ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТОВОГО ГРИБА СHAETOMIUM GLOBOSUM
Ключові слова:
загальна целюлозолітична активність, ендоглюканазна активність, екзоглюканазна активність, β-глюкозидазна активність, Chaetomium globosumАнотація
Показано, що природній штам ґрунтового гриба Сhaetomium globosum Kunze ex Fr. 377 є активним целюлозолітичним мікроорганізмом. Максимальні показники целюлазної активності гриба були зафіксовані на 14-18 добу культивування. Загальна целюлозолітична активність С. globosum 377 складає 0,223, ендоглюканазна – 0,281, екзоглюканазна – 0,252 IU/ml (при культивуванні на середовищі з фільтрувальним папером), β-глюкозидазна активність була вища при культивуванні на пшеничній соломі і становила 0,192 IU/ml. Температура 25-30°С і рН 5,0 поживного середовища є оптимальними для продукування целюлозолітичних ферментів.Показано, що природній штам ґрунтового гриба Сhaetomium globosum Kunze ex Fr. 377 є активним целюлозолітичним мікроорганізмом. Максимальні показники целюлазної активності гриба були зафіксовані на 14-18 добу культивування. Загальна целюлозолітична активність С. globosum 377 складає 0,223, ендоглюканазна – 0,281, екзоглюканазна – 0,252 IU/ml (при культивуванні на середовищі з фільтрувальним папером), β-глюкозидазна активність була вища при культивуванні на пшеничній соломі і становила 0,192 IU/ml. Температура 25-30°С і рН 5,0 поживного середовища є оптимальними для продукування целюлозолітичних ферментів.
Посилання
Борзова Н.В., Варбанець Л.Д. Целюлозодеградуючі системи мікроорганізмів: біосинтез, властивості та структурно-функціональні особливості // Біотехнологія. – 2009. – Т. 2, № 2. – С. 23–41.
Горбач А.Л., Курочкин В.Е., Кноп И.С. Методы статистической обработки экологической информации: дискриминантный, корреляционный и регрессионный анализ. – Санкт-Петербург: СПбГУАП. СПб; РАН. Ин-т аналитич. приб-я, 2005. – 48 с.
Коросов А.В., Горбач В.В. Компьютерная обработка биологических данных. – Петрозаводск: ПетрГУ, 2016. – 96 с.
Методы экспериментальной микологии : справочник / Под ред. В. И. Билай. – Київ.: Наук.думка, 1982. – 549 с.
Синицын А.П., Черноглазов В.М., Гусаков А.В. Методы изучения и свойства целлюлозолитических ферментов // Итоги науки и техники. Сер. Биотехнология – 1993. – Т. 25. – 152 с.
Синицын А.П., Гусаков А.В., Черноглазов В.М. Биоконверсия лигноцеллюлозных материалов: учеб. пособие. – Москва : Изд-во МГУ, 1995. – 224 с.
Скуловатов О.В. Особливості формування мікробоценозу в ризосфері кукурудзи за впливу гриба-продуцента целюлозолітичних ферментів. // Мікробіологія і сучасному сільськогосподарському виробництві. Матеріали Х нукової кокференції молодих вчених (22–24 жовтня 2014 р., Чернігів): зб. тез доп. Сівер-Друк. – 2014. – С. 36–42.
Шлейкин А.Г., Скворцова Н.Н., Бландов А.Н. Биохимия. Лабораторный практикум часть 2. Белки. Ферменты. Витамины. – Санкт-Петербург: университет ИТМО, 2015. – 107 с.
Eyini M., Babitha S., Min Woong Lee. Cellulose Utilization and Protein Productivity of Some Cellulolytic Fungal Cocultures // Mycobiology. – 2002. – №30. – С. 166–169.
Ghose T.K. Measurement of cellulase activity // Pure and Applied Chemistry – 1987. – Vol. 59, № 2. – P. 257 – 268.
Kopilov E.P., Skulovatov O.V. Physiological characteristics of mold producing Cellulolytic enzymes Chaetomium globosum 377 // Microbiological aspects of optimization of the production process of cultured crops: proceedings of the International Scientific and Practical Internet Conference (Chernihiv, June 16- 18, 2015). – Chernihiv – Nizhyn: Publisher PE Lysenko N.M., 2015. – Р. 12.
Lakshmikant, Kamal, Mathur S.N. Cellulolytic activities of Chaetomium globosum on different cellulosic substrates // World Journal of Microbiology and Biotechnology. – 1990. – №6. – С. 23–26.
Soni R., Sandhu D.K., Soni S.K. Localisation and optimisation of cellulase production in Chaetomium erraticum // Journal of Biotechnology. – 1999. – №73. – С. 43–51.
Suto M. Induction and catabolite repression mechanisms of cellulase in fungi // J. Biosci. Bioeng. – 2001. – 92, N 4. – P. 305–311.
