ЕНЕРГОІНФОРМАЦІЙНА ОСНОВА ГАРМОНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ У ЛАНДШАФТНОМУ БУДІВНИЦТВІ
Ключові слова:
ландшафт, паркобудівництво, енергоінформаційний підхід, біолокаційний метод, Фен-Шуй, гармонізація просторуАнотація
Метою даної статті є ознайомити спеціалістів ландшафтного будівництва з енергоінформаційним підходом як основи гармонізації ландшафту. Наведено порівняльний аналіз різноманітних стилів паркобудівництва з позицій «західних» та «східних» традицій. Показано, що у «західній» традиції домінує ідея антропоцентризму з підкресленим показовим втручанням людини у зміні ландшафту. У «східній» традиції основний акцент робиться на енергетичній гармонізації простору, де людина розглядається лише як одна із складових природи. Такий підхід відображено у традиційній китайській системі Фен-Шуй, що узгоджується з сучасною енергоінформаційною парадигмою, згідно якої первинною основою матерії є енергія. Розглянуто групи чинників (геогенне випромінювання, неоднорідності геологічної структури місцевості, наявність підземних водотоків, особливості рельєфу тощо), які впливають на енергетичні показники ландшафту. Це дозволяє сучасно інтерпретувати древньокитайське вчення Фен-Шуй у ландшафтному будівництві, зробити його більш зрозумілим для західних фахівців. Такий підхід доцільно застосовувати для оцінки загального рівня енергії ландшафту, обстеження території для визначення аномальних ділянок (особливо з патогенним впливом), функціонального зонування, оптимізації видового складу і просторової структури деревних насаджень, прокладання доріжкової сітки, розміщення елементів паркових композицій тощо. Це дозволить у більшій мірі гармонізувати простір, підвищити естетичну цінність ландшафту, посилити його рекреаційний ефект. Для визначення відповідних параметрів ландшафту запропоновано біолокаційний метод. Актуальним залишаються питання подальшої методичної розробки БЛМ, практичного опрацювання та підготовки відповідних фахівців.
Посилання
Війтишин Г.Б. Структура біополів фітоценотичної складової ландшафтних фацій. Експериментальна еніологія. 1999. Вип. 1. С. 12–19.
Горелов А.М. Энерго-информационное направление в ландшафтном дизайне – традиция и инновация. Наукові доповіді НУБіП України. 2016. №7 (64). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/.
Горелов А.М., Миколайко В.П., Красноштан И.В. Введение в эниодендрологию: монография. Киев, 2020. 138 с.
Горелов А.М. Эколого-морфологические и энергоинформационные основы концепции фитогенного поля: монография. Киев, 2021. 267 с.
Енциклопедичний словник-довідник ландшафтника / Кушнір А.І. та ін. Київ, 2021. 720 с.
Малиновський Г.Т., Мовчун Н.В. Випромінювання землі, психічна енергія і здоровя людини. Київ, Логос. 2002. 303 с.
Позаченюк Е.А. Экологическая экспертиза: природно-хозяйственные системы. Монография. Симферополь, 2006. 473 с.
Швебс Г.И. Введение в эниогеографию. Кн. 1. Эниоземледелие. Одесса: Изд-во Одес. ун-та, 2000. 254 с.
Экологическая геология Украины. /Шнюков Е.Ф. и др. Киев, 1993. 408 с.
Укрінформ. Мултимедійна платформа номовлення. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/3023712-sofiivka-vidkrilasa-dlavidviduvaciv.html.
Japanese Gardens in Tokyo – Nihon Teien. URL: https://www.realestate-tokyo.com/living-intokyo/around-tokyo/japanese-gardens/.
Japanese stone garden. URL: https://www.pinterest.com/pin/335166397280389519/
Oriental Feng Shui Gardens. URL: https://thecrabbynook.com/pages/asian-feng-shuigardens.
The influence of feng shui (geomancy) on traditional Chinese garden. URL: http://www.chinadaily.com .cn/a/201810/21/WS5ca30fd8a3104842260b3f94.html.
