ОЦІНКА ЖИТТЄВОСТІ ТА САНІТАРНОГО СТАНУ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ ЛІСОВОГО ЗАКАЗНИКА ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ «ГРУШЕВАТСЬКИЙ» (ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)

Автор(и)

  • І. А. Іванько
  • К. К. Голобородько
  • О. О. Дідур
  • Б. О. Барановський
  • Л. О. Кармизова
  • Т. І. Косогубова

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-66-76

Ключові слова:

заказники, штучні ліси, життєвий стан деревних насаджень, адвентивні види рослин, лісосанітарні обстеження

Анотація

Дослідження присвячене з’ясуванню життєвості і санітарного стану штучних деревних насаджень на території Грушеватського лісового заказника загальнодержавного значення (Дніпропетровська обл., Україна). Заказник знаходиться в межах степової зони України і належить до об’єктів природно-заповідного фонду України. Проаналізовано санітарний стан основних деревних порід лісових насаджень заказника – Quercus robur, Fraxinus excelsior, Robinia pseudoacacia та Acer platanoides. Визначали їх найпростіші лісотаксаційні характеристики (висоту та діаметр стовбурів), кількість екземплярів на одиницю площі, встановлювали категорію життєвості та категорію санітарного стану окремих дерев та деревостанів загалом. З’ясовано, що у першому ярусі максимально виражені (за висотою і діаметром стовбурів) Fraxinus excelsior та Acer platanoides. З урахуванням життєздатного підросту обстежених порід (віком понад 3 роки) встановлено домінування Quercus robur і Fraxinus excelsior за висотою і діаметром стовбурів. На дослідженій території спостерігається спонтанне природне розповсюдження з фрагментарним формуванням локальних популяцій таких адвентивних видів, як жимолость татарська (Lonicera tatarica), скумпія звичайна (Cotinus coggygria), магонія падуболиста (Mahonia aquifolium), які натуралізувалися в цих насадженнях та мають суттєвий інвазійний потенціал. Дослідження відносного життєвого стану (за шкалою Алєксєєва) виявили, що обстежені штучні деревні насадження лісового заказника переважно належать до категорії «деревостій з незадовільним життєвим станом» (повністю зруйновані та дуже ослаблені дерева). Насадження зі здоровим деревостаном на дослідженій території заказника не спостерігали. За результатами фітосанітарного обстеження встановлено масові ушкодження стовбурів дерев ясена звичайного древесницею уїдливою (Zeuzera pyrina (Linnaeus 1761). Частка пошкоджених древесницею дерев ясена коливається від 40% до 100%. Аналіз таксаційних характеристик та життєвості штучних дубово-ясеневих лісових насаджень на території заказника свідчить, що ці лісові екосистеми зазнали низку деструктивних процесів, які проявились у сильному зниженні життєздатності окремих дерев та життєвого стану насаджень загалом, масовому пошкодженні дерев комахами-шкідниками, а також помітному траплянню адвентивних видів рослин з підвищеним рівнем інвазійного потенціалу. Здійснення моніторингу за цими лісовими екосистемами дозволить виявити темпи розповсюдження адвентивної фракції рослин з високим інвазійним потенціалом та прогнозувати спрямованість зміни життєвого стану таких насаджень та швидкість їх пошкодженості комахами.

Посилання

Mondal S., Palit D. Chapter 2 – Challenges in natural resource management for ecological sustainability. Natural Resources Conservation and Advances for Sustainability / Editors: Manoj Jhariya, Ram Meena, Arnab Banerjee, Surya Meena. Elsevier. 2022. P. 29–59. URL: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-822976-7.00004-1.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України», 1992 зі змінами 2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text (дата звернення: 27.06.2023).

A bolder conservation future for Indonesia by prioritising biodiversity, carbon and unique ecosystems in Sulawesi / W. Pusparini, A. Cahyana, H.S. Grantham et al. Scientific reports. 2023. Vol 13. P. 842. URL: https://doi.org/10.1038/s41598-022-21536-2.

Чопко Х. Правові засади формування природно-заповідного фонду України. Екологічне право. 2020. Т. 4. С. 127–131. URL: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.4.20.

Bareille F., Wolfersberger J., Zavalloni M. Institutions and conservation: The case of protected areas. Journal of Environmental Economics and Management. 2023. Vol. 118. P. 102768. URL: https://doi.org/10.1016/j.jeem.2022.102768.

Мурава Ю.І. Стан розвитку туризму Карпатського регіону та його рекреаційна місткість. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. 2015. № 2 (12). С. 117–122. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/76238418.pdf.

Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text (дата звернення: 27.06.2023).

Природно-заповідний фонд. URL: https://adm.dp.gov.ua/pro-oblast/dnipropetrovshina/prirodno-zapovidnij-fond (дата звернення: 27.06.2023).

Global consequences of afforestation and bioenergy cultivation on ecosystem service indicators / A. Krause, T.A.M. Pugh, A.D. Bayer et al. Biogeosciences. 2017. Vol. 14, Iss. 21. P. 4829–4850. URL: https://doi.org/10.5194/bg-14-4829-2017.

