ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ АДВЕНТИВНОЇ ФЛОРИ Й ФІТОІНВАЗІЙ У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • В. В. Поліщук
  • Ю. О. Кисельов

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-77-83

Ключові слова:

адвентивна флора, фітоінвазії, теоретичні дослідження, регіональні дослідження, етапи

Анотація

Проаналізовано хід еволюції досліджень адвентивної флори від початку систематичного її вивчення до нашого часу. Акцентовано увагу на певних закономірностях їх розвитку. Виділено шість етапів розвитку досліджень вказаної фракції флори та фітоінвазій. Відзначено, що на першому їх етапі, який тривав від початку ХХ ст. до закінчення Першої світової війни, розроблялися теоретичні підвалини вивчення адвентивної флори при одночасному проведенні низки регіональних досліджень. Найвидатнішими дослідниками цього періоду, чиї праці вплинули на подальший розвиток досліджень адвентивної флори, є M. Rikli та A. Thellung. На другому етапі (між двома світовими війнами) відносно нечисленні студії проводилися переважно на макрорегіональному рівні. Вагому роль на цьому етапі досліджень відіграли праці М.І. Котова, присвячені адвентивній флорі України. Третій етап (друга половина 1940-х – 50-ті рр.) характеризувався зростанням кількості досліджень і поглибленням їхніх теоретичних засад. Особливо значущими на цьому етапі були праці W. Kreh теоретичного й методологічного змісту. Четвертий етап (60-ті рр.) позначився створенням розвинених класифікацій адвентивних видів. Найбільш досконалою серед них була класифікація J. Kornaś, яка не втратила свого значення дотепер. Основним змістом п’ятого етапу (70–90-ті рр.) була поява численних публікацій результатів досліджень на мезо- та мікрорегіональному рівні. Вагоме місце серед них посідає дослідження української вченої В.В. Протопопової, яка всебічно охарактеризувала адвентивну флору більшої частини території України та вдосконалила класифікацію адвентивних видів J. Kornaś. На шостому, сучасному етапі, з одного боку, активно продовжуються регіональні дослідження фітоінвазій та, з іншого боку, вдосконалюється теоретична база вивчення адвентивної флори. Зокрема, важливе значення мають узагальнюючі роботи українських дослідників С.Л. Мосякіна та М.В. Шевери й зарубіжних науковців M. Davis і K. Thompson, присвячені питанням термінології адвентивної флористики. Перспективним напрямком подальших досліджень може бути вивчення фітоінвазій на рівні регіонів України, а також посилення акценту на дослідженні географічних аспектів поширення адвентивної флори.

Посилання

Дрель В.Ф. Адвентивна флора залізниць Луганської області : автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.05 «Ботаніка». К., 1999. 20 с.

Кисельов Ю.О., Суханова І.П., Парахненко В.Г., Швець Я.А., Черниш В.І. Адвентивна флора України: географічні особливості поширення. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2020. Т. 30. № 1. С. 9–13.

Котов М.І. Адвентивні рослини УСРР. Знання. 1929. № 2. С. 8–32.

Крамарець В.О., Соломаха В.А., Соломаха Т.Д. Синантропізація флори Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. Вип. 21.1. Львів, 2011. С. 68–74.

Кучер О.О. До історії дослідження адвентивних рослин Старобільського степу на Південному Сході України. Промислова ботаніка. 2011. Вип. 11. С. 141–146.

Мар’юшкіна В.Я. Демекологія інвазійних рослин в агроекосистемах та шляхи оптимізації антропізованих екосистем : автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня доктора с.-г. наук : спец. 03.00.16 «Екологія». К., 2003. 35 с.

Протопопова В.В. Адвентивні рослини Лісостепу і Степу України. Київ : Наук. думка, 1973. 188 с.

Протопопова В.В., Мосякін С.Л., Шевера М.В. Фітоінвазії в Україні як загроза біорізноманіттю: сучасний стан і завдання на майбутнє. Київ : Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 2002. 28 с.

