ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ЕКСТРУДУВАННЯ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА КОМБІКОРМІВ
DOI:
https://doi.org/10.31395/2310-0478-2021-2-45-51Ключові слова:
зерно, плодоовочева сировина, кормові добавки, фізичні показники, наукове дослідження, оптимізація, інжинірингАнотація
Метою роботи було розширити асортимент кормів для тварин та удосконалити технологію виробництва екструдованої кормової суміші. Технологія полягає у попередній підготовці сировини: очищенні, подрібненні, її дозуванні відповідно до складу рецепту, змішуванні та спеціальній обробці для покращення технологічних властивостей і підвищення кормової цінності з процесами: попереднього змішування, відлежування та екструдування суміші, охолодження та подрібнення продукту залежно від призначення корму.Зі збільшенням концентрації овочевих коренеплодів у екструдованій суміші покращуються фізичні властивості кормів, зокрема, збільшується об’ємна маса суміші до концентрації овочевих коренеплодів не більше 15 %. Знижується кут природного укосу на 1–3 градуси, сипкість на 20–23 % та коефіцієнт спучення екструдованої суміші в два рази.Доведено, що на комбікормових заводах екструдовані кормові суміші можна вводити використовуючи лінію шротів, якщо вони надходять на підприємство від інших виробників, і лінію екструдування, якщо вона передбачена на підприємстві.Удосконалено технологію кормових добавок з використанням плодоовочевої сировини: буряку столового, моркви, пастернаку, картоплі. Оптимізація технології виробництва кормових добавок полягає у попередній підготовці зернових і овочевих культур: очищення, подрібнення, дозування, змішування, відлежування та екструдування сумішей відповідно до складу рецепту, охолодження та подрібнення екструдату. Розроблено спосіб введення овочевої сировини у комбікорми, який включає очищення овочевої сировини в мийних машинах, вилучення соку з одночасним подрібненням, змішування вичавок у кількості 5–10 % із зерном та водо-теплове оброблення суміші методом екструзії.Найвагомішим визначено вплив фактору "вміст овочевої добавки". Дещо менший вплив мав фактор "модуль крупності подрібненого зерна", "товщина подрібнених овочевих компонентів". Фактор "час відлежування" найменше впливав на якість спучення екструдату, та виявився невагомим.
Посилання
Кучер М. І. Виробництво комбікормів на підприємствах ДАК «Хліб України»: стан, проблеми, перспективи. Ефективне птахівництво та тваринництво. 2003. №2. С. 5–7.
Дурст Л., Виттман М. Кормление сельскохозяйственных животных: Пер. с нем., под ред. И. И. Ибатулина, Г. В. Проваторова. Винница: Нова книга, 2003. 384 с.
Ибрагимов А. Вкусовые и ароматические добавки в кормах животных. Комбикорма. 2003. №5. С. 63.
Улянич І. Ф., Костецька К. В., Голубєв М. І. Розроблення рецептів комбікормів. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2017. № 91. С. 121–129.
Костецька К. В., Улянич І. Ф., Голубєв М. І. Хімічний склад екструдованого продукту суміші зерна кукурудзи, ячменю з плодоовочевими складовими. Збірник наукових праць Уманського НУС, 2018. № 92. С. 109–119.
Егоров Б., Тарахтий А., Кузнецов М., Тищенко Я. Производство комбикормов и премиксов на Украине. Комбикорма. 1999. №2. С. 10–11.
Kостецька K. В. Оптимальний діаметр отвору матриці екструдера під час виробництва екструдованих кормосумішей: матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Інноваційні технології у рослинництві: проблеми та їх вирішення". Житомир, 2018. С. 301–304.
Васильева Т. В. Экструзионные продукты. Пищевая промышленность. 2003. № 12. С. 6–9.
Братчиков С. В., Капустин И. В. Обоснование выбора новой техники для обработки и переработки зерна. Хранение и переработка сельхозсырья. 2003. № 8. С. 41–42.
Афанасьев В. А. Теория и практика специальной обработки зерновых компонентов в технологии комбикормов. Воронеж: Воронежский государственный университет, 2002. 296 с.
Правила організації і ведення технологічного процесу виробництва комбікормової продукції. К., 1990. 20 с.
