ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ НА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФОТОСЕНТИТИЧНОГО АПАРАТУ ГОРОХУ ОЗИМОГО
Ключові слова:
регулятори росту рослин, бактеріальні препарати, позакореневе підживлення, площа листкової поверхні, чиста продуктивність фотосинтезу, пігменти, продуктивність, горох озимийАнотація
У технологічному процесі застосування рістрегулювальних та бактеріальних препаратів, їх композицій та позакореневих підживлень є перспективним для підвищення врожайності зернобобових культур. Метою роботи було вивчення дії передпосівної обробки насіння регулятором росту рослин Ендофіт-L1 РК (10 мл на 1 т насіння), бактеріальним препаратом БТУ–р (3 л на 1 т насіння), їх комплексного застосування та двох позакореневих підживлень у фазу 3-5-ти листків мікродобривом LF–БОБОВІ (1,5 л/га) та у фази 3-5-ти лисків LF–БОБОВІ (1,5 л/га) і бутонізації LF–БОБОВІ (2,5 л/га) + Біобор 140 (1,0 л/га) на особливості формування фотосинтетичного апарату гороху озимого. Дослідження проводилися на рослинах гороху озимого сорту НС Мороз. У процесі досліджень визначено вміст суми хлорофілів a+b, площу прилистків та чисту продуктивність фотосинтезу. Встановлено, що застосування регулятора росту рослин Ендофіту L1 РК, бактеріального препарату БТУ-р та їх поєднання з удобренням N45P45K45 призводило до збільшення площі прилистків гороху озимого сорту НС Мороз відносно контрольного варіанту на 14,8 та 15 % відповідно. За проведення позакореневих підживлень у фазу 3-5-ти прилистків рослин гороху озимого мікродобривами LF–БОБОВІ площа зростала на 28, 20, 40 %, а у фазу 3-5-ти прилистків – LF–БОБОВІ і бутонізації – LF–БОБОВІ + Біобор 140 площа зростала на 39, 33, 59 % відносно контролю. Застосування комплексної передпосівної обробки насіння у поєднанні з удобренням N45P45K45 та дворазовим позакореневим підживленням у фази 3-5-ти прилистків та бутонізації забезпечувало формування найвищого вмісту в прилистках гороху озимого суми хлорофілів а і b, яке в середньому за роками досліджень у фази бутонізації, цвітіння та формування бобів перевищувало контрольний варіант відповідно на 12 %, 11 %, 8 %. Збільшення чистої продуктивності фотосинтезу виявлено за сумісної передпосівної обробки гороху озимого регулятором росту рослин Ендофіту L1 РК та інокулянтом БТУ-р з фоновим удобренням N45P45K45 та дворазовим позакореневим підживленням, що зростало на 32 % відносно контролю. Актуальним залишається питання дослідження впливу регуляторів росту рослин, бактеріальних препаратів, їх композицій та позакореневих підживлень на інших сортах гороху озимого.
Посилання
Ткачук О. О., Шевчук О. А. Перспективи використання регуляторів росту рослин стимулюючої дії. Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук : основні наукові проблеми та перспективи дослідження : зб. наук. праць ВДПУ. Вінниця, 2018. С. 46–48.
Пшиченко О. І. Бактеріальні препарати – шлях до органічного виробництва. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія. 2017. № 9. С. 17–23.
Жуйков О. Г., Лагутенко К. В. Горох посівний в Україні – стан, проблеми, перспективи. Таврійський науковий вісник: землеробство, рослинництво, овочівництво та баштанництво. Херсон, 2017. № 98. С. 65–70.
Артиш В. І. Особливості органічного агровиробництва в концепції сталого розвитку АПК України. Економіка АПК. 2012. № 7. С. 19–23.
Кірізій Д. А. Фотосинтез і ріст рослин в аспекті донорно-акцепторних відносин. Київ : Логос, 2004. 192 с.
Шадчина Т. М., Гуляєв Б. І., Кірізій Д. А. Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин : фізіологічні та екологічні аспекти. Київ : Фітосоціоцентр, 2006. 384 с.
Стамбульська У. Я. Вплив місцевих штамів азотфіксуючих бульбочкових бактерій на деякі біохімічні показники рослин гороху. Біологічні системи. 2016. Т. 8. Вип. 1. С. 40–47.
Мазур В. А., Гончарук І. В., Панцирева Г. В., Телекало Н. В. Агроекологічне обґрунтування технологічних прийомів вирощування зернобобових культур : монографія. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2020. 192 с.
Данильченко О. М., Бутенко А. О., Радченко М. В. Продуктивність сочевиці залежно від інокуляції насіння та мінерального живлення в умовах Північно-Східного Лісостепу України. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2020. № 2. С. 19–22.
Пида С. В., Конончук О. Б., Тригуба О. В., Гурська О. В. Ефективність застосування мікробіологічних препаратів Ризобофіт та Ризогумін
за біометричними показниками бобів (Faba bonaMedic). Агробіологія : зб. наук. праць Білоцерків. нац. аграр. ун-т. 2021. № 1. С. 115–121.
Калитка В. В., Капінос М. В. Вплив регуляторів росту рослин і біопрепаратів на продуктивність гороху посівного (Pisum sativum L.) в умовах південного степу України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2015. № 1 (210). С. 38–46.
Чинчик О. С. Вплив обробки насіння біопрепаратами на тривалість вегетаційного періоду та урожайність сортів гороху. Корми і кормовиробництво. 2015. Вип. 81. С. 74–78.
Бойко Я. О. Фізіологічне обґрунтуванням інтегрованої дії біологічно активних речовин у посівах гороху озимого : дис. … док. філософії : 201. Умань. 2021. 254 с.
Lichtenthaler H. K. Chlorophylls and Carotenoids: Pigments of Photosynthetic Biomembranes. Methods in Enzymology. 1987. 148. Р. 350–382.
Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин. Київ : Фітосоціоцентр, 2000. 272 с.
Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. К.: ЗАТ «Нічлава». 2003. 320 с.
Кочубей С. М., Бондаренко О. Ю., Шевченко В. В. Фотосинтез. Т. 1. Структурна організація і функціональні особливості світлової фази фотосинтезу. Київ : Логос, 2014. 384 с.