Протопопова В.В., Шевера М.В. Фітоінвазії. І. Аналіз основних термінів. Промислова ботаніка. 2005. Вип. 5. С. 55–60.

Протопопова В.В., Шевера М.В. Фітоінвазії. ІІ. Аналіз основних класифікацій, схем і моделей. Промислова ботаніка. 2012. Вип. 12. С. 88–95.

Шевчук О.М. Роль пасовищних екосистем у збереженні біорізноманітності на Південному Сході України. Промислова ботаніка. 2012. Вип. 12. С. 61–66.

Baker H.G. Characteristics and modes of origin of weeds. In: H.G. Baker & G.L. Stebbins (eds.). The genetics of colonizing species. Academic Press. London, 1965. Р. 147–172.

Brandes D. Flora und Vegetation der Bahnhofe Mitteleuropas. Phytocoenologia. 1983. Vol. 11. S. 1–8.

Davis M.A. & Thompson K. Invasion terminology: Should ecologists define their terms differently than others? No, not if we want to be of any help! Bulletin of the Ecological Society of America. 2001. Vol. 82. P. 206.

Elton Ch.S. The ecology of invasions by animals and plants. London, 1958. 302 p.

Eser U. Der Naturschutz und das Fremde. Ökologische und normative Grundlagen der Umweltethik. Tübingen, 1999. 268 s.

Faliński J.B. (ed.) Synantropizacja szaty roślinnej. I. Neofityzm i apofityzm w szacie roślinnej Polski. (Synanthropization of plant cover. I. Neophytism and apophytism in the flora of Poland). Mater. Zakladu Fitosocjol. Stosowanej Uniw. Warszawsk. 1968. Vol. 25. Р. 1–229.

Falk-Petersen J., Bohn T. & Sandlund O.T. On the numerous concepts in invasion biology. Biological Invasions. 2006. Vol. 8. P. 1409–1424.

Hejný S. & Jehlík V. Hemerochorous dispersal of adventitious plants from the viewpoint of frequency of different ways of introduction – a proposal of terminology. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica. 1972. Vol. 7. P. 91–93.

Holub J. Notes on the terminology and classification of synanthropic plants; with examples from the Czechoslovak flora. Saussurea. 1971. Vol. 2. P. 5–18.

Jalas J. Hemerobe und hemerochore Pflanzenarten. Ein terminologischer Reformversuch. Acta Societatis pro Fauna et Flora Fennica. 1955. Vol. 72(11). S. 1–15.

Kamyšev N.S. A contribution to theclassification of anthropochores. Bot. Zurn. 1959. Vol. 44. S. 1613–1616.

Kasperek G. Eine Bibliographie zur Klassifikation von Anthropochoren. Braunschweiger Geobotanische Arbeiten. 2008. Vol. 9. S. 345–362.

Kopecký K. Die flußbegleitenden Neophytengesellschaften Impatienti-Solidaginetum in Mittelmähren. Preslia. 1967. Vol. 39. S. 5–15.

Kornaś J. A geographical-historical classification of synanthropic plants. Mater. Zakladu Fitosocjol. Stosowanej Uniw. Warszawsk. 1968. Vol. 25. S. 33–4122.

Kowarik I. Einführung und Ausbreitung nichteinheimischer Gehölzarten in Berlin und Brandenburg und ihre Folgen für Flora und Vegetation. Ein Modell für die Freitsetzung gentechnisch veranderter Organismen. Verhandlung des Botanischen Vereins von Berlin und Brandenburg. 1992. Vol. 3. S. 1–188.

Krause J. Bemerkungen über anthropogene Pflanzenverbreitung in Mitteleuropa. Jahresberichte der Schlesischen Gesellschaft für Vaterländische Cultur. 1929. Vol. 102. S. 51–56.