The changes of desertification and its driving factors in the Gonghe Basin of North China over the past 10 years / H. Jia, R. Wang, H. Li, Diao et al. Land. 2023. Vol. 12. P. 998. URL: https://doi.org/10.3390/land12050998

Artificial reseeding improves multiple ecosystem functions in an alpine sandy meadow of the eastern Tibetan Plateau / L. Tian, W. Yang, J.-S. Awei et al. Land Degradation and Development. 2023. Vol 34, Iss. 7. P. 2052–2060. URL: https://doi.org/10.1002/ldr.4588.

Якуба М.С. Вплив деревно-чагарникової рослинності полезахисних лісосмуг на характеристики степового ґрунтового покриву. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2022. Т. 51. С. 52–62. DOI: https://doi.org/10.15421/442205.

Ткач В.П., Кобець О.В., Румянцев М.Г. Стан та продуктивність дубових насаджень степової частини України. Лісівництво і агролісомеліорація. 2019. Т. 134. C. 13–23. URL: https://doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.13.

Юхновський В.Ю., Проценко І.А., Хрик В.М. Санітарний стан соснових насаджень на рекультивованих землях. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Т. 28, № 11. С. 55–59. URL: https://doi.org/10.15421/40281110.

Швець М.В., Марков Ф.Ф., Галєв Е.Н., Піціль А.О., Кульбанська І.М. Фітосанітарний стан рослин роду Betula в ботанічному саду ЖНАЕУ. Наукові горизонти. 2020. № 02 (87). С. 43–52. DOI: 10.33249/2663-2144-2020-87-02-43-52.

Impact of invasive species Parectopa robiniella (Gracillariidae) on fluorescence parameters of Robinia pseudoacacia in the conditions of the steppe zone of Ukraine / K.K. Holoborodko, S.A. Sytnyk, V.M. Lovynska et al. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2022. Vol. 13(3). P. 324–330. URL: https://doi.org/10.15421/022242.

Скляренко А.В., Бессонова В.П. Таксаційні характеристики та життєвий стан деревних рослин санітарно-захисної зони ПАТ «Український графіт». Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Т. 27, № 1. С. 83–87. URL: https://doi.org/10.15421/40270118.

Using dendrochronology to trace the impact of the hemiparasite Tristerix chodatianus on Andean Polylepis trees / Camel V., Arizapana-Almonacid M., Pyles M. et al. Plant Ecology. 2019. Vol. 220. P. 873–886. URL: https://doi.org/10.1007/s11258-019-00961-w.

The use of dendroecology in forest management: A review / F. Rojas-Garcia, A. Gómez-Guerrero, G.G. García et al. Madera bosques. 2020. Vol. 26, № 3. P. e2632116. URL: https://doi.org/10.21829/myb.2020.2632116.

Шевчук Н.Ю. Особливості просторової структури, флористичної подібності та фітоценотичної активності трав’яних видів рослин у лісонасадженнях та природних степових угрупованнях Південного Криворіжжя. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Біологія». 2018. Вип. 31. C. 39–50. DOI: 10.26565/2075-5457-2018-31-5.

Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine (Nomenclatural checklist). Kyiv : Naukova Dumka, 1999. 346 р.

Стахів В., Волошин С., Стахів Л., Соколова А., Фарафонов С. Таксаційна інвентаризація дендрофлори парку «Здоров’я» м. Золочів. Acta Carpathica. 2021. № 1. С. 62–73. URL: https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.1.8.

Санітарні правила в лісах України : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF#Text (дата звернення: 27.06.2023).

Юхновський В.Ю., Лобченко Г.О., Проценко І.А. Особливості росту соснових насаджень на рекультивованих землях. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Vol. 28, № 7. С. 70–73. URL: https://doi.org/10.15421/40280715.

Кучер О.О. До історії дослідження адвентивних рослин Старобільського степу на південному сході України. Промислова ботаніка. 2011. Вип. 11. С. 141–146.

Протопопова В.В., Шевера М.В. Інвазійні види у флорі України. І. Група високоактивних видів. GEO&BIO. 2019. Т. 17. С. 116–135. DOI: https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.116.

Бурда Р.І. Резистентність природно-заповідного фонду до фітоінвазій. Промислова ботаніка. 2007. Вип. 7. С. 11–21.

Панченко С.М., Карпенко К.К., Вакал А.П. НПП Гетьманський / Кол. авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 2. Національні природні парки. Київ : Фітосоціоцентр, 2012. С. 124–138.

Коломійчук В.П. НПП Азово-Сиваський / Кол. авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 2. Національні природні парки. Київ : Фітосоціоцентр, 2012. С. 5–26.

Зав’ялова Л.В. Види інвазійних рослин, небезпечні для природного фіторізноманіття об’єктів природно-заповідного фонду України. Біологічні системи. 2017. Т. 9. Вип. 1. С. 87–107.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-04