АГРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ALLIUM AMPELOPRASUM VAR. AMPELOPRASUM L.
Ключові слова:
Allium ampeloprasum, Аllium sativum, часник, вид, сорт, листок, сортозразок, цибулина, повітряна цибулина, дітка, урожайністьАнотація
У статті наведено результати досліджень біологічних особливостей та морфологічних ознак інтродукованих форм часнику слонового (Аllium ampeloprasum var. ampeloprasum L.) у порівнянні з сортами часнику озимого (Аllium sativum L.) Софївський та Прометей. У дослідженні використані польові, лабораторні, статистичні, розрахунково-аналітичні методи. Дослідження проводили в умовах навчально-виробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 2020–2021 рр., використовували колекційні сорти різного еколого-географічного походження (Україна та Греція). Оцінювання сортів проводили за наступними параметрами: висота рослин, листкова площа, та показники індивідуальної продуктивності (маса цибулини, кількість зубків і бульбочок та ін.), врожайність і поживну цінність. Встановлено, що сортозразки Аllium ampeloprasum var. ampeloprasum L. більш різко реагують на зміну умов вирощування, ніж сорти Аllium sativum L. Зимостійкість сотрозразків часнику слонового була у межах 98,0–100 %, але вони мали низьку адаптаційну здатність, де коефіцієнт адаптивності (КА) становив 0,45–0,49, а в часнику озимого КА=0,95–0,97. Рослини Аllium ampeloprasum var. ampeloprasum L. не утворюють повітряних бульбочок, але на денці і під покривними лусками цибулини утворюється від 3–5 до 10 шт. бульбоцибулин. У результаті проведених досліджень встановлено, що інтродуковані форми Аllium ampeloprasum var. ampeloprasum L. мають високі показники господарсько-цінних ознак, однак вони лімітуються у перші роки вирощування, проходженням періоду адаптації до нових ґрунтово-кліматичних умов, що створює певні труднощі їх вирощування і розмноження.
Посилання
Danin, A. Distribution Atlas of Plantsinthe Flora Palaestinaarea. The Israel Academy of Sciences and Humanities, Jerusalem. 2004, 1–517.
Lim, T. Allium ampeloprasum. Edible Medicinal and Non Medicinal Plants. 2015. (pp.103-123) doi:10.1007/978-94-017-9511-1_3.
Emir, C., Coban, G. & Emir, A. Metabolomics Profiling, Biological Activities, and Molecular Docking Studies of Elephant Garlic (Allium ampeloprasum L.). Process Biochemistry. 2022, 116. 49-59. Doi:10.1016/j.procbio.2022.03.002
Ron L. Growing Great Garlic, 2nd Edition, Filaree Productions, 1992, p. 7.
Stace C. A. New Flora of the British Isles (Third ed.). Cambridge, UK.: Cambridge University Press. 2010, 903 p.
Dimpoulos P., Raus, T., Bergmeier, E., Constantinidis, T., Iatrou, G., Kokkini, S., Strid A., & Tzanoudakis, D. Vascular plants of Greece. An annotated checklist: Botanic gardens and botanical museum Berlin-Dahlem, Berlin and Hellenic botanical society, Athens. 2013, 1–372.
Mishra, A. C. IC0598236: A Potential Genotype of Great Headed Garlic (Allium ampeloprasum var. ampeloprasum L.). Indian Journal of Plant Genetic Resources. 2016,
75. Doi: 10.5958/0976-1926.2016.00013.9.
Sulistiorini D., Van der Meer, Q. P. Allium ampeloprasum L. cv. group Leek. In: Siemonsma, J. S. & KasemPiluek (Editors). Plant Resources of South-East Asia Vegetables. Pudoc Scientific Publishers, Wageningen, Ne1993, 8,62–64.
Brewster J. L. Onions and other vegetable Alliums. CAB International, Wallingford, United Kingdom, 1994, 236.
Christopher D. Preston, David A. Pearman, Allan R. Hall. Archaeophytes in Britain Botanical Journal of the Linnean Society 2013, 145 (3), 257–294.
Flora of North America. Electronic resource, access mode: http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=1&taxon_id=242101330
Guarrera P. M., Savo V. Perceived health properties of wild and cultivated food plants in local and popular traditions of Italy, A review. J Ethnopharmacol 2013, 146,
–680.