Kreh W. Von der Veränderung des Landschaftsbildes durch neueinwan-dernde Pflanzen. Veröffentlichungen Naturschutz und Landschaftspflege Baden-Württemberg. 1952. Vol. 5. S. 68–71. 29. Kreh W. Das Ergebnis der

Vegetationsentwicklung auf dem Stuttgarter Trümmerschutt. Mitteilungen der floristischsoziologischen Arbeitsgemeinschaft. 1955. Vol. 5. S. 69–75.

Kreh W. Zur Begriffsbildung in der Adventivfloristik. Mitteilungen der floristischsoziologischen ArbeitsgemeinschaftN.F. 1957. № 6/7. S. 90–95.

Křyvánek M. & Pyšek P. Predicting invasions by woody species in a temperate zone: a test of three risk assessment scemes in the Czech Republic (Central Europe). Diversity and distributions. 2006. Vol. 12(3). P. 319–327.

Linkola K. Studien über den Einfluß der Kultur auf die Flora in den Gegenden nördlich vom Ladogasee. I. Allgemeiner Teil. Acta Societatis pro Fauna et Flora Fennica. 1946. Vol. 45. No. 1. 429 s.

Malmgren U. Synantropernas indelning och floristiska karakteristik. Svensk Botanisk Tidskrift. 1978. Vol. 72. S. 137–142.

Mosyakin S.L. & Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine : A nomenclatural checklist. Kyiv, 1999. 346 p.

Oberdorfer E. Grünlandgesellschaften und Grünlandprobleme in Chile im Rahmen der chilenischen Vegetationsgliederung. Tüxen, Reinhold (Hg.), Anthropogene Vegetation. Den Haag, 1966. S. 212–222.

Passarge H. Neophyten-reiche markische Bahnbegleitgesellschaften. Gleditschia. 1988. Vol. 16. № 2. S. 187–197.

Protopopova V.V., Shevera M.V. & Mosyakin S.L. Deliberate and unintentional introduction of invasive weeds: a case study of the alien flora of Ukraine. Euphytica. 2006. Vol. 148. P. 17–33.

Pyšek P. On the terminology used in plant invasion studies. Plant invasions – general aspects and special problems. 1995. P. 71–81.

Pyšek P., Sadlo Y. & Mandak B. Catalogue of alien plants of the Czech Republic. Preslia. Praha, 2002. Vol. 74. P. 97–186.

Rikli M. Die Antropochoren und der Formenkreis des Nasturtium palustre DC. Bot. Gesellcherft. 1901-1903. Vol. 13. S. 12–14.

Rousseau C. Une classification de la flore synanthropique du Québec et de l'Ontario. II. Liste des espèces. Naturaliste Canadien. 1971. Vol. 98. P. 697–730.

Schroeder F.-G. Zur Klassifizierung der Anthropochoren. Vegetatio XVI. 1969. S. 225–2386.

Sukopp H. Der Einfluß des Menschen auf die Vegetation. Mitteilungen der floristisch-soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 1957. Vol. 6/7. S. 396–398.

Thellung A. Pflanzenwanderungen unter dem Einfluss des Menschen. Beibl. Englers Bot. Jahrb. 1915. Vol. 53, Beibl. Nr. 116. S. 37–66.

Tokarska-Guzik B., Dajdok Z., Zając M. et al. Rośliny obcego pochodzenia w Polsce ze szczególnym uwzględnieniem gatunków inwazyjnych. Warszawa, 2012. 106 s.

Tüxen R. Entwurf einer Definition der Pflanzengesellschaft (Lebensgemeinschaft). Mitteilungen der floristisch-soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 1957. Vol. 6/7. S. 151.

Viegi L., Cela-Renzoni G. & Garbari F. Flora esotica d'Italia. Lavori della Società Italiana Biogeografia Forli. 1974. Vol. 4. P. 125–220.

Vogel P. Bemerkenswerte Pflanzenfunde auf den Bahnanlagen der Deutschen Bundesbahn im Stadtgebiet von Karlsruhe. Beitr. Naturk. Forsch. Sudwestdeutschland. 1996. № 54. S. 37–44.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-04