Stärke. 2017. Vol. 69. Article number 1600201.

Любич В. В., Войтовська В. І., Крижанівський В. Г., Третьякова С. О. Формування біохімічної складової борошна із зерна різних гібридів соризу. Вісник Уманського

НУС. 2021. №1. С. 66–70.

Любич В. В., Желєзна В. В. Обґрунтування використання зерна тритикале у технології комбікормів для годівлі сільськогосподарських тварин. Вчені записки

Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2021. №2. С. 137–141.

Ju J., Xie Y., Guo Y., Cheng Y., Qian H., Yao W. Application of starch microcapsules containing essential oil in food preservation. Crit Rev Food Sci Nutr. 2020. Vol.

(17). Р. 2825–2836.

Menzel C. Improvement of starch films for food packaging through a three-principle approach: Antioxidants, cross-linking and reinforcement. Carbohydr Polym. 2020.

Vol. 250. Article number 116828.

Поперечний А. М., Потапов В. О., Корнійчук В. Г. Моделювання процесів та обладнання харчових виробництв. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 312 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-06