Polito, F., Amato, G., Caputo, L., De Feo, V., Fratianni, F., Candido, V., Nazzaro, F. Chemical Composition and Agronomic Traits of Allium sativum and Allium ampeloprasumLeaves and Bulbs and Their Action against Listeria monocytogenes and Other Food Pathogens. Foods. 2022, 11. 995. Doi: 10.3390/foods11070995.
Triano E. C., Ruiz Cabello E., Fernández Luque A., Gómez Miranda A., Jiménez Conejo A., Gutiérrez CampañaJ. A., Postigo J. A., Castro Montes J., Sánchez Najarro J. F.,
Marín Osuna J. R., Martos M., Mérida Moral M. D., MéridaRamírez M. J., Moral R., Hinijosa R. Recuperatus tradiciones. Etnobotánica del Subbético Cordobés. Ayuntamiento de Carcabuey. Córdoba: Carcabuey, 1998.
Malafaia C. R. A., Silva B. P., Tinoco L. W., Parente J. P. Structural characterization and gastroprotective property of a novel glucofructan from Allium ampeloprasum var.
porrum. Carbohydr Res 2015, 402, 44–49.
Najda, A., Błaszczyk, L., Winiarczyk, K., Dyduch, J., Tchórzewska, D. Comparative studies of nutritional and health-enhancing properties in the “garlic-like” plant Allium
ampeloprasum var. ampeloprasum (GHG-L) and A. sativum. Scientia Horticulturae. 2016, 201. 247-255. Doi: 10.1016/j.scienta.2016.01.044.
Khorasani, M., Saeidi M. S., Zarre, S. The genus Allium (Amaryllidaceae) in Iran: on the status of Allium ampeloprasum L. and its relatives. Nova Biologica Reperta.
, 5. 299-306. 10.29252/nbr.5.3.299.
Hanelt P., Schulze-Motel J., Fritsch R. M., Kruse J., Maass H., Ohle H., Pistrick K. Infrageneric approach. In: P. Hanelt, K. Hammer & H. Knupfer (Eds.), The Genus Allium.
Taxonomic Problems and Genetic Resources, 1992, 107–123, Gatersleben, Germany.
Mc Collum G. D. Onion and allies. In: N.W. Simmonds (Ed.), Evolution of Crop Plants, 1987, 186–190.
Astely D., Innes N. L., Van der Meer Q. P. Genetic Resources of Allium Species. International Board for Plant Genetic Resources. 1982. Rome Italy.
Havey M. J.. Phylogenetic relationships among cultivated Allium species from restriction enzyme analysis of the chloroplast genome. Theor Appl Genet 1991, 81, 752–
Mes T. H. M., Friesen N., Fritsch R. M, Klaas M.,Bachmann K. Criteria for sampling in Allium based on chloroplast DNAPCR-RFLP’s. Syst Bot 1997, 22 (4), 701–712.
Бондаренко Г. Л., Яковенко К. І. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві; За ред. Г. Л Бондаренка і Яковенка К. І. Харків: Основа, 2001.
с.
Figliuolo G., Candido V., Logozzo G., Miccolis V.,Spagnoletti Zeuli P. L. Genetic evaluation of cultivated garlic germplasm (Allium sativum L. аnd A. ampeloprasumL.). Euphytica. 2001, 121, 325–334.
Подольских А. Н. Научные основы селекции риса. Дис. д-ра с.-х. наук. Кзылорда, 2004. 274
Horwitz W., Latimer G. Association of Official Agricultural Chemists (AOAC). Official Methods of Analysis of AOAC International, 21th ed. MD: AOAC International:
Gaithersburg, MD, 2019. USA.
Horwitz W., Latimer. G. Association of Official Agricultural Chemists (AOAC). Official Methods of Analysis of AOAC International, 20th ed.; MD: AOAC International:
Gaithersburg, MD, 2016. USA.
Guimarães R., Barros L., Dueñas, M., Calhelha, R. C., Carvalho A. M., Santos-Buelga C., Queiroz, M. J. R. P., Ferreira, I. C. F. R. Nutrients, phytochemicals and bioactivity
of wild Roman chamomile: A comparison between the herb and its preparations. Food Chem. 2013; 136, 718–725.
